Не лише стримувати, а й забезпечити поразку: як Україні та Європі слід відреагувати на дії Росії.
Стримування Росії або спроби відтягнути її поразку більше не є ефективними і створюють нові загрози для європейської безпеки. Єдиний реалістичний шлях до завершення війни полягає у системному виснаженні агресора до такого рівня, що він втратить можливість продовжувати конфлікт. Цю зміну підходів – від управління ризиками до політики, спрямованої на поразку Росії – обговорювали учасники публічної дискусії "Українська стратегія хижака: дії України та Європи для досягнення поразки Росії", що відбулася в Українському кризовому медіацентрі. Основними темами розмови стали найбільш вразливі місця Росії, чому міжнародна ситуація стає дедалі більш транзакційною, а також які політичні, економічні, військові та енергетичні стратегії можуть перетворити ресурсну перевагу Європи та стійкість України на незворотну поразку для РФ, а не на чергову паузу у війні. Модераторка заходу, голова правління Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ганна Гопко, підкреслила, що стратегічний порядок денний України зосереджений на забезпеченні гарантій безпеки. Водночас досягнення миру неможливе без перемоги України та поразки Росії.
"Наша спільнота не вірить, що можна досягти миру без перемоги України -- і без поразки Російської Федерації. Це має стати початком деімперіалізації й деколонізації Росії", -- сказала Ганна Гопко.
Вона також наголосила на змінах у міжнародному середовищі: "17 грудня, під час виступу в Європарламенті, Урсула фон дер Ляєн зазначила, що світ став надзвичайно трансакційним, а Європа опинилася серед хижаків... У такій ситуації для України вкрай важливо розробити власні стратегічні ініціативи, щоб уникнути ролі жертви. І ті карти, які ми вже представили світові, слід використати для посилення нашої обороноздатності".
Доходи Росії зменшуються, тоді як витрати зростають.
Російська економіка дедалі чіткіше демонструє ключову вразливість війни -- структурний розрив між падаючими доходами та зростаючими військовими витратами. На цьому наголосив директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза", голова комітету з питань промислової модернізації ТПП України Володимир Власюк, підкреслюючи, що ресурсна перевага Європи над Росією є колосальною, однак досі не підкріплена політичною рішучістю.
"Якщо порівняти ресурси Європи з тими, що має Росія, то це абсолютно різні масштаби. Наприклад, валовий внутрішній продукт лише Італії перевищує ВВП Російської Федерації. Настав момент навчитися відстоювати свої цінності та спосіб життя", -- підкреслив Власюк.
Основним економічним показником війни він вказав на баланс між доходами та витратами Російської Федерації, який з моменту початку повномасштабного вторгнення різко знижується. Як зазначив експерт, Росія поступово втрачає прибутки від експорту енергоносіїв, водночас зростаючи витрати на військові потреби.
"У 2022 році Росія отримала від експорту нафти та нафтопродуктів близько 230 мільярдів доларів. Цього року -- вже лише 162 мільярди", -- наголосив експерт.
Власюк також акцентував увагу на виснаженні Фонду національного добробуту, створеного, по суті, як фінансова подушка для ведення війни: "У 2022 році його максимальний обсяг складав 148 мільярдів доларів. Наразі ж він зменшився до приблизно 48 мільярдів, причому значна частина цих коштів представлена у вигляді золота та юанів, що є малоліквідними активами". Особливою є динаміка щоденних надходжень від експорту енергоресурсів: "У 2022 році Росія отримувала близько 910 мільйонів доларів щодня. Сьогодні цей показник знизився до приблизно 529 мільйонів. Це величезна різниця. При цьому 45% цих доходів надходять від нафти та нафтопродуктів", – підкреслив Власюк.
За оцінкою експерта, Росія поступово заходить у макроекономічну пастку стагфляції -- поєднання високої інфляції з відсутністю економічного зростання. Така модель різко ускладнює здатність Кремля продовжувати війну без ухвалення дедалі болючіших рішень для власного населення та соціальної стабільності.
Санкції повинні набрати справді жорстокого характеру: необхідно змінити "когнітивний ландшафт".
Експертка з міжнародної політики Олена Трегуб зазначила, що Росія є найбільш санкціонованою країною світу за кількістю обмежень, однак санкційного тиску недостатньо, аби змусити Москву змінити стратегічні цілі.
"Ці санкції призвели до погіршення економічної ситуації, але не сприяли змінам у російських цілях стосовно України та Європи... Необхідно зосередитися на зміні сприйняття -- як Європа сприймає Росію та її дії у відповідь на дії Заходу," -- зазначила Трегуб.
Вона підкреслила: страх перед "червоними лініями" Росії часто є результатом нав'язаного блефу. "Європа не знає чітко, де є червоні лінії Росії - Україна має своїм прикладом показувати, що дуже часто Росія блефує, і що вона набагато слабша, ніж здається", -- зазначила експертка.
Трегуб підкреслила критичну роль розвитку українського оборонно-промислового комплексу та важливість позиціонування України для зміцнення стратегічної автономії Європи. Вона зазначила: "Україна здатна посилити стратегічну незалежність ЄС. Коли ми почнемо акцентувати на цьому, у європейських партнерів з'явиться більше рішучості впроваджувати серйозніші санкційні заходи".
Енергія як зброя: Європейський Союз продовжує імпорт російських ресурсів.
Директорка Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Оксана Іщук звернула увагу на енергетику, яка виступає "кровоносною системою" російської військової інфраструктури, а також підкреслила проблему нестабільності санкцій.
"Санкційна стратегія Збройних сил України виявилася найуспішнішою серед усіх інших санкційних заходів. Як зазначила Іщук, ми спостерігаємо атаки на нафтопереробні заводи, які призвели до зупинки приблизно 40% російських потужностей у цій галузі."
Вона зазначила, що у 2025 році обсяг імпорту товарів з Росії до Європейського Союзу перевищив 30 мільярдів євро, з яких приблизно 20 мільярдів євро становили енергетичні ресурси. Окремо експерт акцентувала на збільшенні закупівель російського зрідженого природного газу: незважаючи на політичні декларації про майбутнє відмовлення, імпорт цього продукту досягнув 7,2 мільярда євро.
"Було імпортовано російський скраплений газ на суму 7,5 млрд євро. Кожен євро, сплачений за ці енергоресурси, фактично сприяє нарощуванню спроможностей Росії з виробництва ракетного озброєння", -- сказала Іщук.
Фінансові установи як вразлива ланка і "реальні наслідки" статусу підтримувача тероризму.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного відділу Мережі "АНТС", зазначив, що зниження нафтових доходів Російської Федерації викликане не лише санкціями, а й активними діями українських збройних сил. Він також виділив банківський сектор як одну з найбільш вразливих складових російської економіки.
"Найслабша галузь -- банківський сектор. У них катастрофічне падіння ліквідності. Більше 3 млн банківських карток було заблоковано за два тижні 2026 року. Для підтримки банків фактично залили емісією трильйони рублів", -- сказав Несходовський.
Експерт підкреслив, що заходи, прийняті західними країнами, повинні мати реальні наслідки: "Нам не потрібна просто моральна підтримка. Ми прагнемо конкретних дій. Кожна угода повинна розглядатися як співпраця з терористичними організаціями — це призвело б до впровадження справді жорстких санкцій".
Єдність і культурна дипломатія в ролі "м'якої сили" для досягнення перемоги.
Виконавча директорка Мережі "АНТС" Люсьєна Шум акцентувала увагу на символічному значенні цієї бесіди напередодні Дня Соборності України, підкреслюючи критичну важливість єдності як всередині країни, так і в співпраці з міжнародними партнерами. Вона зазначила, що в умовах тривалої війни солідарність та узгоджена позиція є вирішальними для протистояння російській агресії. Окремо Люсьєна Шум виділила роль культурної дипломатії та українців за кордоном, які є носіями правди про війну і виступають адвокатами санкційного тиску на Росію.
