Німеччина має намір зменшити виплати для українців.

Популізм або ж обґрунтовані вимоги? Глава уряду Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу виступив із закликом припинити надання фінансової підтримки українським біженцям у формі "грошей для громадян". Йдеться про стандартну соціальну допомогу по безробіттю, яка становить 563 євро щомісяця. Політик вважає, що це стане додатковим стимулом для біженців активніше шукати роботу.

Які були відгуки інших політиків Німеччини та українських дипломатів на цю пропозицію? І чи насправді українці, які живуть у Німеччині, не мають бажання працювати? Всі деталі дізнаєтеся далі.

Українці та фінанси. Протягом останніх кількох днів німецькі медіа активно обговорюють, які виплати отримують українські біженці. Це питання підняв прем'єр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу — партії, що є частиною урядової коаліції. У великому інтерв'ю одному з провідних телеканалів Маркус Зьодер висловив думку, що українці не повинні отримувати "бюргергельд", що в Німеччині означає державну допомогу для безробітних.

Маркус Зьодер, очільник Баварії та голова Християнсько-соціального союзу (ХСС):

Необхідно вжити заходів, щоб українці припинили отримувати "бюргергельд". Це стосується не тільки тих, хто прибуде до нас найближчим часом, а всіх без винятку. Ми єдина країна у світі, яка надає такі фінансові виплати. Саме з цієї причини так мало українців займаються трудовою діяльністю, незважаючи на їхню високу освіту.

Ця новина швидко стала предметом обговорення. Раніше урядова коаліція вирішила зменшити фінансову допомогу лише для тих українських біженців, які прибули до Німеччини після 1 квітня цього року. Новоприбулі отримають не соціальні виплати, а пільги для "шукачів притулку", які є на 100 євро меншими в середньому щомісяця.

Маркус Зьодер, очільник Баварії та голова Християнсько-соціального союзу (ХСС):

Отже, ми узгодили зменшити виплати лише для нових біженців. Однак, ми ж усвідомлюємо поточну економічну ситуацію. Нам потрібен оновлений огляд та аналіз.

Контроверсійні висловлювання щодо українців з боку ХСС звучать не вперше. Раніше члени цієї політичної партії виступали з ідеєю відправляти всіх непрацевлаштованих українців до більш безпечних регіонів їхньої країни. Або ж пропонували повністю скасувати соціальні пільги для українських чоловіків віком від 18 до 63 років. Вони стверджували, що ці особи повинні або працювати в Німеччині, або повернутися додому для захисту своєї держави. Цього разу український посол не зміг залишитися байдужим до таких заяв.

Олексій Макеєв, український посол у Німеччині:

Як казав один з політиків: "Це ж було вже". І не раз. Тема "бюргергельд", на жаль, періодично стає предметом політичних спекуляцій у Німеччині. Ще торік ми проходили цей шлях і щоразу поверталися до фактів. Понад мільйон українців знайшли захист у Німеччині. Близько 70% з них - це жінки та діти. Приблизно 34% українців уже працюють. Вони платять податки, відкривають бізнеси, інтегруються в суспільство. Багато з тих, хто ще не має роботи, активно вивчає мову або здобуває необхідні кваліфікації. Загальні витрати на "бюргергельд" у Німеччині - 46 мільярдів євро. Частка українців у цій сумі - приблизно 6 мільярдів. Тобто робити з українців головну проблему неправильно. І статистично, і політично.

Підтримали дипломата й німецькі політики. Передусім есдеки - партнери християнських демократів по коаліції. Вони звинуватили Зьодера у популізмі та порушенні коаліційної угоди.

Ларс Клінгбайль, віцеканцлер, міністр фінансів Німеччини:

Останніми днями деякі пропозиції не сприяють ефективній спільній діяльності в рамках нашої коаліції.

Андреас Бовеншульте, мер Бремена:

Під коаліційною угодою ще не висохли чорнила, а вже починаються дискусії. Домовленості потрібно виконувати. Крапка.

Експерти з аналізу ринку праці закликають не пов'язувати українців із лінощами. Важливо врахувати, що Німеччина є однією з найзабюрократизованіших країн Європи. Процес визнання іноземних дипломів тут триває довго, часто виникає необхідність у перекваліфікації, а також майже завжди вимагається високий рівень знання мови. Отже, для виконання всіх вимог ринку праці потрібен певний час.

Юлія Косякова, фахівець Інституту досліджень ринку праці:

На мою думку, інтеграція є надзвичайно важливою. Ми спостерігаємо, що люди вже давно перебувають тут. Минає вже четвертий рік з початку війни. Якби ми вирішили піти іншим шляхом, сьогодні ми мали б паралельне суспільство, де люди не володіли б мовою і не інтегрувалися б у соціальне життя. Не впевнена, що це було б вигідно для ринку праці.

Ще один важливий аспект: більшість українських біженців змушені поєднувати роботу з доглядом за своїми дітьми. У таких обставинах працювати на повну ставку стає неможливо.

Юлія Косякова, фахівець Інституту досліджень ринку праці:

Серед українських біженців дуже багато жінок приїхали з дітьми й виховують їх без батька. І, звичайно, коли бракує інфраструктури для догляду за дітьми, а в Німеччині це проблема - працевлаштуватися складно.

Важко передбачити, яким чином завершиться ця історія. У будь-якому випадку, пропозицію прем'єра Баварії розглядатимуть не раніше осені. Наразі політичне життя Берліна перебуває на літніх канікулах.