НАЗК офіційно зареєстрував перших ста лобістів.
У "Реєстрі прозорості" офіційно зареєструвалися перші сто лобістів. Ця публічна платформа акумулює, аналізує та надає інформацію про учасників лобістської діяльності та їх звітність.
Цю інформацію оприлюднило Національне агентство з боротьби з корупцією.
"Станом на 13 листопада 2025 року в Реєстрі зареєстровано 101 суб'єкт лобіювання, з яких 51 - юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 141 представників) та 50 - фізичні особи", - повідомляє НАЗК.
"Дві особи припинили статус лобіста. Отже, загалом, 191 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні", - говориться у повідомленні.
У Реєстрі юридичних осіб зареєстровано, зокрема, 27 товариств (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства), 16 громадських об'єднань (асоціації, спілки) та 5 адвокатських організацій (об'єднання, бюро).
Серед найпоширеніших напрямків лобіювання можна виділити фінансову, банківську, податкову та митну політику, де задіяно 76 лобістів. Інші важливі сфери включають економічний розвиток, регуляторну політику та питання власності (74 лобістів), а також юридичну політику (70 суб'єктів) та деякі інші напрямки.
Найменше представників вибрали напрямок "Молодь та спорт" — всього 36 суб'єктів лобістської діяльності.
"З 1 по 30 січня 2026 року учасники лобіювання зобов'язані подати свої перші звіти щодо діяльності до Реєстру, охоплюючи період з моменту реєстрації до 31 грудня 2025 року", - зазначає НАЗК.
Національне агентство повідомляє, що суб'єкти лобіювання вже можуть у своєму електронному кабінеті Реєстру створювати чернетку звіту про лобіювання. Однак, подати цей звіт можна буде лише після початку звітного періоду. Важливо зазначити, що чернетка звіту не стане доступною в публічній частині Реєстру, поки не буде подано остаточний варіант звіту.
Напомним:
Нещодавно в НАЗК повідомили, що протягом першого місяця функціонування "реєстру лобістів" було зареєстровано 73 учасники. Серед них 39 представляють юридичні особи (які можуть лобіювати інтереси 113 осіб), а 34 – фізичні особи.
Раніше було відомо, що Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо лобізму на першому читанні. Це ухвалення є однією з останніх вимог Європейської комісії. Основною метою цього законопроєкту є створення правових основ для лобіювання в Україні, що відповідатимуть міжнародним практикам та стандартам.
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше підкреслювала, що у законопроєкті було розмежовано адвокацію та лобіювання, оскільки "адвокація не слід вважати лобіюванням".
У листопаді Європейська комісія запропонувала державам-членам ЄС розпочати офіційні перемовини щодо вступу України до Євросоюзу, за умови, що країна виконає чотири додаткові вимоги, включаючи прийняття закону, що регулює лобістську діяльність відповідно до європейських норм.
Раніше згадувалося, що Україна інвестує в лобістські послуги в США в 7 разів менше державних коштів, ніж Російська Федерація. У 2024 році витрати України на лобістів у США склали 62,5 тисячі доларів, що в 6 разів менше порівняно з 2023 роком, коли ці витрати становили 366,7 тисячі доларів.
