Нова енергетична революція від Трампа: вплив санкцій на російську нафту на глобальний ландшафт

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп раптово прискорив впровадження найсуворіших санкцій проти Росії, що стосуються експорту нафти. Незважаючи на те, що ринок наразі схильний сприймати ці заяви як порожній звук, сам рівень загрози може змусити інвесторів почати враховувати значний "хвостовий ризик", як повідомляє Reuters.

Суттєве зменшення термінів та його вплив на глобальний ринок.

Під час свого виступу в понеділок у Шотландії разом із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Трамп оголосив, що відводить Москві лише 10-12 днів для укладення угоди про завершення війни в Україні, після чого він запровадить другорядні санкції на експорт російської нафти. Це рішення є значним скороченням з попереднього 50-денного терміну, оголошеного 14 липня. Санкції передбачають введення 100% мита для покупців російської нафти, серед яких найбільшими є Індія та Китай.

Цей захід може істотно вплинути на глобальні постачання нафти, оскільки у червні Росія експортувала 4,68 мільйона барелів сирої нафти щоденно (приблизно 4,5% від світового попиту) та 2,5 мільйона барелів нафтопродуктів на добу, згідно з інформацією Міжнародного енергетичного агентства.

Блеф або ж справжня небезпека? Аналіз рішень Трампа.

Чи дійсно Трамп реалізує свої загрози? Це питання залишається без відповіді. Введення додаткових мит на російські товари може призвести до різкого зростання цін на нафту, що, в свою чергу, вплине на інфляцію в США. Це може стати стримуючим фактором для Трампа, навіть якщо він відчуває розчарування щодо президента Росії Володимира Путіна. Слід зазначити, що в останні місяці були випадки, коли республіканський президент відкликав свої обіцянки, зокрема, "взаємні мита", оголошені 2 квітня, які він швидко пом'якшив під тиском ринкових умов.

Проте Трамп також реалізував частину своїх загроз, зокрема, провівши бомбардування ядерних об'єктів в Ірані 22 червня. Відмінно від його початкової заяви про додаткові тарифи, яку, схоже, ігнорували інвестори, ціни на нафту в понеділок зросли майже на 3% після нового оголошення. Таким чином, його непередбачувана політика щодо Росії може змусити деяких інвесторів сумніватися у можливості повного ігнорування ризиків.

"Тупий інструмент": Чи будуть ефективними вторинні тарифи?

Наступне запитання: чи можуть вторинні тарифи стати дієвим інструментом — хоча й не зовсім перевіреним, але цілеспрямованим фінансовим механізмом? Швидше за все, відповідь буде позитивною.

Один із ключових клієнтів Росії, Індія, яка в червні імпортувала 1,5 мільйона барелів російської морської нафти на добу, зараз веде напружені торговельні переговори зі Сполученими Штатами. Нью-Делі навряд чи захоче загострювати торговельну напруженість з Вашингтоном і, можливо, відмовиться від Москви на користь нових, хоча й дорожчих джерел енергії. З іншого боку, Китай, який імпортував близько 2 мільйонів барелів російської нафти на добу в червні трубопроводами та морем, навряд чи змінить свої схеми закупівель, оскільки він вже стикається з кількома рівнями тарифів США та вважає свої зв'язки з Москвою стратегічними. Проте, фінанси Кремля все одно будуть стиснуті, незалежно від того, чи припинить Індія купувати російську нафту, оскільки Китай, ймовірно, зможе купувати її ще дешевше.

"Око за око": Потенційний вплив на світовий ринок нафти

Масштаб потенційного впливу нових санкцій на світовий ринок нафти важко оцінити, враховуючи поточну динаміку попиту та пропозиції.

Згідно з інформацією Міжнародного енергетичного агентства, прогнозується, що глобальний попит на нафту зросте на 700 тисяч барелів на добу до 2025 року, що стане найнижчим показником з 2009 року. Водночас, очікується значне збільшення поставок на 2,1 мільйона барелів на добу, досягнувши 105,1 мільйона барелів на добу цього року. Зростання пропозиції в останні місяці зумовлено переважно підвищенням видобутку нафтовидобувних країн, очолюваних Саудівською Аравією, відомих як ОПЕК+. У квітні ця група розпочала процес скасування скорочень видобутку на 2,2 мільйона барелів на добу і підвищила квоту на видобуток для Об'єднаних Арабських Еміратів на 300 тисяч барелів на добу.