Олександр Левченко: Індія поступово віддаляється від Росії – Блоги | OBOZ.UA
В Індії державні нафтопереробні підприємства припинили імпорт нафти та нафтопродуктів з Росії. 30 липня 2025 року інформаційне агентство Reuters повідомило, що уряд Індії, разом з керівництвом державних нафтопереробних заводів, серйозно сприйняв попередження президента США про можливість введення вторинних санкцій проти тих, хто продовжить здійснювати великі закупівлі російської нафти та нафтопродуктів. Раніше, 14 липня 2025 року, Дональд Трамп оголосив про намір ввести 100% мита для країн, які імпортують російську нафту. Індія займає третю позицію серед країн-імпортерів нафти у світі та є найбільшим покупцем російської сирої нафти, яка доставляється морським шляхом.
Причому, Індія закуповувала втричі більше російської нафти, ніж їй було потрібно для власних економічних потреб. Більшу частину "зайвої" російської нафти Індія перепродавала з націнкою третім сторонам і в такий спосіб суттєво поповнювала свій бюджет. Ще президент США Дж. Байден двічі мав спеціальну розмову з прем'єром Індії Н. Моді стосовно закупівель нафти та нафтопродуктів із РФ. Кожного разу глава індійського уряду обіцяв вдатися до кроків назустріч США, України та західних демократій.
Проте лише конкретні погрози з боку Дональда Трампа, очевидно, змогли вплинути на позицію Нью-Делі. Чотири індійські державні нафтопереробні підприємства — Indian Oil Corp, Hindustan Petroleum Corp, Bharat Petroleum Corp і Mangalore Refinery Petrochemical Ltd — зупинили закупівлю російської нафти в третій декаді липня цього року. Поставки сирої нафти марки Urals для цих заводів будуть переважно замінені на близькосхідні нафтопродукти. Поки що невідомо, чи продовжать закупівлю російської нафти приватні компанії, такі як Reliance Industries та Nayara Energy. Проте варто зазначити, що уряд Індії та державні нафтопереробні заводи контролюють понад 60% від загальних потужностей країни з переробки нафти, що становить близько 5,2 мільйона барелів на день.
Зараз щонайменше чотири танкери з російською нафтою простоюють біля берегів Індії. Вони не можуть розвантажитися через відмову індійських НПЗ від нафти з РФ. Згідно з даними відстеження суден, танкери Achilles та Elyte зараз стоять на якорі поблизу міста Джамнагар. Судна наприкінці червня забрали вантажі з російських портів Приморська та Усть-Луги, де зазвичай завантажується експортна російська нафта Urals. Танкери Achilles і Elyte мають вантажність близько 700 тисяч барелів кожен. Обидва танкери перебувають під санкціями ЄС та Великої Британії.
Два інші танкери, Destan та Horae, наразі знаходяться в очікуванні біля узбережжя Індії, завантажені нафтою марки Urals. Очікується, що танкер Destan, який підпадає під санкції Європейського Союзу та Британії, прибуде до порту Сікка найближчим часом. У той же час, танкер Horae, чий пункт призначення поки що залишається невідомим, не має обмежень з боку ЄС, Британії чи США. Важливо зазначити, що маршрути танкерів можуть змінюватися.
Згідно з інформацією, наданою виданням Reuters, державні нафтопереробні заводи Індії з минулого тижня призупинили закупівлю російської нафти. Причинами цього рішення стало зменшення знижок на російську сировину, а також попередження президента США Дональда Трампа про можливі санкції. Вибір Нью-Делі врахувати ультиматум Трампа завдає суттєвого удару по нафтовим доходам Росії, оскільки Індія була найбільшим імпортером російської нафти, яка доставлялася морем. Це рішення індійського уряду свідчить про те, що економічний тиск і дипломатичні зусилля Заходу можуть справляти значний вплив на світові економічні та енергетичні ринки.
Саме успішна торгівля вуглеводнями дає можливість Москві сформувати ту фінансову базу, яка уможливлює ведення РФ війни проти України та втілення інших агресивних дій на всьому пост-радянському просторі. Зокрема, за кошти, отримані від продажу нафти, Росія купує іранські ударні дрони, північнокорейські балістичні ракети, китайську продукцію подвійного призначення для потреб військово-промислового комплексу. За рахунок продажу енергоносіїв РФ виробляє власні озброєння, виплачує зарплати своїм військовим, утримує окупаційні адміністрації на тимчасово захоплених територіях України. Крім того, на гроші, одержані від продажу "чорного золота", Росія веде гібридні війни з державами Заходу, здійснюючи вбивства на замовлення, публічні напади з метою залякування, диверсії, акти саботажу, кібератаки, організацію провокацій, протестів і заворушень, пошкодження підводних електронних і енергетичних кабелів на морському дні, навмисне глушіння навігаційних сигналів, спрямування іноземних мігрантів на кордони ЄС.
Прибутки від реалізації вуглеводнів забезпечують політичну стабільність путінської диктатури через надання субсидій, соціальні виплати та фінансовий контроль над різними суб'єктами федерації. До повномасштабного вторгнення в Україну понад 40% бюджету РФ формувалося за рахунок експорту нафти та газу, а на сьогодні ця цифра виросла ще більше. Однак зараз російська економіка втратила внаслідок західних санкцій цілий ряд статей свого експорту. Наприклад, у 2022 році РФ заробила понад $300 млрд. на енергоносіях. Відтак, зменшення закупівель російських вуглеводнів це не просто економічне рішення, а удар по здатності Кремля вести агресивні війни, дестабілізувати ситуацію у сусідніх державах й утримувати авторитарну владу.
США також вжили заходів, запровадивши санкції проти так званого "тіньового флоту", який займається транспортуванням нафти та нафтопродуктів з Ірану і Росії. 30 липня 2025 року американське Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) внесло до списку санкцій понад 50 фізичних і юридичних осіб, а також більше 50 суден, що входять до великої судноплавної мережі, контрольованої Мохаммедом Хосейном Шамхані - сином радника Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Хосейн Шамхані використовує свої корупційні зв’язки та політичний вплив батька, щоб створити та керувати величезним флотом танкерів і контейнеровозів. Ця мережа забезпечує транспортування нафти, нафтопродуктів та інших вантажів до споживачів у різних куточках світу, генеруючи десятки мільярдів доларів прибутку.
Запроваджені санкції відображають також постійну тісну співпрацю OFAC з Мережею боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США (FinCEN). За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, понад 115 нових санкцій є найбільшими на сьогодні з часу початку кампанії максимального тиску на Іран з боку Адміністрації президента США Д. Трампа. Мережа Хоссейна Шамхані складається з величезного флоту суден, фірм з управління суднами та підставних компаній, деякі з яких видають себе за легальні фірми фінансових послуг, що відмивають мільярди прибутку від світових продажів іранської та російської сирої нафти та нафтопродуктів, найчастіше покупцям у Китаї. Мережа вживає значних заходів для маскування своїх операцій і заплутування своїх зв'язків з родиною Шамхані, Іраном та путінською Росією. Флот мережі Шамхані складається як з нафтових танкерів, так і з контейнеровозів.
Має місце дуже часта зміна операторів і менеджерів кожного судна, щоб визначення кінцевої відповідальності за будь-яке конкретне судно залишалося непрозорим і важким для відстеження аж до кінцевого бенефіціара, тобто родини Шамхані. У 2024 році мережа Хосейна Шамхані була публічно викрита за свою причетність до поставок крилатих ракет, компонентів безпілотників і товарів подвійного призначення з Ірану до Росії в обмін на поставки російської нафти. "Тіньовий флот" танкерів, яким володіють Іран, Венесуела та Росія - це не просто хитра схема обходу санкцій, а багатогранна загроза, яка має геополітичні, економічні й екологічні наслідки для всього людства. Йдеться про сотні танкерів, які транспортують російську нафту, маскуючи її походження. Судна часто зареєстровані в офшорних юрисдикціях таких країн як Панама, Ліберія, Маршаллові острови.
Більшість доходів РФ від експорту нафти надходить саме через "тіньовий флот". Це дозволяє Кремлю продовжувати агресію проти України. При цьому, зазвичай, використовуються старі, зношені кораблі, які не мають належного страхування й обслуговування. Старі танкери можуть спричинити розливи нафти, аварії, пожежі. Наслідки можуть бути катастрофічними для морських екосистем. Західним демократіям і їх союзникам слід посилити санкції, заборонити доступ "тіньовим танкерам" до міжнародних портів і проток, впровадити контроль за перевалкою нафти у відкритому морі, забезпечити прозорість власності суден і страхування. Також потрібна узгоджена стратегія G7 та ЄС. Незаконна діяльність "тіньових флотів" - це не просто питання зі сфери транспортування енергоносіїв. Це глобальне питання безпеки, довкілля та справедливості.
