Неприємний сусід: чому між Києвом і Будапештом виникає історичне напруження?

У вівторок, 13 травня, прем'єр-міністр Угорщини висловив звинувачення на адресу України, стверджуючи, що вона нібито намагається зірвати опитування серед угорської громади щодо вступу Києва до Євросоюзу. Зокрема, Віктор Орбан заявив про "безпрецедентний тиск з боку спецслужб" у останні дні. Більше деталей читайте далі.

За словами угорського прем'єра Орбана, офіційний Київ ініціював "скоординовану кампанію з очорнення Угорщини". "Метою цієї кампанії є намагання підірвати нашу ініціативу з проведення опитування про членство України в ЄС. Київ відновив свої контакти в Угорщині для здійснення цієї кампанії та розпочав атаку проти Сил оборони Угорщини за допомогою угорського політика. Таким чином угорська опозиційна партія взяла активну участь у спецоперації української спецслужби. Такого ще не було на нашій пам'яті. Але попри все, Угорщина таки завершить своє опитування про євроінтеграцію України, бо ані Брюссель, ані Київ не можуть вирішувати замість угорського народу", - з неприхованим пафосом зазначив Орбан.

На Печерських пагорбах голослівні обвинувачення глави угорського уряду коментувати не стали. Втім, ці закиди цілком вписуються у виток небувалого погіршення у стосунках двох сусідніх держав.

Нове загострення у відносинах між Україною та Угорщиною сталося нещодавно, коли Служба безпеки України (СБУ) оголосила про "перше в історії" викриття шпигунської мережі угорської військової розвідки, яка діяла на території Закарпаття. Це стало першим відкритим звинуваченням з боку Києва на адресу країни-члена ЄС та НАТО у підривній діяльності. Хоча стосунки між Україною та Угорщиною останні десять років переживали непрості часи, нинішня ситуація є найбільш напруженою.

Таким чином, відповідно до даних СБУ, в Україні затримано двох агентів угорської військової розвідки, яким було поставлено завдання виявити слабкі місця в наземній та протиповітряній обороні прикордонної території Закарпаття. Крім того, агентам доручили зібрати інформацію про суспільно-політичну ситуацію та настрої жителів цього регіону.

Один із затриманих - 40-річний уродженець міста Берегове, до його завдання входив збір інформації про місцезнаходження українських військових об'єктів, включаючи розташування ЗРК С-300. За даними СБУ, колишній військовослужбовець був завербований у 2021 році і до 2024 року був "сплячим агентом", який чекав свого часу. Крім розвідки на нього було покладено функції вербування нових людей. Другим затриманим виявилася жінка, яка до 2025 року була військовослужбовцем. Вона надавала інформацію про свій підрозділ, а також про військові аеродроми у Закарпатській області. Обом затриманим пред'явлено звинувачення у держзраді, їм загрожує довічне ув'язнення.

У Будапешті на заяву СБУ відреагували вкрай різко, назвавши її пропагандистською. "Якщо ми отримаємо якісь подробиці, то зможемо з цим розібратися. До того часу я маю кваліфікувати це як пропаганду, з якою треба поводитися з обережністю", - сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Невдовзі він оголосив про висилку двох українських дипломатів з посольства в Будапешті, які, за його словами, займалися шпигунською діяльністю. У Києві відповіли дзеркально, вказавши на двері двом угорським дипломатам.

Ескалація напруженості продовжилась, коли Будапешт скасував заплановані консультації щодо національних меншин, які мали відбутися 12 травня в Ужгороді. Постійні заяви угорської сторони про нібито систематичні утиски етнічних угорців в Україні суттєво ускладнили двосторонні відносини і стали причиною ряду скандалів у останні роки. Проте, Україна також має свої аргументи: зокрема, у 2018 році Київ звинуватив угорську сторону у порушенні свого суверенітету, опублікувавши відеоматеріал, на якому угорський консул роздає українцям паспорти та просить їх приховувати цей факт від української влади, оскільки подвійне громадянство в Україні заборонене. У 2020 році Служба безпеки України провела обшуки в офісі Товариства угорської культури, якому були висунуті звинувачення в пропаганді ідей "великої Угорщини".

За останні роки чисельність угорців, що проживають на Закарпатті, суттєво зменшилася. У 2010-х роках їхня громада складала приблизно 150 тисяч осіб, тоді як сьогодні, за різними оцінками, кількість угорців в Україні не перевищує 80 тисяч. Проте, ситуація з угорською національною меншиною - це лише один з аспектів наявних суперечностей.

З початку повномасштабної війни Угорщина послідовно блокує ініціативи ЄС щодо виділення фінансової та військової допомоги Києву, за що небезпідставно здобула репутацію вірної союзниці країни-агресорки Росії. Цілком очевидно, що гучний шпигунський скандал вплине і на відносини Будапешта з ЄС та НАТО, оскільки в обох об'єднаннях вже давно висловлюють побоювання щодо "благонадійності" угорської розвідки. Так, у 2024 році низка країн-членів НАТО навіть перестала ділитися розвідданими з Будапештом, побоюючись, що чутлива інформація може бути передана до Москви. Тоді ж з'ясувалося, що спецслужби Угорщини стежили за деякими представниками Євросоюзу, у тому числі прослуховували їхні телефонні розмови та проводили обшуки у готельних номерах. З огляду на це, зрозуміло, що новий скандал за участю України та Угорщини лише зміцнить недовіру до останньої з боку ЄС.

У той же час, президент Зеленський прокоментував нещодавні висловлювання Орбана щодо неможливості вступу України до Європейського Союзу. Він згадав про опитування, проведене угорською опозицією, яке показало, що близько 60% населення Угорщини підтримують ідею вступу України до ЄС. На думку Зеленського, дії та заяви угорського прем'єра пов'язані з його спробами втягнути Україну у внутрішньополітичні ігри напередодні виборів 2026 року. "Не варто намагатися використовувати нас у своїх політичних кампаніях. Він (Орбан - ред.) це робить, блокуючи наш шлях до ЄС. Але ця стратегія не принесе йому успіху. Чому? Тому що люди в Угорщині все одно підтримують Україну. Крім того, Орбан вживає дуже небезпечні кроки для Європейського Союзу, і Україна про це інформує своїх партнерів."

У квітні 2026 року угорці підуть на вибори, щоб обрати новий парламент, який формуватиме уряд і визначатиме всю структуру влади в країні. Віктор Орбан, який очолює державу з 2010 року та незмінно вигравав вибори з великим відривом, тепер стикається з високим ризиком поразки. Причини цього – по-перше, стабільне зниження популярності його партії "Фідес" протягом останніх років, а по-друге, результати незалежних опитувань, які вказують на те, що на виборах 2026 року партія Орбана може втратити своє місце в правлячій більшості.