Вибори в Німеччині 2025 року: хто стане наступником Шольца і які наслідки це матиме для України?

Німеччина опинилася на порозі важливого рішення - дострокові вибори до Бундестагу можуть суттєво змінити політичну картину в країні та вплинути на розподіл сил у Європі. Хто займе місце Олафа Шольца? Чи залишиться підтримка України незмінною? Які нові виклики та перспективи відкриються для Києва? Розглянемо ключові сценарії та їхні наслідки для ЄС та України.

Виборчі дільниці відкриті, а бюлетені опускаються в урни – Німеччина проводить голосування, в той час як вся Європа зупинилася в очікуванні. Ці вибори проходять на фоні політичної нестабільності, економічних викликів і зростаючих міжнародних небезпек. Видання Spiegel повідомляє, що російська трольова фабрика намагається вплинути на результати голосування в Німеччині. В мережі з’явилися декілька фальшивих відеозаписів, які стверджують, що відбуваються маніпуляції з метою зашкодити ультраправій партії "Альтернатива для Німеччини".

Згідно з даними SPIEGEL, у безпекових колах висловлюють припущення, що підроблені відеоматеріали були розповсюджені російською пропагандистською організацією "Шторм-1516". Ця група вже неодноразово поширювала проросійські меседжі через анонімні профілі в соціальних мережах та на різних веб-ресурсах. Спеціальні служби вважають, що ця організація може бути пов'язана з російськими спецслужбами.

Вибори, які мали відбутися восени 2025 року, призначили на кілька місяців раніше через неспроможність правлячої коаліції втримати владу. Все почалося з фінансової кризи та розколу у тристоронньому уряді Олафа Шольца. 66-річний політик був обраний канцлером Німеччини наприкінці 2021 року. Тоді Шольц змінив Ангелу Меркель, яка займала ключову посаду 16 років, чотири терміни. Він протягом трьох з половиною років очолював так звану "світлофорну коаліцію". Свою назву вона отримала за кольорами партій, що входять до неї. У грудні 2024-го Бундестаг висловив вотум недовіри Шольцу. Його німецький коаліційний уряд виявився найбільш непопулярним з часів закінчення Другої світової війни. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр не мав іншого виходу, як розпустити парламент і призначити нові вибори на 23 лютого 2025 року.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер висловив думку:

Шановні співгромадяни, сьогодні я вирішив розпустити 20-й Бундестаг Німеччини та призначити нові вибори на 23 лютого наступного року.

Сьогодні Шольц є одним із чотирьох основних претендентів на посаду канцлера. Як представник соціал-демократів, він підкреслює важливість міжнародної стабільності та підтримки України, проте намагається уникати крайнощів у своїх рішеннях.

Чому б не скористатися Taurus? Я прийняв рішення, що не бажаю постачати зброю з настільки значною руйнівною потужністю, яка здатна досягти глибини російської території. Вважаю, що це може спровокувати подальшу ескалацію конфлікту, і в такому випадку вже неможливо виключити, що ситуація може перерости у війну між Росією та НАТО, - зазначив канцлер Німеччини.

Шольц підкреслює важливість підтримки сильної Європи, водночас висловлюючи критику щодо політики США. Такий підхід свідчить про його помірковану та дипломатичну позицію.

Ми віддані сильній Європі. Ми виступаємо за Україну, тому що її не можна залишати наодинці - і не тільки тому, що там є корисні копалини.

Головний конкурент Шольца на цих виборах - старожил німецької політики - шістдесяти дев'ятирічний Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу. Його багаж досвіду почав накопичуватися ще у 2000-х. Тоді він програв у боротьбі за лідерство Ангелі Меркель. Після поразки - на десятиліття поринув у бізнес. Нині він знову у грі.

У 2022 році Фрідріх Мерц став одним із перших політиків, хто відвідав Київ, і з того часу активно виступає за всебічну підтримку України. Він не раз критикував "медлительні та нерішучі" кроки німецького уряду щодо постачання боєприпасів і сучасних озброєнь для Києва, а також закликав до надання Україні крилатих ракет Таурус, що викликало заперечення з боку канцлера Олафа Шольца.

Кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку:

Головним викликом для нового федерального уряду, а також для його лідера, стане активне виконання зобов'язань Німеччини в рамках Європейського Союзу. Ні за яких умов не можна допустити, щоб ситуація залишалася без змін. Ми повинні внести корективи, і ми це зробимо, дорогі друзі.

Згідно з результатами опитувань громадської думки напередодні виборів, під проводом Християнсько-демократичного союзу має шанси здобути близько 30% голосів, що суттєво перевищує результати конкурентних партій.

Експертка з Європейської політики Даніела Шварцер каже:

Він представляє себе як людину, під чиїм керівництвом у Німеччині буде більше реформ і конкурентоспроможності. Отже, щоб протистояти негативним настроям, які зараз викликані поганими показниками зростання нашої економіки, адже ми дійсно є однією з країн Європейського Союзу з найнижчими темпами розвитку Це частково пов'язано з необхідністю змінити наші енергетичні пропозиції після нападу росії на Україну, - але загалом він намагається донести повідомлення про реформи та конкурентоспроможність і рух вперед.

Емоційна та виразна лідерка ультраправої партії Альтернатива для Німеччини, Аліса Вайдель, прагне зайняти посаду канцлера Німеччини. Її політичні погляди акцентуються на строгій імміграційній політиці, критичному ставленні до Європейського Союзу та національному консерватизмі.

Я знову підкреслюю – ми прагнемо змін у нашій країні, щоб нарешті відновити безпеку в нашому житті. Ми не хочемо більше переживати разом із матерями, які втратили своїх синів унаслідок безглуздої та жорстокої ситуації.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан охарактеризував її ультраправу політичну силу як "майбутнє Німеччини".

З точки зору Угорщини, я можу сказати, що ми сподіваємося на те, що Німеччина матиме уряд, чия економічна політика також служитиме інтересам угорської економіки. Сьогодні я переконався, що AfD дійсно має таку політику. Інша річ, на яку ми сподіваємося, це те, що в Німеччині не дозволять Брюсселю зловживати своєю владою. Німці це терпіли. Я б не сказав, що вони це заохочували, але німці, як найсильніша країна Європи, терпіли дискримінаційне ставлення до себе в Брюсселі.

У передвиборчій промові вона пообіцяла позбутися вітрових електростанцій і "знову запустити "Північний потік", збільшити час роботи ТЕС. Вайдель активно підтримує одіозний американський бізнесмен Ілон Маск. Кілька тижнів тому вони провели онлайн-ефір. Розмова тривала трохи більше години, при цьому німецька преса відреагувала на їхній діалог десятками саркастичних та критичних коментарів. Вайдель, зокрема, назвала Адольфа Гітлера "комуністом", а також заявила, що Білл Гейтс нібито намагався продавати "свої вакцини" під час пандемії COVID-19. Також вона виступає за відновлення економічних зв'язків з росією.

Кандидат на посаду канцлера Німеччини Аліса Вайдель висловила свою думку:

Паранджа, дівчата в хустках і чоловіки з ножем на державних пільгах не забезпечать нашого процвітання, економічного зростання і, перш за все, соціальної держави.

Ще один кандидат на цю посаду – міністр економіки Німеччини Роберт Габек, представник партії Зелених. Він здобув популярність завдяки своїй підтримці України та рішучості надавати військову допомогу. Зокрема, Габек висловився на користь постачання крилатих ракет Taurus для українських Збройних сил.

Найвпливовіша людина в світі, американський президент, і найбагатша людина в світі, Ілон Маск, об'єдналися, щоб розширити кордони влади. Це не може бути в наших інтересах. Це масова атака на цінності, які ми створили тут, які завжди означають у соціальній сфері, в політичній сфері, що влада має межі, що обмеження встановлені для влади. Це фон усіх дебатів, які ми ведемо.

Вибори відбуваються у незручний момент. У центрі Європи утворився вакуум лідерства. Саме тоді, коли вона намагається впоратися із заявами президента США Дональда Трампа та війною, розвязаною росією. Голосування триватиме до вечора, а перші офіційні результати очікуються вже цієї ночі. Однак, внутрішні конфлікти та боротьба за міністерські крісла можуть ускладнити створення коаліції. Через це сила формується тижнями або навіть місяцями, як це було після виборів 2017 року, коли переговори тривали майже півроку.