"Нове" урядове формування під керівництвом Свириденко утримується за рахунок підтримки колишніх представників ОПЗЖ та бізнес-угруповань: Томенко відкриває подробиці коаліційної співпраці.
Згідно з його словами, замість монобільшості "Слуги народу" зараз існує "неформальна" коаліція уряду, до якої входять представники забороненої проросійської ОПЗЖ та потужних бізнес-груп. Досліджуйте, чому голосування за прем'єр-міністра стало "візитною карткою" справжнього складу Верховної Ради і чому Томенко закликає терміново легалізувати цю "нову" більшість, щоб запобігти тіньовим угодам.
Голосування щодо прем'єр-міністра України завжди є важливим етапом, який виявляє справжню конфігурацію сил у Верховній Раді. Як зазначив політик і активіст Микола Томенко, призначення "нового" уряду Юлії Свириденко 15-16 липня 2025 року стало яскравим підтвердженням цього факту.
"Голосування за премʼєр-міністра України, відповідно до вимог Конституції, є ключовим індикатором реального складу парламентської більшості (коаліції) у Верховній Раді України", - підкреслює Томенко. Результати цього "значущого голосування" відкривають можливість для деяких несподіваних висновків:
"Слуга народу" демонструє розділеність: Незважаючи на те, що Президент сам запропонував кандидатуру Юлії Свириденко, підтримали її лише 201 депутат з 231 члена президентської партії. Декілька утрималися, інші не брали участі в голосуванні, а 20 депутатів взагалі не з'явилися. Це вказує на те, що раніше однорідна "монобільшість" вже не має такої єдності.
Неочікувані союзники: Екс-ОПЗЖ: Як стверджує Томенко, "головним союзником та реальною складовою частиною оновленої урядової коаліції є депутати із забороненої проросійської партії медведчука-бойка". За Юлію Свириденко проголосували 25 депутатів з екс-ОПЗЖ (15 з "Платформи за життя і мир" та 10 з "Відновлення України"). Це викликає серйозні запитання щодо ідеологічних засад нової більшості.
Вічні партнери: Бізнес-групи: Традиційною і "постійною" складовою всіх парламентських більшостей, за словами Томенка, є депутатські групи, сформовані представниками бізнес-груп. Цього разу це 15 депутатів з "Довіри" та 12 з "За майбутнє", які підтримали нового прем'єра.
Опозиція продовжує виступати проти: народні обранці з "Європейської солідарності", "Батьківщини" та "Голосу" утрималися від голосування за нового прем'єр-міністра. Єдиною винятковою фігурою стала депутатка Ташева з "Голосу", яка вирішила підтримати кандидатуру Юлії Свириденко.
Виходячи з наведених фактів, Микола Томенко прийшов до категоричного висновку: "парламентська більшість, що сформувалася лише з фракції "Слуга народу" і налічувала 254 депутати, насправді завершила своє існування".
Тепер, за його словами, нова "осучаснена" коаліція уряду складається з депутатів від "Слуги народу" та членів депутатських груп, які виникли на основі забороненої фракції ОПЗЖ, а також мажоритарників, що представляють різні бізнесові угруповання.
На думку Томенка, ця обставина викликає питання щодо конституційності подальшої діяльності уряду без офіційно затвердженої коаліції. Він підкреслює, що згідно з вимогами Конституції та діючими законами, має бути формально оформлено нове об'єднання, що передбачає проведення установчих зборів, публікацію списку учасників та програми його діяльності.
Микола Томенко проводить аналогії з минулим, зазначаючи, що "схожа ситуація з 'таємною коаліцією' спостерігалася з моменту обрання Володимира Гройсмана на посаду премʼєр-міністра 14 квітня 2016 року". Він стверджує, що фактична кількість членів урядової коаліції, сформованої з фракцій БПП та "Народного фронту", становила всього 223 депутати, що є менше за конституційно встановлений мінімум. При цьому, тодішній голова Верховної Ради Андрій Парубій "так і не опублікував список справжньої парламентської коаліції".
Ця ситуація з "таємними коаліціями" не лише є порушенням конституційних норм, а й підриває довіру до влади. Коли суспільство не знає, хто насправді формує більшість і несе відповідальність за рішення уряду, це створює простір для кулуарних домовленостей та тіньових впливів.
З цієї причини Микола Томенко підкреслює: "Не менш важливою є необхідність нарешті реалізувати вимоги статті 83 Конституції України та визначити "засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій" у Регламенті". Це допоможе уникнути повторення помилок минулого та забезпечити більш прозорий і відповідальний процес формування влади, який буде підзвітним народу. В умовах війни, коли країна потребує максимальної єдності та відкритості, "таємні коаліції" є розкішшю, яку Україна не може собі дозволити.
