Ідентифікація адвоката з клієнтом: які "цінності" українцям намагаються "продати" під маскою захисту прав.

Автори:

Ярослав Кузишин, менеджер з адвокації у Фундації DEJURE.

Катерина Шевчук, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE

Незабаром журналіст або активіст громадського руху можуть оголосити ім'я адвоката, що представляє інтереси особи, залученої до резонансної справи, і... за це може бути накладено штраф.

Нещодавно ухвалений Верховною Радою закон (№12320) здатен істотно вплинути на діяльність медіа, правозахисників та адвокатів. Офіційно цей документ позиціонується як захист професії. Проте вміст, обставини ухвалення та ініціатори закону вказують на те, що насправді мова йде про механізм контролю, а не про реальне забезпечення захисту.

Чому цей документ, що маскується під "міжнародні стандарти", не лише не забезпечує захист звичайних адвокатів, а й загрожує свободі слова? Давайте розберемося.

16 липня Верховна Рада ухвалила законопроект, що встановлює адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з його клієнтом. За це рішення проголосували 262 народних депутати з фракцій "Слуга народу", колишньої ОПЗЖ та "Батьківщина".

Закон вносить доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, створюючи нову статтю 185-16. Згідно з цим документом, штрафи становитимуть від 3400 до 6800 грн, а у випадку повторного правопорушення протягом року — від 10 200 до 13 600 грн.

Протоколи будуть формуватися головами або уповноваженими представниками адвокатських рад на регіональному рівні, а їхній розгляд здійснюватимуть місцеві судові інстанції.

Це не нововведення, характерне лише для України. Заборона на ототожнення адвоката з клієнтом є загальновизнаним міжнародним стандартом. У статті 18 Основних принципів ООН, що стосуються ролі адвокатів, зазначається: "Адвокати не повинні ідентифікувати себе з клієнтами та їх справами під час виконання своїх професійних обов'язків".

Кожен має право на захист, і адвокат не стає злочинцем лише через те, що представляє інтереси підозрюваного. Проте в справах, які мають політичну природу, це правило часто ігнорується. В результаті виникають погрози, залякування, обшуки та навіть кримінальні справи проти самих адвокатів. Відповідно до статті 16 Основних принципів, що регулюють роль адвокатів, держави зобов'язані забезпечувати захист адвокатів від неналежного втручання в їхню професійну діяльність. Проте, на жаль, саме державні органи правопорядку часто є ініціаторами переслідування адвокатів. На приклад, можна згадати випадки насильства щодо адвокатів, які захищали учасників Революції Гідності.

В Туреччині адвокати, що представляють інтереси осіб, обвинувачених у тероризмі, стикаються з переслідуванням, яке нагадує ставлення до співучасників: їх піддають обшукам, арештують і відкривають проти них кримінальні справи. Тим часом, в Колумбії правозахисники, які також є адвокатами, піддаються стеженню, їх офіси обкрадають, а самих їх залякують, арештовують і навіть вбивають, вважаючи "лівими".

Дар'я Свиридова, адвокат і партнер АО "AZONES", висловила свою думку: "В умовах війни питання ототожнення адвоката з клієнтом стає дедалі актуальнішим. Чи є цей законопроєкт оптимальним рішенням для вирішення цих проблем, чи, можливо, він лише ускладнить ситуацію для журналістської спільноти?"

Слів багато, але суть залишається неясною.

"Ототожнення адвоката з клієнтом - будь-яка ідентифікація (асоціація, пов'язування) адвоката з клієнтом, з діяльністю чи вчинками його клієнта, що створює упереджене ставлення до адвоката, вказує на особисту причетність адвоката до справи клієнта, впливає на незалежний статус адвоката та/або чинить негативний тиск під час здійснення адвокатської діяльності, та/або порушує гарантії адвокатської діяльності, та/або перешкоджає реалізації прав адвоката, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Формулювання на кшталт "упереджене ставлення" чи "негативний тиск" -- суб'єктивні.

Дар'я Свиридова пояснює: "Цей законопроєкт пропонує широкі можливості тлумачення "ототожнення" і ставить серйозні виклики для дотримання принципу правової визначеності. Це, у свою чергу, відкриває необмежене поле для зловживань".

На вимогу будь-яка стаття, що містить згадки про адвоката в рамках справи, може бути витлумачена як правопорушення. Це створює сприятливі умови для переслідування журналістів, аналітиків та громадських організацій, що становить загрозу свободі висловлювань.

Регіональні адвокатські ради. І в цьому контексті існують дві суттєві проблеми.

По-перше, термін повноважень усіх рад сплив ще три роки тому. Відтоді їх важко вважати справжніми представницькими органами адвокатської спільноти.

По-друге, велика частина адвокатських рад контролюється Лідією Ізовітовою — головою Національної асоціації адвокатів України (НААУ), яку асоціюють з Віктором Медведчуком. Це створює ризик, що рішення цих рад можуть ґрунтуватися не на принципах справедливості, а виконуватися "за вказівкою", зокрема з офісу на Борисоглібській.

Вже сьогодні ми спостерігаємо, як НААУ стоїть на захисті "своїх" членів. Наприклад, адвокат Ростислав Кравець, який близький до Ізовітової, отримує відкриту підтримку асоціації. Натомість інші адвокати отримують лише формальні відповіді на зразок "взято до уваги".

Ініціатором є Національна асоціація адвокатів України -- структура, яка давно намагається змусити мовчати адвокатів, подаючи на них дисциплінарні скарги. Тепер -- хоче змусити мовчати і журналістів. Цікаво, як цей законопроєкт зʼявився саме тоді, коли громадськість почала звертати увагу на проблеми адвокатури в Україні. Втім, певні кроки з боку асоціації були і до законопроєкту: нещодавно вони погрожували подати заяву про злочин щодо журналістів "Дзеркала тижня", які описували глибоку кризу адвокатури на прикладі справи так званих "адвокатів-хакерів".

Законопроект був ініційований Григорієм Мамкою, колишнім представником ОПЗЖ, Максимом Бужанським, який відомий своїми спробами скасувати мовний закон та легалізувати російську в парламенті, а також Сергієм Іонушасом із "Слуг", який очолює комітет з правоохоронних питань Ради.

Ключову поправку, яка фактично забороняє згадки про причетність адвоката до справи, внесла Антоніна Славицька, фігурантка плівок Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) і наближена до його ексголови -- Павла Вовка.

Не кожен адвокат, який представляє інтереси публічної особи, стикається з таким ототожненням. Чому так? Зазвичай у поведінці адвоката немає жодних ознак того, що він поділяє думки свого клієнта чи є спільником у його правопорушеннях.

Адвокат Валерій Буняк пояснює: "Як адвокат, ніколи не відчував "асоціації з клієнтом". Хоча й захищав різних клієнтів, наприклад Нестора Шуфрича чи хлопця, обвинуваченого в побитті Тетяни Чорновол.

На мою думку, існують два сценарії, коли репутація адвоката може негативно вплинути на його справу.

Перший -- це коли всі вважають, що особа -- злочинець (вбивця, гвалтівник, скоїв ДТП і т.д.), але вийшов на свободу через неправомірні дії (або хабарі) адвоката. Але в нас люди будуть винити радше суддів, ніж адвоката -- це вже репутація суддів, тут я точно ототожнення з клієнтом не бачу.

Інший випадок -- це коли адвокат захищає знаного політика в резонансній справі. Але й тут "ототожнення" можливе, коли адвокат захищає не лише політика, але й просуває певну політичну ідею, як у випадку адвокатів Януковича. При цьому, ще й гроші часто отримує не від клієнта чи його родичів, а третіх осіб".

Адвокат Віталій Сердюк часто асоціюється зі своїм клієнтом Віктором Януковичем в очах громадськості. Проте варто задуматися: чи обмежувалася діяльність Сердюка та його юридичної компанії Aver Lex лише наданням правових послуг у рамках закону? Інший приклад — Валентин Рибін, який регулярно захищав проросійських політиків, таких як Медведчук і Шарій, а також представників ГРУ. Згодом він став частиною окупаційної адміністрації Херсонщини та отримав звинувачення у колабораціонізмі.

Ні. У розвинутих країнах адвокат, вважаючи, що про нього поширено неправдиву інформацію, має право подати позов про дифамацію. Оцінні судження, однак, не є підставою для юридичної відповідальності, ані в Європі, ані в Україні.

Закон про "ототожнення" -- це спроба притягнути до відповідальності саме за такі судження. Тобто, це пряма загроза свободі слова.

Адвокат Валерій Буняк висловив свою думку щодо законопроєкту "про ототожнення адвоката з клієнтом", назвавши його вкрай шкідливим. Він зазначив, що цей документ не лише непропорційно обмежує свободу слова, але й завдає шкоди добросовісним адвокатам та адвокатурі в цілому.

Цей закон є спробою замаскуватися під міжнародними стандартами з метою обмежити критику з боку ЗМІ та суспільства. Проте це є маніпуляцією термінами. За його ухвалення проголосували депутати з "Слуги народу", колишньої ОПЗЖ та "Батьківщини" – ті ж політичні сили, які підтримали закон, що ставить під загрозу незалежність НАБУ та САП. В результаті маємо два законодавчі акти, які ставлять під загрозу демократичні інституції.

Одночасно Президент матиме можливість накласти вето на закон щодо ототожнення, щоб уникнути ситуації, коли "свої" адвокати отримують захист, а журналісти опиняються під тиском.