Наша мета - не перетворитися на них. Не дозволити їм здобути перемогу. - Весь Харьков новини.
Прочитавши матеріали з перепискою російського генерала Демурчієва, який, м'яко кажучи, залишає бажати кращого, можна помітити кілька важливих аспектів. Окрім, звісно, вже відомого факту про їхнє ганебне поводження, є ще ряд суттєвих моментів.
1. Катування військовополонених у ФСБ є свідомим стратегічним кроком.
Грек (високопрофесійний представник військової контррозвідки ФСБ Російської Федерації):
Якщо батьки ще серед нас, а також є брати і сестри, то важливо співпрацювати з ними для збору необхідної інформації.
Це він про те, щоб йому дали наших полонених покатувати їх.
Отже, практика катувань у російських в'язницях не є випадковим проявом садизму окремих осіб, а є свідомою стратегією, затвердженою керівництвом ФСБ. Її метою є вербування родичів полонених. Ворог використовує шантаж, щоб тиснути на родичів чоловіків, які зазнають катувань. Деякі з них не в змозі витримати думку про страждання своїх близьких і, щоб врятувати їх від жахливої смерті, змушені співпрацювати з Імперією Зла. Протягом століть москалі поширюють міфи про "окремі випадки" та "екстраординарні дії виконавців". Проте реальність свідчить про інше: ось справжня істина.
Це цілеспрямована та ретельно продумана політика держави. Москва є новим Четвертим Рейхом і з гордістю це визнає.
2. Керівництво російських збройних сил демонструє вбивства полонених, тортури та відрізання вух. Усе це супроводжується відеозаписами, на яких зображено розп'яття мишей (для "допитів")... Вони просто кидають їх один одному заради розваги.
Усе це свідчить про значну деградацію противника.
Генералітет росії це по суті дегенерати рівня розвитку маргінальної шпани. Серіало- і кіно-пропаганда ворога старанно ліпила образ московитського офіцерства: високоблагородія з аксєльбантами і бакенбардами, "господа офіцери". Реальність -- це генерал, який хвалиться відрізаними вухами. Тобто це маргінальне суспільство. "Еліти" не просто не тягнуть низи з болота, а активно насаджують згори дегенеративну мораль.
Звичайно, такі методи не здатні надихнути людей. Лише вселяючи страх. Як тільки з'явиться перший лідер, який спробує зібрати їх під прапором честі та справедливості, це миттєво призведе до розпаду рашки.
3. У генерала-дегенерата, в свою чергу, є дружина з ознаками дегенерації.
Своїй коханій він, наприклад, надсилає знімки вух, які він відрізав. А істота в жіночій подобі не лякається від людських вух на шнурку, навіть не змінює кольору обличчя. Навпаки, вона охоче підтримує варварство свого партнера: "свинячі вуха під півнем гиги".
І вона - не єдина в цьому: дружини злочинців у Бучі на перехопленнях наших спецслужб активно підтримували своїх чоловіків у катуваннях українців та грабежах, жартуючи про "дочечкин ноутбук".
Неможливо уявити собі українську жінку чи жінку в будь-якому нормальному суспільстві, яка б на відрізані людські вуха відреагувала якось схвально. А в племенах ворога - жіноча частина суспільства - дикі людожери.
4. Звичайно ж, російські генерали вражені українцями.
Без цього просто ніяк не обійтися.
Потворна істота завжди ховається в темряві своєї душі, відчуваючи глибоку заздрість та ненависть до світлих і добрих людей, з якими її доводиться порівнювати. У листуванні російський генерал обговорює випадок, коли один опорник з 3-ї штурмової бригади Збройних сил України змусив палахкотіти зади всієї ворожої 20-ї армії.
Десь два ешелони снарядів влучили у цю позицію. Якби ти побачив відео, ти б зрозумів, що ця опорна точка тримається значно міцніше, ніж деякі замки в історії Франції. Там немає жодного цілого місця — навіть гілок від дерев не залишилося. Все спалене, все знищене. А "укропи" виходять з окопів і намагаються згасити вогонь, водночас смажачи яєчню на вогнищі. Уявляєш? Треба б написати Зеленському, щоб нагородив їх званням Героя України. Ми не можемо уявити, що там коїться. І наші хлопці лежать мертвими біля цієї позиції — жах просто.
Ворог приховано захоплюється українською силою духу. За це вони нас і ненавидять.
"Перший губернатор Новоросії" Павло Губарєв одного разу ділився своїми спостереженнями про події на початку вторгнення, під час яких він сам перебував на передовій у лавах противника. Він згадував, як всього одна українська батальйонно-тактична група змогла вивести з ладу два російські армійські корпуси! Цю історію він розповідав російським пропагандистам з певним захопленням і водночас відчаєм, так само, як і цей згаданий вище персонаж, а згодом став супротивником Кремля.
Саме звідси у російських зед-ніків глибока депресія і самоненависть до одне одного. І губарєв, і опальний генерал попов, і генерал демурчієв, і інші дотичні до війни московити, активно зневажають навколишню дійсність. Вони зневажають колег, товаришів по службі, начальство, свого царя і самих себе.
Це руйнування моральних основ супротивника.
Вони ще більше посилюють жорстокість, вивільняючи свою ненависть на беззахисних — наших цивільних та полонених. Їхня небезпека залишається актуальною. Щоб компенсувати глибину свого занепаду, вони ховаються за зовнішніми атрибутами: серіалами, фільмами та іншою нісенітницею про "честь офіцера". Вони живуть мрією про краще життя, яке нібито можна досягти через лояльність до системи. Але насправді вони вже втратили свою моральність.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
Наше завдання як суспільства полягає в тому, щоб не допустити перетворення на них. Ми повинні не дати їм перемогти, адже в такому випадку їхню спотворену мораль ми піддамо впливу тут, серед нас.
Ми повинні вистояти. Якщо не надамо чудовиськам підтвердження їхніх досягнень, вони зрештою підуть на дно. І тоді у нас з’явиться можливість повернути їхню спотворену жорстокість проти самих себе. Хай російські генерали очолять війська "народних республік" у болотах та катують одне одного. Нехай Демурчієв повернеться додому і стане жертвою своєї звіроподібної дружини.
Всі імперії розвалилися. Золота орда після поразки в битві на Синіх водах від Великого князівства Литовського і Руського втратила імпульс і віру у "модель розширення".
Після цього вона потрапила в епоху громадянських конфліктів. І всі ці колишні товариші вже почали воювати один з одним.
Тепер ми повинні вжити всіх заходів, щоб накопичена ненависть і деформовані моральні цінності звернулися проти самих себе, призвівши до внутрішньої імплозії Росії.
Щоб через 5 чи 30 років ми дожили до моменту, коли ці мавпи смажили на кострах одне одного і жерли під півко.
Джерело: https://www.facebook.com/johnsmith4enko
