"Літо мирного завершення": російська пропаганда щодо загроз безпеці Польщі, Німеччини та країн Балтії.
Пропаганда в телеграм-каналах готує громадську думку цих держав до потенційної агресії Росії впродовж найближчих років.
Під час азійського безпекового саміту "Діалог Шангрі-Ла", який відбувся 1 червня у Сінгапурі, генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Бройер у коментарі для BBC сказав, що Росія може напасти на держави-члени НАТО впродовж наступних чотирьох років.
9 червня під час виступу в Chatham House у Лондоні генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до підготовки на випадок військових дій з боку Росії, зазначаючи, що Кремль активізує свій військовий потенціал і може стати загрозою для країн Альянсу протягом наступних п'яти років. У той же день у німецькому подкасті Table.Today голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль висловив занепокоєння, що Росія прагне перевірити рішучість НАТО, зокрема шляхом конфронтації із Заходом за межами України. Серед можливих цілей для наступних дій Росії можуть бути країни Балтії або Польща.
Польща, Естонія, Латвія та Литва стикаються не лише з інформаційним тиском з боку російської пропаганди, але також можуть опинитися під загрозою нової агресії з боку Кремля. Нещодавні кроки, такі як спільна декларація Польщі та країн Балтії про вихід із Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання протипіхотних мін, можуть свідчити про зміну в регіональній оборонній політиці. Це піднімає питання про те, чи зможуть традиційні механізми стримування і міжнародні угоди в сфері озброєнь бути ефективними проти імперіалістичних прагнень Кремля.
"Детектор медіа" проаналізував дописи у польських, німецьких і російськомовних балтійських телеграм-каналах, щоб дослідити маніпуляції російської пропаганди у цих державах.
Оцінки ризиків безпеки, пов'язаних із Росією.
Дослідник Центру аналізу європейської політики Джі Александер Краузер у статті "Регіон Балтійського моря на межі" вказує на те, що держави регіону сприймають Росію як екзистенційну загрозу, а її агресія не обмежується лише військовим виміром і включає боротьбу за політичний вплив, кібероперації, інформаційні атаки й інші форми гібридної війни. Польща й країни Балтії реагують на загрозу, поглиблюючи інтеграцію з НАТО, а також застосовуючи підхід "всеохопної оборони" й інформаційної стійкості. Краузер також вказує на розбіжності в оцінці російської загрози серед інших країн ЄС і НАТО, що ускладнює колективну відповідь. Він класифікує ситуацію у Балтійському регіоні як "крихку" та пише, що Захід повинен готуватися до подальшої ескалації, у випадку обмеженого застосування сили з боку Москви.
У статті "На захист регіону Балтійського моря: (не)узгоджена політична відповідь на першочерговий шок української кризи", опублікованій у 2022 році в журналі European Security, дослідниця Олександра М. Фріде розглядає, як повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на зміну підходів країн Балтійського регіону до питань національної безпеки. Вона застосовує теорію "порушеної рівноваги" (Punctuated Equilibrium Theory) для пояснення різких змін у стратегічному мисленні та оборонних політиках, які сталися після тривалого періоду стабільності. Головна теза статті полягає в тому, що події 2022 року призвели до сприйняття Росії як екзистенційної загрози, спричинили значне збільшення оборонних витрат, проведення реформ у збройних силах та відновлення концепції "всеохопної оборони". На думку Фріде, потенційна загроза агресії вже не є лише теоретичним припущенням.
У своїй статті "Тактики російських гібридних загроз проти регіону Балтійського моря: від дезінформації до саботажу" Генрик Пракс зазначає, що з 2023 року Москва перейшла до відкритих агресивних дій, застосовуючи різноманітні нелінійні методи. Автор підкреслює, що Росія активно веде тривалу гібридну війну проти Заходу з метою дестабілізації ситуації та підриву підтримки України. Серед основних стратегій – масштабні інформаційні кампанії, підживлення внутрішніх конфліктів через використання російськомовної діаспори та прокремлівських організацій, таких як Російська православна церква, а також акти саботажу. Крім того, Росія та Білорусь цілеспрямовано організовують міграційні потоки до кордонів Польщі, Латвії, Литви та Фінляндії, що викликає прикордонні кризи. Особливо викликає занепокоєння зростання фізичних гібридних операцій, які російські спецслужби реалізують через завербованих місцевих осіб, які мають кримінальне минуле або переживають економічні труднощі. Пракс зазначає, що Росія постійно коригує свої стратегії, реагуючи на дії країн-мішеней і шукаючи нові способи впливу.
Телеграм-канали у країнах Балтії та Польщі
Використовуючи державні медіа та соціальні мережі, Росія веде тривалу кампанію з метою делегітимізації НАТО в регіоні, розповсюджуючи антизахідні настрої та представляючи Польщу та країни Балтії як агресорів або маріонеток Заходу.
Ми провели дослідження контенту 11 російськомовних балтійських та польськомовних телеграм-каналів, загальна кількість підписників яких перевищує 100 тисяч, за період з лютого по квітень 2025 року. Ключові слова для аналізу були визначені на основі поширених тем російської пропаганди, таких як "удар по Польщі", "удар по Прибалтиці", "агресія НАТО", "західний мілітаризм" тощо. Усього ми дослідили 18 621 допис за зазначений період, і лише приблизно 6% з них містили вибрані ключові слова, пов'язані з безпекою в регіоні. Незважаючи на те, що частка публікацій, що торкаються безпекових загроз для держав регіону, є досить невеликою, дописи на ці теми часто відрізняються надмірною емоційністю.
Діаграма розміру аудиторії досліджуваних телеграм-каналів і таблиця з часткою дописів із ключовими словами у них
Наприклад, телеграм-канал "Трибалтийские Вымираты" мав найвищий відсоток (19,05%) дописів із відібраними ключовими словами, проте невеликий загальний обсяг публікацій (42 дописи). Канали з більшою аудиторією, такі як "Латвийская кочка", "Шпроты в изгнании" та Baltnews, показали меншу відносну частку (між 6 -- 8%) публікацій із ключовими словами. Це свідчить про те, що менші або нішеві канали можуть більше поширювати даний тематичний пропагандистський контент, тоді як канали, орієнтовані на різну аудиторію, поширюють ширший спектр повідомлень.
Основні теми та ілюстрації маніпуляцій
Вивчення дописів (приблизно 1080 публікацій за період з лютого по квітень 2025 року) на теми безпеки показало, що НАТО, Польща та країни Балтії часто зображуються як "провокатори" або "дестабілізаційні" сили. Пропагандистські матеріали акцентують увагу на екзистенційних загрозах, порушеннях суверенітету Росії, а також покладають відповідальність на Захід за міграційні питання на кордонах. Найвищі рівні активності спостерігаються під час політичних заяв або військових навчань.
Однією з тем, що активно просували пропагандисти у телеграм-каналах, стали атаки на критично важливу інфраструктуру, яка є ключовим елементом російської стратегії в регіоні як у фізичному, так і в цифровому вимірах. Зокрема, мова йде про пошкодження інфраструктури на дні Балтійського моря, включаючи підводні кабелі та енергетичні мережі. Такі публікації, що стосуються даних питань, розповсюджуються не лише для міжнародної аудиторії, але й з метою ослаблення внутрішньої стійкості країн Балтії.
У балтійському сегменті каналів із вибірки були дописи, які поширювали слова директора Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна, що "у випадку агресії НАТО проти Союзної держави збитків буде завдано всьому блоку, але у першу чергу постраждають держави Прибалтики та Польща". У цьому повідомленні також декларується готовність "діяти на випередження" проти НАТО та повторюються цілі так званої "СВО" проти України, а саме -- "без'ядерний статус [України], демілітаризація, денацифікація, визнання теперішніх кордонів РФ".
Крім того, пропагандистські джерела поширювали історії, які мали натякати на можливу зміну позиції балтійських країн щодо підтримки України. Наприклад, згадувалася ймовірність, що Литва та Латвія можуть наслідувати приклад Польщі і закрити свої кордони для шукачів притулку. Таким чином, українським біженцям начебто не варто більше покладатися на ці держави.
У аналізованих телеграм-каналах також публікували матеріали щодо озброєння та підготовки Калінінграда до майбутньої агресії. Автори подібних дописів пишуть, що "у випадку конфлікту всі наявні сили НАТО кинуться в напрямку Калінінграда, і забезпечення можливості вести оборону до підходу основних сил є ключовим завданням регіону". За їхніми словами, зараз там є "розширений контингент військ", але при цьому необхідно вдосконалювати оборону і далі. Допис критикує владу регіону, яка відмовилася від ідеї тероборони. Говорять пропагандисти й про потребу замислитися, як "не тільки обороняти регіон, а й забезпечити сполучення з Фінською затокою". Тобто досвід війни з Україною та "прорубування сухопутного коридору до Криму" зібралися використовувати й у балтійському регіоні.
У окремих публікаціях пропагандисти виправдовують потенційну майбутню агресію Росії проти Естонії та транслюють ненависть до балтійських країн загалом:
Влада Естонії планує надати своїм збройним силам можливість затоплювати цивільні судна, якщо інші способи реагування на загрозу виявляться недоступними або несвоєчасними. Це відображає типове сприйняття законності серед прибалтійських груп, які підтримують радикальні погляди. Наприклад, якщо парламент ухвалить рішення про вбивство російських дітей, це автоматично набуде статусу законного.
Це маніпуляція, яка звинувачує естонський парламент у намірах, що можуть бути кваліфіковані як геноцид. У повідомленні також прямо пропонується знищення Естонії, зокрема, "для ліквідації військової інфраструктури коричневого недогризка... доцільно застосувати ТЯЗ (тактичну ядерну зброю)". Це є прикладом використання пропагандистських методів "ядерного шантажу" проти суверенної держави-члена НАТО, в якому обґрунтовується можливість ядерного удару як "засобу самозахисту".
Аналізовані телеграм-канали активно поширювали інформацію та пропаганду, що мала на меті підрив довіри до збройних сил Балтійських держав, зневажання союзників по НАТО та формування сприйняття західних країн як слабких, корумпованих і неефективних. Одним із прикладів є пост у одному з телеграм-каналів, оформлений як журналістське розслідування, яке стосується "катастрофічної деградації" латвійських збройних сил: "Збройні сили Латвії... стали символом некомпетентності, корупції та безвідповідальності. Система призову перетворилася на бізнес... за 3000 євро можна без труднощів уникнути служби", -- зазначено в цьому пості.
Пропагандисти представляють армію Латвії як неспроможну структуру, яку неможливо полагодити, використовуючи імітацію антикорупційного розслідування, що маскує дискредитацію війська загалом. У хід іде і приниження латвійських солдатів, які зображаються небоєздатними, хворими та нікчемними, "з поганим зором, проблемами з зубами та іншими захворюваннями". Критикують у дописі й підвищення витрат із держбюджету Латвії на оборону: "Куди підуть ці гроші, якщо система заточена під корупцію?".
Пропагандисти активно розповсюджували інформацію, щоб налякати чи дезінформувати населення, створюючи ілюзію, що військова служба є комедією, а Латвія та Альянс не володіють реальними бойовими можливостями. Хоча текст не згадує Росію прямо, його структура та зміст натякають на контраст між "порядком у нас" і "хаосом у вас". Це класична стратегія, яка має на меті формування уявлення не лише про "моральну перевагу", а й про безмежну військову міць агресора.
Пропагандисти активно використовували тему мігрантів на білорусько-польському кордоні для маніпуляцій. Наприклад, вони поширювали матеріали, що підривають репутацію Польщі, виправдовують дії Росії та Білорусі, а також перекладають провину за прикордонну кризу на західні країни.
"Білорусь і Росія... настійно відстоюють свої інтереси, не даючи можливості Європі підривати стабільність у регіоні", -- зазначається в одному з постів.
Це класичний приклад дзеркального звинувачення, коли винуватець намагається перекласти відповідальність на жертву. Йдеться про нав'язування думки, що саме Захід (і Польща як його частина) "спровокував" міграційну кризу своєю зовнішньою політикою.
В іншій категорії дописів пропагандисти поєднали дезінформацію, психологічний тиск і виправдання агресивної політики Росії, оформлені у вигляді коментаря до нібито паніки в Європі навколо Сувальського коридору. Головна мета такої дезінформації -- нагнітання атмосфери страху, дестабілізації та неминучої війни одночасно з виправданням російської агресії як "реакції" на дії Заходу. Описано ситуацію нібито на підставі публікації німецької газети Bild, яку автор трактує як доказ паніки в НАТО.
В аналізованих матеріалах виявлено приклади гібридної військової пропаганди, яка поєднує виправдання насильства з дегуманізацією мешканців Східної Європи, особливо країн Балтії. У одному з постів на цю тему, з посиланням на слова помічника президента Росії Миколи Патрушева, пропагандисти заявляють: "Конфлікт неминучий. Занадто багато поставлено на карту". Ця емоційна риторика є характерною для мілітаристських наративів, де акцентується, що конфлікт неможливо уникнути і що його розвиток не залежить від дій самої Росії. Пост також просуває думку про внутрішню дестабілізацію Заходу, який нібито намагається врятуватися через агресію проти Росії. Пропагандисти формулюють питання на кшталт: "Чи дійсно Захід коли-небудь переймався долею балтійців?". Автори заяви знецінюють життя громадян цих держав, натякаючи, що їхнє знищення — це прийнятна, а навіть логічна ціна у "великій грі".
У польськомовному просторі спостерігається чимало публікацій, які намагаються підважити легітимність присутності НАТО в Польщі та обґрунтувати російську військову ескалацію як відповідь на дії Альянсу. Ці матеріали прагнуть перекласти відповідальність з Росії на НАТО, представляючи російську реакцію як "логічну" реакцію на "провокаційні" кроки. Євроатлантичну політику зображують як бездушну шахову гру, де людські життя та важливі соціальні потреби, такі як освіта та охорона здоров'я, опиняються на задньому плані через витрати на оборону.
Німецькі телеграм-канали
22 березня професор Зенке Найтцель, військовий історик, в інтерв'ю виданню Bild висловив занепокоєння, що Путін може влаштувати напад на НАТО вже цього осіннього сезону, і що німецькі збройні сили (Бундесвер), швидше за все, не готові до такого розвитку подій. Він також зазначив, що Росія може розпочати агресію проти Литви вже восени 2025 року. Ці коментарі Найтцеля активно обговорювалися в медіа та телеграм-каналах на різних мовах.
Основна частина обговорень про Зенке Найтцеля в німецьких телеграм-каналах виникла внаслідок його інтерв'ю для Bild, яке було опубліковано 25 березня. Професора звинуватили у тому, що він намагається залякати громадськість і підбурює до безглуздих витрат з бюджету німців. Крім того, було зазначено, що спочатку слід зосередитися на внутрішній безпеці країни, а вже потім розглядати зовнішні виклики, з якими стикається Німеччина.
Згідно з даними пошукового сервісу Telegago, що аналізує публікації у Telegram, у німецькомовних каналах було зафіксовано близько п'ятдесяти публікацій, в яких згадувався професор Зенке Найтцель. Активне обговорення та маніпуляції навколо інтерв'ю Найтцеля слугують хорошим матеріалом для дослідження питання поширення загроз безпеці Німеччини в цьому сегменті Telegram.
Поширення інтерв'ю Найтцеля стало помітним явищем з грудня 2024 року. Тоді у телеграм-каналі Eva Herman Offiziell, який на 5 червня 2025 року налічував 201,6 тисячі підписників і займав сімнадцяте місце серед найбільш популярних німецьких каналів, було опубліковано фрагмент цього свіжого інтерв'ю. У пості підкреслювалося, що уряд Німеччини зобов'язаний виконати свою "кляту обіцянку" щодо підвищення безпеки в країні.
Зате 25 березня в тому ж каналі коментували інтерв'ю Зенке Найтцеля емоційніше. Авторка порівнювала витрати на оборону з "розтратою грошей" на вакцинацію під час пандемії COVID-19:
"Я вважаю, що це залякування абсолютно неправильне. Страх слугує для того, щоб керувати людьми та виправдовувати мільярдні витрати на оборонну промисловість... Як невакцинована людина я добре пам'ятаю: п'ять років тому, в березні 2020 року, нагніталася паніка навколо вірусів, і суспільство було розділене", -- далі Ева Герман пише, що "страх -- поганий порадник", і всі є частиною "єдиного людства".
Підобне повідомлення було розповсюджене в інших телеграм-каналах практично те саме. Зокрема, це сталося в каналі, призначеному для мешканців Ганновера, де налічується 3,7 тисячі підписників. Це повідомлення приписують "Dr. Daniele Ganser", автору одного з 100 найбільших телеграм-каналів Німеччини на 5 червня.
У іншому каналі Telegram, де налічується 17 тисяч підписників, 25 березня Найтцелю висловили звинувачення у нібито різкій зміні позицій та "підбурюванні натовпу": "Відомий військовий історик Зенке Найтцель, який раніше вважався символом об'єктивного та спокійного аналізу, нещодавно потрапив у цю категорію. Тепер він також говорить про абстрактні загрози війни та про те, що цей рік може стати 'останнім мирним літом для нас, німців', чого він, схоже, бажає".
У телеграм-каналі, що налічує 72 тисячі підписників, висловили звинувачення на адресу Найтцеля у використанні історичних кліше, запозичених у автора іншого каналу з 1,8 тисячі підписників. Як приклад такого кліше було наведено твердження про те, що Другу світову війну можна було б зупинити в 1938 році, якщо б було вжито заходів проти анексії Австрії до Німеччини та окупації Судетів.
З огляду на всі ці шаблони мислення, можна дійти висновку, що настав час діяти проти Росії. Просто стверджується, що Росія є нашим ворогом, тому ми повинні протистояти їй. Однак, жодних переконливих доказів цього немає. Безперечно, ми маємо захищати свої кордони та бути готовими до оборони. Проте, війна не є рішенням. Конфлікти свідчать про відсутність міжособистісних навичок. Це може вказувати на комплекси неповноцінності та нездатність до конструктивного вирішення суперечок, -- зазначається в дописі. Автор публікації підкреслює, що пріоритетом має бути захист "широко відкритих кордонів" Німеччини, де "на вулицях беззахисні люди стають жертвами насильства".
Висновки можуть бути сформульовані як узагальнення або підсумки вивченого матеріалу.
Російська пропаганда систематично формує інформаційний контекст, готуючи ґрунт для можливого загострення конфлікту з НАТО, особливо з Балтійськими країнами та Польщею. Вона виправдовує майбутні акти агресії, перекладаючи відповідальність на жертву. Серед основних прийомів маніпуляцій, що використовуються пропагандистами, можна виділити: делегітимізацію НАТО та його членів, зображуючи їх як "агресорів" і "провокаторів", розповсюдження дезінформації про військову слабкість армій Балтії, а також обґрунтування можливих дій Росії як "оборонної реакції" на західні дії.
Телеграм і надалі залишається однією з найефективніших екосистем для поширення російської пропаганди завдяки можливості оперативно агрегувати та публікувати контент із різних платформ. Телеграм є "хабом" для того, щоб розміщувати інформацію з інших соцмереж, бо він доступний, швидкий і має низьку модерацію контенту. Вибірка цих матеріалів є повнішою саме тут у порівнянні з подібною тактикою, застосованою у тому ж тіктоку. Tака гібридна модель не лише збільшує охоплення аудиторії, а й створює ефект інформаційної повноти, де користувач бачить як "аналітику", так і відео, меми, коментарі "експертів", що створює враження медійного консенсусу. У цьому випадку цей месенджер діє як хаб синтезованої дезінформації, де контент не просто поширюється, а взаємно підсилюється через повторення, монтаж і контекстуалізацію.
