Отримаємо нового Фіцо, а не Орбана — Герасимчук про результати парламентських виборів у Чехії.
Лідер партії ANO Андрей Бабіш на виборчій дільниці під час парламентських виборів в Остраві, Чехія, 3 жовтня 2025 року. Фото: REUTERS/David W Cerny.
На сьогоднішній день існують лише два можливі сценарії: перший — негативний для України, а другий — більш позитивний, хоча його ймовірність є меншою.
Шановний Сергію, яка інформація є про політичні сили, що здобули перемогу, і яким чином це вплине на політичну ситуацію в Чехії?
Зміни були цілком очікуваними, оскільки партія ANO постійно демонструвала зростаючу популярність. Її успіхи на місцевих виборах підтвердили цю тенденцію. Всі ці фактори складалися в загальну картину, згідно з якою ANO могла б отримати більшість на парламентських виборах і стати провідною фракцією в новому складі парламенту. Аналогічно, ситуація виглядала непросто для блоку SPOLU, який наразі перебуває при владі, але, ймовірно, втратить свої позиції за підсумками цих виборів. Прем'єр-міністр Фіала, швидше за все, не зможе зберегти своє місце і змушений буде поступитися місцем представникам ANO.
Щодо STAN, то це партія "Мерів та незалежних". Це політична сила, яка є більш-менш центристською, грунтувалася на антипопулістських підходах, тому це не найгірший варіант для коаліції. Але очевидно, що президент країни цілком має рацію і переговори про коаліцію можуть виявитися дуже непростими.
Є кілька варіантів можливих коаліцій. Першою і найбільш природною коаліцією, оскільки ANO не має більшості, виглядає коаліція з SPD і Motoriste. Якщо виходити з поточних результатів, то така коаліція дасть трьом партіям більшість. Більше того, ANO є такими центристами-популістами, SPD є правими популістами, так само як Motoriste, тому ідеологічно в них будуть спільні знаменники. Прикро, що така коаліція буде найскладнішим партнером і для Брюсселю, і для Києва. Якщо ANO як центристська партія ще більш-менш може розглядатися як прагматичний партнер, то SPD неодноразово заявляло в претензійному стилі, що вони хочуть більше Праги -- менше Брюсселя. SPD закликало послабити допомогу українцям, які проживають у Чехії, а також виступає проти того, щоб постачати Україні озброєння. Разом з Motoriste вони можуть скласти дуже євроскептичну і антиукраїнську групу в рамках цієї коаліції.
Інший варіант -- це коаліція, яка може бути більш прийнятною для нас і для Брюсселю. Це якби ANO увійшло в коаліцію з "Мерами і незалежними" (STAN -- ред.) та Motoriste. Така коаліція дала б сильну більшість. STAN є доволі гнучкими, тобто вони могли б цілком порозумітися з ANO, але проблема тут з Motoriste. Motoriste як крайні популісти можуть бути нехарактерними партнерами для STAN. STAN може просто побоятися, що від коаліції і з ANO, і з Motoriste вони отримають втрату рейтингів. Але в принципі така коаліція була б більш прийнятною і для нас, і для Брюсселя, і навіть для нинішнього президента Петра Павела. Справа в тому, що така коаліція була б не настільки євроскептичною і тут були би більш-менш прагматичні відносини і з Брюсселем, і з Києвом.
На жаль, обговорення альтернативних коаліцій наразі не є можливим. Теоретично, вони могли б виникнути, але через значні ідеологічні розбіжності існують лише два варіанти: один негативно вплине на Україну, а інший, хоч і має більшу привабливість, є менш ймовірним.
"Крісло є, ANO на нього претендує, але не факт, що це буде Бабіш"
Хоча раніше Бабіш показував готовність до несподіваних альянсів, чи не так? У 2018 році він утворив меншістський уряд у коаліції з соціал-демократами, отримавши підтримку комуністів. Цей крок став першим випадком, коли комуністи, з моменту Оксамитової революції 1989 року, знову увійшли до складу уряду. Можливо, варто згадати про політичний шлях Андрея Бабіша в Чехії. Чи зможе він знову стати прем'єр-міністром? Якщо так, яким чином це вплине на відносини між Чехією та Україною?
Це дійсно захоплююче питання: чи є у нього шанси стати прем'єром. Формально він має всі необхідні підстави для претензій на цю посаду. Проте варто зазначити, що з Андреєм Бабішем і його політичною силою пов'язано безліч політичних парадоксів, які варті уваги.
По-перше, Андрій Бабіш уже мав досвід на посаді прем'єр-міністра, яку втратив через низку скандалів. Він не тільки відомий політик у Чехії, але й успішний бізнесмен на європейській арені. Його компанія "Agrofert" — це великий конгломерат, яким він керував. На жаль, його популярність не зросла завдяки досягненням у сільському господарстві, а навпаки, через численні скандали, пов'язані з отриманням фінансування від ЄС, навіть під час його прем'єрства. Це призвело до величезного конфлікту, адже фермерські дотації надходили до "Agrofert", що стало причиною його падіння з поста прем'єра. Європейський Союз тривалий час розслідував ці справи, і досі тривають процеси щодо можливих зловживань з боку Бабіша. Незважаючи на це, його партія не зазнала значних втрат. Хоча особисті рейтинги Бабіша не є високими і поступаються популярності партії ANO, сама партія зберегла свої сильні позиції. Варто зазначити, що ANO починала свій шлях не лише як проект Бабіша, а як прогресивна політична сила, орієнтована на боротьбу з економічними труднощами та підтримку середнього класу в Чехії.
Більше того, цей курйоз -- високі рейтинги партії і доволі високий антирейтинг самого Бабіша -- супроводжується ще одним курйозом, який полягає в тому, що ми маємо позицію президента і ця позиція ґрунтується на тому, що яким би не був новий уряд, Чехія має залишатися повноцінним членом НАТО та ЄС. Президент Павел, який має рейтинг популярності ще вищий, ніж ANO, і є доволі популярним політиком, хоча й не має великих повноважень, домовлявся з Бабішем про те, що нова коаліція не може виступати за вихід Чехії з ЄС та НАТО. Очевидно, що він буде наполягати на цій позиції, може спиратися на свою популярність і таким чином в нього доволі сильний мандат. Тому можливий варіант, що Бабіш спробує сформувати коаліцію, яка буде відносно більш проєвропейською, тоді йому доведеться працювати зі STAN, можливо -- з Pirati або Motoriste, бо в коаліції, принаймні станом на зараз, потрібно троє. Бо з Окамурою з SPD будуть проблеми і на рівні ЄС, і на рівні самої Праги, де може виникнути конфлікт з президентом. Тож крісло є, але воно ше порожнє. ANO на нього претендує, але не факт, що це буде Бабіш.
"Чехія стане більш стриманою у вираженні своєї підтримки Україні."
Пане Сергію, премʼєр-міністр Чехії Петер Фіала дещо раніше охарактеризував можливий результат парламентських виборів так: "Ми бачимо, як йде створення коаліції, яка готує уряд національної зради, для якої Брюссель -- гірший за Москву, коаліції, яка не піклуватиметься про безпеку Чеської республіки". Чи може статися так, що Чехія може змінити роль з одного з найактивніших союзників України та позицію, близьку до таких країн, як Угорщина та Словаччина?
Якщо ми розглянемо коаліцію між ANO, SPD Окамури та Motoriste, то вона може виявитися джерелом серйозних труднощів. ANO, напевно, спробує пом'якшити негативні наслідки від своїх "правих" партнерів, однак, ймовірно, їм це не вдасться. Важливість голосів в такій коаліції безсумнівна, і від цього залежатимуть позиції всіх учасників. Основним аргументом Андрея Бабіша, якщо йому потрібно буде щось пояснити, стане необхідність підтримки військово-промислового комплексу Чехії. Він є досить потужним: країна не лише надає допомогу Україні, але й продає свою продукцію, що приносить робочі місця та додаткові доходи до бюджету. Проте, виборці, які схиляються до крайніх правих поглядів, зазвичай не реагують на такі логічні міркування. Якби коаліція складалася з ANO, STAN та Motoriste, ситуація була б набагато простішою для реалізації.
Сергій Герасимчук. Зображення: Facebook.
Є також позиція президента, який не прагне до різких змін. Однак, можна очікувати, що Чехія стане менш активною у своїй підтримці України і більше орієнтуватиметься на практичні аспекти. Дехто вважає, що ми можемо отримати нового Орбана, але я б скоріше порівняв ситуацію з новим Фіцо. Коли Словаччина формально заперечує підтримку України, але це не заважає їй продавати їй товари. Фіцо запевняв, що жодна куля не потрапить до України, але те, що вже закріплено у контрактах і за що платить Західна Європа, безперешкодно надходить в Україну, незважаючи на його протести. Це створює робочі місця, приносить "живі" гроші, і прагматичний підхід Фіцо може стати прикладом для уряду ANO у їхній новій каденції, після формування коаліції.
Отже, чи можна стверджувати, що рішуче проукраїнське ставлення Праги залишиться незмінним?
Отже, малоймовірно, що ми отримаємо новий Будапешт, який припинить всю допомогу і блокуватиме всі можливі ініціативи. Проте нову Братіславу ми цілком можемо отримати.
Складення нового уряду в Чехії може зайняти деякий час, проте для України це не стане проблемою.
Президент Чехії Петер Павел сказав, що переговори про формування коаліції після парламентських виборів не будуть простими. Як довго це все триватиме? Чи є певні часові обмеження в чеському законодавстві?
В даній ситуації важко робити прогнози. Проте, здається, що чітких термінів немає, і якщо переговори затягнуться — а це цілком ймовірно, оскільки ANO перебуває на роздоріжжі — то ми можемо опинитися в умовах, коли новий уряд не з’явиться найближчим часом. Процес може затягнутися щонайменше на місяць. Однак для України це може бути навіть вигідно: поки не буде сформовано новий уряд, продовжуватиметься реалізація політики, що проводилася Прагою раніше, а вона була досить позитивною щодо Києва.
Крім того, SPOLU дійсно заклала міцний фундамент: активно підтримувала оборонну промисловість, розвивала цей сектор і доклала чимало зусиль для забезпечення стабільності цієї політики.
Зовнішня політика ANO завжди відзначалася своєю невизначеністю та політичною гнучкістю. Партія традиційно орієнтувалася на симпатії виборців, що стало предметом жартів: мовляв, ANO — це партія, яка готова погодитися з будь-якою соціальною групою, обіцяючи задовольнити їхні потреби. Оскільки питання зовнішньої політики не викликали великого інтересу у широкої аудиторії, у програмі партії не знайдеться багато згадок на цю тему. Тому, більш серйозну загрозу для нас у даний момент становлять Окамура зі своєю SPD та Motoriste.
Чи існує ймовірність зростання проросійських тенденцій у чеському політичному середовищі, і хто насправді може стати джерелом таких настроїв?
Коли мова заходить про російське втручання у вибори в Чехії, то під час спостереження за цим процесом я не помітив жодних явних ознак такого впливу. Єдина проблема, яка була зафіксована і повідомлена, стосувалася електронних документів. Виборцям рекомендували приходити на виборчі дільниці не лише з документами у мобільних додатках, а й із фізичними копіями своїх паспортів.
Щодо того, чи послабиться проросійська колона, то очевидно, що й SPD, й до певної міри Motoriste можуть сприйматися не тільки як євроскептики, але й як проросійські сили. Очевидно, що їхнє потрапляння в уряд посилить їхні позиції. Але тут ми знову можемо зіштовхнутися з певним політологічним курйозом, бо може бути й зворотній ефект. Зараз, коли ліберальні проєвропейські партії, на кшталт і SPOLU, і Pirati опинилися, схоже, за межами більшості, існує ймовірність, що ці політичні сили зможуть більшою мірою мобілізувати свого виборця. Тоді ми отримаємо ефект, який маємо зараз у сусідній Словаччині, коли ми маємо євроскептичний уряд, але ця більшість існує лише мало не на папері. Їм все важче збирати голоси, їхні рейтинги падають. Натомість опозиція дуже сильно згуртувалася, рейтинги в них доволі високі і, якби відбулися вибори, то ще не відомо, хто переміг би. Аналогічна ситуація може скластися в Чехії. Тож я не малював би апокаліптичного прогнозу, хоча певне погіршення буде.
КОНТЕКСТ
На парламентських виборах у Чехії лідером стала партія Андрея Бабіша ANO, отримавши 34% голосів. Друге місце зайняла правляча коаліція SPOLU з результатом 23%. За ними йдуть партія STAN з 11% голосів, Pirati з 9%, SPD з 8%, а також Motoriste Sobe, яка отримала близько 7% підтримки виборців.
