Одеса незвично відзначила день народження Василя Стуса.
Реп, політичний стендап, електроніка та індастріал-рок. Саме в такій обстановці в Одесі відзначили день народження українського поета Василя Стуса. Організатори створили андеграундну вечірку, аби підкреслити бунтівний дух дисидента і ознайомити молодь з його творчою спадщиною. Чи вдалося реалізувати цю ідею – дізнайтеся в наступній статті.
Фестиваль "СТУСуємось" в Одесі проходить вперше. Саме в його назві закладена основна мета події. Захід присвячений дню народження видатного українського поета Василя Стуса, який святкується шостого січня, і одночасно є неформальною молодіжною зустріччю. Це прагнення висвітлити постать українського шістдесятника через призму сучасного мистецтва виступає як форма боротьби за свободу.
Катря Ткаченко, одна з ініціаторок фестивалю:
Це спроба позбутися зайвого, очистити від накопиченого пилу, відновити блиск Стуса, щоб він перестав бути лише частиною підручників, а став трендовим і стильним, викликаючи глибокий резонанс у суспільстві, таким, яким він завжди був.
На сцені виступають більше десяти артистів і креативних колективів. Вони підготували різноманітні перформанси, театральні стендап-шоу, електронні музичні сети, сучасні танцювальні ритми та рокові композиції. Усі твори або безпосередньо основані на віршах Василя Стуса, або черпають натхнення з його творчості. Виконавці вірять, що така рефлексія була б до душі самому поетові.
Дмитро Ходаківський, один із учасників фестивалю:
У момент смерті я повернуся до життя! Це життя — справжнє, людське, і я впевнений, що Стус із задоволенням приєднався б до такої компанії, поспілкувався б, прочитав би свої твори, насолоджуючись атмосферою читання. Тому я щиро бажаю, щоб люди зверталися до його творів з енергією та усмішкою — щоб у цьому знаходили силу та радість, адже саме це необхідно в складні часи.
Учасники переконані: творча спадщина Стуса сьогодні - це не просто література, а живий маніфест незламності. А сам Василь Стус для молоді ніби супергерой. Адже залишався вірним українському слову, попри жорна репресій та роки неволі. Саме цей опір і боротьбу проти системи за свою українську ідентичність і переосмислюють нині сучасні поети. Але вже мовою репу.
Всі народжені як леви, але грива у вогні,
усі прагнуть піднятися вгору, та ці крила - недостатньо великі.
бо я можу підніматися лише як сокіл, злетівши вгору, немов попіл...
Проте всі ваші аргументи ведуть до крематорію.
Зак, один із учасників фестивалю:
У мене є відчуття, що його історія ще не завершена. Я чую відлуння його слів у своїх віршах. Ми несемо його мистецтво далі, щоб люди не забували, адже ми самі пам'ятаємо.
На фестивалі відбувся також благодійний аукціон. Усі зібрані кошти будуть використані для підтримки підрозділів спеціального призначення "Омега" Національної гвардії України. Організатори вбачають у цьому символічний зв'язок та спадковість між поколіннями.
Оксана Шубінок, одна з координаторок фестивалю:
Протягом століть кожне нове покоління веде боротьбу, і ми сповнені віри та надії, що зможемо здобути нашу свободу, незалежність і продемонструвати нашу ідентичність. Мене вражає, скільки нас є, і те, як молодь активізується, піднімається на ноги та прагне висловити свої думки.
Завершенням події стала колективна розколяда, що не є випадковістю. У радянські часи виконання традиційних народних пісень часто сприймалося як акт відкритого протесту. За таку діяльність могли навіть арештувати. Серед тих, хто постраждав за виконання коляд, був і Василь Стус.
