"Не пов'язані з обороною України": ЗМІ аналізують помилки Трампа.
Чи випадково, чи навмисно, але путін керує США як корисним ідіотом. Міжнародна дипломатія перевернулася з ніг на голову, вороги стали друзями, союзники під загрозою, міжнародне право зруйноване. Російська стратегічна політика, відома як доктрина Герасимова, стверджує, що хаос у лавах ворога -- це перемога та шлях до величі. За цим стандартом путін має відкорковувати шампанське у кремлі. Він досяг неймовірного стратегічного ефекту, маніпулюючи адміністрацією Трампа, яка спотворила себе у своїх зусиллях нав'язати росії перемогу над Україною та проти Європи, пише Іndependent.
В останній спробі Овального кабінету продовжити плазування перед російським троном, спеціальний посланець Дональда Трампа Стів Віткофф -- разом із діловим партнером, другом та зятем президента Джаредом Кушнером -- вирушив до москви для переговорів. Після п'яти годин з російським президентом переговори завершилися різким висновком кремля про те, що "ми не наблизилися до вирішення кризи в Україні".
Чому США беруть на себе ініціативу в цих переговорах, а їх "союзники" по НАТО підтримують, виглядало б дивно, якби не той факт, що в Європі немає жодного лідера, готового сказати вголос те, що вони всі, безперечно, повинні розуміти. Що Трамп не є посередником, він навіть не є нечесним посередником, коли справа доходить до України -- він не на тому боці.
Віткоффа раніше вважали вражаюче некомпетентним. Він з'являється у кремлі, підлабузничаючи, не робить записів, користується послугами кремлівського перекладача і виходить із зустрічей з путіним, колишнім підполковником КДБ, сповненим захоплення.
Однією з найменш очікуваних подій у війні стало те, що російський лідер відмовився від останньої редакції плану мирного врегулювання, розробленого у співпраці з Україною та європейськими партнерами. Це рішення свідчить про його намір повернутися до попередньої версії угоди, яку таємно узгодив з Віткоффом його представник Кирило Дмитрієв, котрий супроводжував Віткоффа під час його візиту до Москви.
У західних розвідувальних колах посланець Трампа протягом кількох місяців вважався некомпетентним та обтяжливим, частково через його неналежне використання особистого телефону під час перебування в Росії, що є серйозним порушенням безпеки. У європейських розвідувальних колах його раніше охрестили "Стівом Вітлессом" (в перекладі "недоумкуватий"). Тепер його називають "Тупим Філбі", що натякає на його нездатність усвідомити, що працює на неправильну сторону. Справжній Кім Філбі був хитрим зрадником, який точно знав, для кого працює (Кім Філбі - один з високопосадовців британської розвідки, який водночас був прихованим комуністом та радянським шпигуном, що працював на розвідку СРСР з 1933 року).
Однак Віткофф перебуває в центрі найважливішої дипломатичної діяльності на планеті.
Європейські лідери, за винятком Угорщини та Словаччини, є одностайними в своєму переконанні, що Росія представляє чітку та нагальну загрозу для західної безпеки та демократії. Росія, яка реалізує доктрину Герасимова, також піддається звинуваченням у вбивствах, саботажі та інших формах гібридної війни.
Однак вони залишили переговори про майбутнє західного світу людині, якій не довіряють власні розвідувальні служби. Тож примарна надія на Америку, яка неодноразово погоджувалася, як зазначали Трамп і Віткофф, з вимогою путіна, що перед будь-якими переговорами Україна повинна погодитися відійти з території, яку вона зараз утримує, та відмовитися від оборонних споруд, які вона готувала протягом 10 років.
Трамп здійснював певний тиск на Путіна, вводячи санкції проти держав, які купують російську нафту. Він не надавав Україні озброєння, а натомість продавав зброю за кошти європейських країн. Йому абсолютно не цікаво, що відбувається в Європі. Спільно з Віткоффом, який має тісні зв’язки з бізнес-імперією Трампа через своїх родичів, Трамп переслідує особисті інтереси та прагне отримати схвалення від Путіна.
Сполучені Штати не мають жодного прямого зв'язку із захистом України. Основним важелем впливу США на Київ є критично важлива розвідувальна інформація, яку Україна отримує з Вашингтона. Адміністрація Трампа неодноразово погрожувала припинити цю підтримку, якщо Україна не погодиться йти на поступки перед Росією. Європа, яка справді зацікавлена в Україні та є її головним джерелом військової та фінансової допомоги, повинна взяти на себе провідну роль, відсунувши США на другий план. Як неодноразово наголошував Дональд Трамп, Росія — це їхня проблема, а не його, як зазначається в статті.
Валерій Залужний колись висловлював думку, що досягнення швидкого миру може призвести до втрати нашої незалежності, оскільки Росія готує для України вирішальний наступ у вигляді громадянської війни.
