Олена Стяжкіна та Базиль Керскі були удостоєні нагороди від Капітули журналу Ї | Еспресо.
Як представник політичної еліти Другої Речі Посполитої в 30-х роках, Єжи Ґедройць став свідком краху цієї держави. Сьогодні поляки згадують про неї з ностальгією, вважаючи її першим досвідом демократії. Проте Ґедройць усвідомлював, що її занепад став результатом не лише зовнішніх загроз з боку СРСР та нацистів, а й внутрішніх проблем — зокрема, брак терпимості та нездатність усвідомити мультикультурну природу Речі Посполитої. Політика щодо українців у той час була катастрофічною в усіх аспектах.
Я не лише у Львові, але й у Польщі повторюю ці слова. Революція Ґедройця полягала в його здатності відродити Польщу після війни. Він не мав при собі зброї, окрім сили слова, моральних принципів та внутрішньої стійкості. Його команда чітко усвідомлювала, що саме є основою для довготривалого миру в Європі.
У Польщі до Ґедройця часто підходять вибірково, сприймаючи Україну, Литву чи Білорусь лише як "сферу впливу" для власної безпеки. Ґедройць же пропонував повну зміну перспективи: поглянути на Центральну Європу очима українців та литовців. Саме така повага веде до справжнього політичного партнерства, яке є смертельною загрозою для імперської ідеї Росії.
Велике щастя, що на початку 90-х років з’явилися відважні особистості, які втілили в життя цю філософію. Ґедройць усвідомлював, що примирення з Німеччиною є також частиною антирадянської стратегії, необхідної для виведення російських військових з нашого регіону. Наразі деякі польські експерти вдаються до антизахідних висловлювань, вважаючи, що це підсилює польсько-українське партнерство. Проте це не відповідає дійсності. Наш союз може бути справді міцним тільки за умови повного порозуміння між усіма країнами Центральної Європи.
Для Ґедройця Європа завжди уособлювала собою концепцію, що перевищує просто технократичну інтеграцію. Сьогодні джерелом сили Європи є її партнери – Великобританія, Норвегія, але справжнім серцем континенту вважається Україна. Тому участь у цьому заході для мене є можливістю стати частиною української родини. Бути українцем у контексті політичної спільноти – це нині найвищий прояв шани для людини в Європі.
Витоки
Про автора. Микола Княжицький — український журналіст та народний депутат.
