НСЖУ задокументувала 80 підтверджених випадків фізичного втручання в медіапейзаж у першій половині 2026 року.

Національна спілка журналістів України опублікувала результати моніторингу безпеки за перші шість місяців 2026 року, зафіксувавши 80 підтверджених випадків фізичного впливу російської агресії на українську медійну сферу.

Цю інформацію можна знайти у звіті, який був опублікований на офіційному веб-сайті Національної спілки журналістів України.

"Головний висновок моніторингу -- дронова війна докорінно змінила характер безпекових загроз для журналістів в Україні", - наголошено у документі.

Окремо Спілка документує людські втрати української медіаспільноти: у першому півріччі 2026 року загинули десять журналістів і працівників медіа, які захищали Україну у складі Сил оборони, а також підтверджено інформацію про загибель ще двох медійників у попередні роки. Крім того, щонайменше 28 українських журналістів продовжують незаконно утримуватися Російською Федерацією.

Моніторинг НСЖУ зосереджується виключно на підтверджених випадках фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів, редакції та медіа. Це включає поранення журналістів, ушкодження редакцій, житла та майна медійників, а також інші наслідки від російських обстрілів і атак безпілотників. Варто зазначити, що онлайн-погрози, інформаційні атаки та інші нефізичні форми тиску не охоплюються цим моніторингом.

Спостереження здійснюється Національною спілкою журналістів України і базується на перевірці інформації з відкритих джерел, безпосередніх запитах журналістів і редакцій, а також на власному моніторингу мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ та даних, отриманих від державних установ.

У цьому моніторингу основною одиницею обліку виступає не конкретна атака з боку Росії, а кожен підтверджений випадок її фізичного впливу на журналістів, редакції або об'єкти медіаінфраструктури. Таким чином, один ракетний чи дроновий удар може призвести до кількох окремих випадків, якщо в результаті цього постраждали декілька редакцій, журналістів або медійних об'єктів.

Протягом першої половини року НСЖУ зафіксувала 80 підтверджених випадків фізичного впливу, викликаних російською агресією, серед яких:

- 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів;

- 28 випадків пошкодження або руйнування редакцій та об'єктів медіаінфраструктури, з яких 2 редакції були повністю знищені;

14 ситуацій, коли журналісти стали жертвами російських атак, виконуючи свої професійні обов'язки.

Три інциденти, внаслідок яких постраждали цивільні журналісти.

Аналіз місячних показників вказує на зростання частоти атак: у січні зафіксовано 2 випадки, у лютому - 10, у березні - 18, у квітні - 8, у травні - 22, а в червні - 17.

Найвищий показник припав на травень -- насамперед через масовану комбіновану ракетно-дронову атаку на Київ у ніч проти 24 травня. Тоді постраждали редакції українських та міжнародних медіа, зокрема УНІАН, "Ґрати", "Реальна газета", студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації НСЖУ.

Основний результат моніторингу свідчить про те, що широке використання ударних безпілотників істотно трансформувало умови журналістської безпеки в Україні.

FPV-дрони, безпілотники на оптоволоконному керуванні та інші сучасні БпЛА суттєво розширили зону ризику. Якщо раніше найбільшу небезпеку становили артилерійські та ракетні удари поблизу лінії фронту, то тепер журналісти дедалі частіше опиняються під загрозою за десятки кілометрів від передової.

Особливу стурбованість викликає поява FPV-дронів, оснащених оптоволокном, які майже не підлягають виявленню детекторами. У той же час, традиційне міжнародне маркування PRESS, яке відповідно до норм міжнародного гуманітарного права має забезпечити додатковий захист для цивільних журналістів, дедалі частіше втрачає свою ефективність. Протягом першого півріччя НСЖУ зафіксувала щонайменше чотири випадки, коли журналісти в маркованому обладнанні стали мішенню для російських операторів дронів.

У першій половині 2026 року стало очевидно, що безпекові норми, які роками слугували захистом для журналістів у зонах конфлікту, більше не забезпечують належного рівня безпеки. Використання дронів суттєво змінило характер війни, ускладнивши роботу медійників і підвищивши ризики. Ми фіксуємо кожен інцидент не лише з метою надання підтримки постраждалим колегам у сьогоденні, а й для створення доказової бази, яка стане основою для майбутнього міжнародного правосуддя. Кожна зруйнована редакція, кожен поранений журналіст, кожен незаконно ув'язнений представник медіа — це окремий аргумент у системній війні Росії проти свободи слова, — підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Окремо НСЖУ документує втрати серед журналістів і працівників медіа, які захищали Україну у складі Сил оборони.

Протягом першої половини 2026 року життя втратили Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євген Соловей, Вікторія Боброва, Максим Осередчук та Олександр Вернігоров.

Також у першій половині року було підтверджено, що під час виконання своїх військових обов'язків загинули ще двоє членів медіа-спільноти — Ігор Малахов та Олександр Клименко, які трагічно загинули в період 2023-2024 років.

У першій половині року серед цивільних журналістів не було зафіксовано випадків загибелі. Проте, травми отримали Ігор Левенок з "Інтеру", Оксана Рудик з "Суспільного Івано-Франківськ" та Ольга Каліновська з "5 каналу". Остання вже вдруге під час повномасштабної війни зазнала контузії через атаку російського FPV-дрона.

За даними НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти, серед яких:

- 21 журналіст і представник медіа, які втратили життя під час виконання своїх професійних обов'язків;

10 журналістів та медійників стали цивільними жертвами російських агресій.

121 журналіст і медійник, які віддали життя, захищаючи Україну в лавах Сил оборони.

Згідно з даними моніторингової бази Національної спілки журналістів України, в російських місцях позбавлення волі незаконно утримуються не менше ніж 28 українських журналістів. Протягом першого півріччя 2026 року жоден з них не був звільнений. Російська сторона продовжує систематично використовувати українських журналістів у якості цивільних заручників, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Серед затриманих є чотири жінки-журналістки, а окремим тривожним випадком стало засудження наприкінці квітня адміністратора чату "Мелітополь – це Україна" Олександра Малишева до 26 років у колонії суворого режиму.

Національна спілка журналістів України активно продовжує надсилати результати свого моніторингу до Міжнародної федерації журналістів (IFJ), Європейської федерації журналістів (EFJ), Комітету захисту журналістів (CPJ), Міжнародного інституту преси (IPI), ОБСЄ, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, які займаються фіксацією злочинів Росії щодо журналістів та порушення свободи слова.

НСЖУ звертається до міжнародних організацій, урядів демократичних країн та професійних спілок журналістів з проханням збільшити підтримку програм безпеки для представників медіа. Водночас, необхідно посилити міжнародний політичний та правовий тиск на Російську Федерацію, щоб зупинити атаки на медіа, забезпечити відповідальність за злочини проти журналістів і домогтися звільнення українських медійників, які залишаються під російським контролем.

Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нам.