Зниження курсу рубля: що відбувається і чому це приносить користь Україні.
Курс на рівні 110 не свідчить про "завершення російської економіки". Це, скоріше, спроба збалансувати бюджет і пристосуватися до нових умов. Однак, справа не лише в адаптації. Він також відображає ступінь перегріву економіки і її чутливість до постійно зростаючих викликів.
У нас часто доводиться читати від фракції "помиральної ями": ось бачите, жах який, економіка Росії зростає під час війни. Тут і санкції погані, і Путін геній, і все тлін. Але з цим взагалі дуже непросто. Бо питання -- у ціні зростання.
Все більше свідчень вказують на те, що економіка може бути перегріта, і в умовах війни це може призвести до серйозних наслідків. Давайте розглянемо це детальніше.
Перегрів економіки -- це стан, коли темпи зростання перевищують потенціал, який може забезпечити стабільний розвиток. Коли у вас зростання відбувається не через обʼєктивні чинники (збільшення кількості робочої сили, нових технологій, приватних чи державних інвестицій у продуктивну економіку), а завдяки спекуляціям, надуванню кредитного портфеля чи неповоротних державних витрат (на війну, наприклад, а не на освіту).
Зазвичай перегрів економіки супроводжується високими темпами інфляції, нестачею робочої сили, збільшенням витрат підприємств і браком ресурсів, необхідних для подальшого розширення виробничих потужностей. Як наслідок, такі економічні системи стають менш стійкими.
Якими наслідками зазвичай закінчується перегрів економіки? Як правило, це призводить до неконтрольованого падіння та подальшої стагнації. Це спостерігалося перед Великою депресією, в Японії перед періодом дефляції, а також перед кризою 2007-2009 років. Вірю, що українці добре усвідомлюють, як це відбувається.
У контексті Росії основними характеристиками економічного перегріву виступають:
На старті конфлікту російська економіка змогла пристосуватися, спираючись на накопичені запаси, підвищені ціни на енергоресурси та експорт до Індії та Китаю. Проте в перспективі це джерело стане вичерпаним. Причинами цього є як санкційний тиск, так і нестача технологій, а також існуючі дисбаланси в економічній сфері.
Власне, вся політика Набіулліної -- вона про спроби стримати цей перегрів. Висока ставка -- лише один з інструментів. Тому в неї й загострення з Чемезовим зараз, бо той, як представник "оборонки", хоче більше грошей. І не тільки на виробництво зброї. А й на всілякі експерименти. І саме тому Ельвіра Сахіпзадівна вже два місяці активно говорить про те, що економіку треба охолоджувати. Навіть "фактор СВО" згадує.
Для Російської Федерації, яка намагається одночасно зберігати високий військовий темп і економічну стійкість, відсутність "охолодження" може призвести до серйозних наслідків. Звісно, було б бажано, щоб санкції були більш жорсткими і їх вплив відчувся ще у 2022-2023 роках, але цього не відбулося. Росії вдалося увійти в середньостроковий цикл, але цей ресурс поступово вичерпується.
Так от, щоб економіка уникнула колапсу, треба скоротити військові витрати, послабити тиск на ринок праці, зменшити тиск "військового лобі" на ЦБ тощо. Звісно, в умовах війни всього цього не буде.
Для Росії вирішення цієї проблеми можливе лише після завершення конфлікту, зміни уряду та відновлення співпраці із західними державами, яким економічні труднощі Росії не приносять користі. Однак при Путіні цього не можна очікувати, навіть якщо війна в Україні знайде якесь завершення.
На завершення хочу підкреслити, що ми повинні безмежно цінувати наших партнерів за їхню фінансову допомогу і можливість виходу на їхні ринки. Це є важливим фактором, який забезпечує нашу економічну стабільність. Незважаючи на війну, що триває на нашій території, еміграцію частини населення та зменшення базового потенціалу, ми все ще здатні підтримувати прийнятний рівень життя.
