Одна з держав Європейського Союзу планує скоротити фінансову допомогу українським біженцям: які нововведення очікуються після виборів.
Після проведення виборів у 2025 році українці, які вже знаходяться в Німеччині, отримуватимуть ті ж самі виплати. Натомість нові прибульці матимуть право лише на 460 євро (19 208 гривень) і будуть змушені жити у притулках для біженців. Політики з усіх політичних спектрів одностайні у своїй думці: українці повинні бути активними на ринку праці і не покладатися на соціальну допомогу.
За інформацією DW, 23 лютого 2025 року в Німеччині пройдуть дострокові парламентські вибори, які можуть значно позначитися на житті українських біженців.
Головне питання, яке турбує як тих, хто вже знаходиться в країні, так і тих, хто збирається виїхати, полягає в змінах соціальних виплат і можливостей для працевлаштування. Християнсько-демократичний союз (ХДС) та Християнсько-соціальний союз (ХСС), що наразі займають провідні позиції у передвиборчих опитуваннях, представили чітку програму, орієнтовану на українців.
Вони мають намір підтримати процес працевлаштування, зокрема шляхом спрощення процедур визнання професійних кваліфікацій та організації вивчення німецької мови в колективах. Проте, водночас партії ХДС/ХСС виступають за значне зменшення соціальних виплат для нових українських біженців.
Сьогодні українці, які отримують так зване "громадянське забезпечення" (Bürgergeld), мають можливість отримувати 563 євро (23 510 грн) щомісячно. Натомість нові біженці, відповідно до законодавства про охорону прав шукачів притулку, отримуватимуть лише 460 євро (19 208 грн). Додатково, для них буде скасовано покриття витрат на оренду житла та медичне страхування. Це фактично означає, що ті, хто прибуде після виборів, проживатимуть у притулках для біженців і отримуватимуть талони на харчування та побутові потреби замість грошових виплат.
"Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка стабільно займає друге місце в політичних рейтингах, пропонує ще суворіші умови для українських біженців. Вони виступають за скасування фінансової допомоги для всіх українців, які отримали статус біженця, а не лише для тих, хто нещодавно прибув, залишивши лише мінімальну суму у 460 євро. Проте, на відміну від інших біженців, АдН підтримує можливість працевлаштування для українців."
Незважаючи на значний рейтинг, ймовірність того, що АдН стане частиною уряду, наразі залишається низькою, оскільки більшість провідних політичних сил не бажають з ними співпрацювати. Проте їхній вплив на політичну ситуацію продовжує зростати, що може спонукати інші партії переглянути свої погляди.
Зменшення виплат для українців підтримує також Вільна демократична партія (ВДП). Вони вважають, що великі соцвиплати є "хибним стимулом для міграції" і пропонують створити новий соціально-правовий статус для всіх біженців, включно з українцями.
Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ) – це нова політична сила, яка також підтримує ідею зменшення соціальних витрат, хоча в своїй програмі не згадує про українців. Вони обґрунтовують свою точку зору тим, що фінансова допомога біженцям значно підвищує навантаження на німецький бюджет.
Натомість Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і "Зелені", які також мають високі шанси потрапити в Бундестаг, не підтримують жодних змін у політиці щодо біженців. Вони наголошують на необхідності інтеграції українців до ринку праці, але без штучного скорочення виплат.
Враховуючи партійні рейтинги, найбільш ймовірним розвитком подій є створення коаліційного уряду на основі ХДС/ХСС у співпраці з СДПН або "Зеленими". Це може вказувати на те, що політика щодо українських біженців, імовірно, залишиться стабільною або ж буде досягнуто компромісного рішення, яке передбачатиме поступове зменшення соціальних виплат.
Як раніше повідомляло OBOZ.UA, наприкінці січня 2025 року у Відні, столиці Австрії, стартували масштабні перевірки нарахувань для українських біженців. У зв’язку з новими адміністративними вимогами, під моніторинг потрапили українці, які здатні працювати, і наразі їхні виплати були тимчасово зупинені на кілька тижнів.
