ОЕСР очікує, що економіка України зросте на 2,5% у 2025 році, незважаючи на виклики, пов'язані з війною. -- Delo.ua
Цю тему обговорювали 7 травня на зустрічі в Київській школі економіки, де представили перший з 2007 року "Економічний огляд України 2025", підготовлений Організацією економічного співробітництва та розвитку.
Прогнозується, що рівень інфляції залишиться на високому рівні — 13,2% у наступному році та 7,1% у 2026-му.
У документі підкреслюється, що витрати на оборонну сферу, які становлять 25% від валового внутрішнього продукту, суттєво впливають на державні фінанси: бюджетний дефіцит може сягнути 20%, а державний борг — 116% ВВП до 2026 року.
У заході формату круглого столу взяли участь делегати з KSE Institute, ОЕСР, МВФ, Світового банку, Міжнародної організації праці, CASE Україна, Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Центру Разумкова, DiXi Group, а також представники Офісу бізнес-омбудсмена.
"Учасники акцентували увагу на необхідності фіскальної консолідації, як тільки це стане можливим. Реалізувати це можна через реформування державних фінансів, оновлення податкової системи та покращення ефективності використання міжнародної допомоги", - зазначено в повідомленні.
Економічні експерти підкреслили, що Україна володіє великим потенціалом для розвитку, який може бути реалізований за умови надійних інституцій та стабільної політики.
Оцінки ОЕСР у багатьох аспектах перегукуються з квітневим "Ukraine Macroeconomic Handbook" від KSE Institute. В обох документах йдеться про стабілізацію економіки, досягнуту завдяки адаптації до умов війни, урядовій політиці та підтримці міжнародних партнерів. Зазначається, що за умов покращення безпекової ситуації та проведення реформ економіка України має потенціал для прискореного зростання вже з 2026-2027 років.
Хоча економіка демонструє позитивні тенденції вже другий рік поспіль на фоні повномасштабної війни, темпи відновлення виявилися нижчими, ніж у 2023 році, коли ВВП зріс на 5,5%. Зниження зростання пояснюється погіршенням безпекової ситуації, відновленням дефіциту електроенергії та низькими врожаями. Незважаючи на це, економічному зростанню сприяли високий внутрішній попит, помірна фіскальна політика, гнучкість бізнесу та стабілізуюча роль Національного банку.
