"Демонізація" України та Європейського Союзу як ключова стратегія угорської пропаганди.
Орбан розраховує на те, що повторення моделей російського режиму стане його єдиним способом зберегти владу на майбутніх виборах.
Угорсько-українські відносини впродовж останніх місяців набули особливого негативного відтінку та стали ще більш напруженими через постійні провокаційні дії та заяви Віктора Орбана, який, схоже, довго не обирає слів, намагаючись відстоювати свої локальні інтереси, як і інтереси російського диктатора Путіна, з яким його поєднують давні "дружні" зв'язки.
Нові медійні висловлювання угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана включають його публічні коментарі про те, що Україна не має змоги здобути перемогу над Росією у своїй війні. Він також назвав ідею подальшої фінансової підтримки Києва з боку Європейського Союзу «абсолютним божевіллям». Ці заяви стали відповіддю на лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, у якому йдеться про те, що Україні у 2026 році може знадобитися 70 мільярдів євро допомоги, а також описуються можливі механізми для її фінансування.
У своєму нещодавньому висловлюванні Орбан знову висловив свої критичні думки щодо фінансової підтримки Києва, навівши образні порівняння, які викликали неоднозначні реакції. Він зазначив, що європейські інвестиції в Україну нагадують "ящик горілки для людини, що страждає від алкоголізму".
Насправді у таких заявах та діях керівництва Угорщини немає нічого неочікуваного, хіба що нові мовні конфігурації та рівень нахабності того, хто їх говорить. Адже країна під керівництвом Орбана вже давно стала на шлях антидемократичних змін та антиєвропейської політики. Згадаймо, як ще на початку своєї кар'єри В.Орбан офіційно оголосив, що в Угорщині будуть розбудовувати так звану неліберальну демократію на противагу демократії ліберальній у ЄС. Як наслідок такого вибору, в країні почалися утиски свободи слова та й загалом усіх принципів свободи, зміни системи судочинства. Фактично з такими тенденціями та підходами Угорщина поступово перетворюється не лише на "маленьку Росію", а й на троянського коня, що може розвалити ЄС.
Одночасно Орбан невпинно намагається переконати своїх прихильників, що всі труднощі, з якими стикається країна, виникають через те, що Європейський Союз, підтримуючи Україну, нібито позбавляє угорців фінансових ресурсів. З цієї точки зору, Україна для Орбана стає майже основним джерелом небезпеки для Угорщини.
Таким чином, Орбан постійно просуває свою версію, що підтримка України з боку Євросоюзу та санкції проти Росії нібито підвищують ймовірність розширення конфлікту. Однак насправді ситуація є абсолютно протилежною: саме боротьба українців проти російської агресії стримує амбіції Путіна та не дозволяє війні вийти за межі ЄС. Водночас не можна забувати, що українці платять за це величезною ціною — своїми життями, безпекою та навіть ризиком втрати незалежності. Це справжня ціна за мир і стабільність у європейських містах. Отже, підтримка України — це не просто акт милосердя, а стратегічна інвестиція Європи у власну безпеку.
Водночас зрозуміло і те, що Орбан використовує війну РФ проти України як інструмент для підсилення позицій та аргументів голосувати за нього під час майбутніх власних виборів, запланованих на 2026 рок. Навесні наступного року на нього чекають непрості парламентські вибори, а вірогідність перемоги для його політсили цього разу викликає сумніви. Воно й не дивно, адже за 15 років владарювання Орбан фактично перетворив Угорщину на корупційну автократію, де постійна економічна криза стала незмінною супутницею. Тож логіку Орбана, принаймні передвиборчу, зрозуміти легко. Саме тому напередодні чергових парламентських виборів в Угорщині він активно експлуатує образ ворога, на роль якого обрав саме Україну. Водночас політика Будапешта давно спрямована на балансування між Москвою та Європою: блокуючи європейські наміри України, він свідомо підігрує російському лідеру, для якого позаєвропейський статус України - дуже бажаний сценарій.
Останнім часом проросійська коаліція, що виступає за зменшення підтримки Києва, зміцнилася завдяки лівому популісту Роберту Фіцо в Словаччині. Тепер Орбан має союзника, і це явно відбувається під впливом та з підтримкою Кремля.
Угорщина, що має спільний кордон з Україною, вже тривалий час демонструє не зовсім дружню поведінку. Під керівництвом Віктора Орбана, уряд країни активно формує негативне ставлення своїх громадян до українців, проводить відверту антиукраїнську кампанію, а також перешкоджає підтримці України у всіх можливих аспектах, включаючи фінансову допомогу та сприяння її євроінтеграційним прагненням. Складається враження, що Угорщина стала своєрідним аналогом Росії в Європейському Союзі — країною, яка, незважаючи на своє членство в ЄС, діє як представник інтересів агресора. Сьогодні Угорщина виконує роль російського лобі в Євросоюзі, що вже не викликає здивування.
Отже, чи почули ми щось дійсно нове у нещодавніх заявах угорського лідера? Відповідь очевидна — ні. Нічого оригінального. Для того щоб відвернути увагу від внутрішніх проблем, він створює образ зовнішнього ворога. Схоже, що негативна риторика щодо України та Європейського Союзу стала основним елементом угорської пропаганди, яка в значній мірі контролюється В. Орбаном. Саме так він намагається забезпечити свою перемогу на майбутніх виборах. Крім того, він запозичує методи російського режиму, вбачаючи в цьому єдиний шанс залишитися при владі. Чи зможе він досягти цієї мети — дізнаємось навесні наступного року. А от чи зможе європейська демократія ефективно протистояти "орбанократії", буде видно значно раніше.
