Чи може Національний банк сприяти тіньовій економіці, використовуючи кошти міжнародної допомоги?
У жовтні 2023 року Національний банк України (НБУ) впровадив систему керованої гнучкості обмінного курсу, метою якої було зміцнення стабільності валютного ринку та економіки країни. Проте, через частково ручне управління курсом, виникли ризики валютної кризи, що, на думку колишнього голови НБУ Кирила Шевченка, стало додатковим чинником, що сприяє розвитку тіньової економіки за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Він детально пояснив свою точку зору спеціально для видання Mind.
Як прихильник суворої монетарної політики, я вважаю, що підвищені процентні ставки та обмеження ліквідності є необхідними інструментами для контролю інфляції та забезпечення стабільності фінансової системи. Однак у сучасних українських умовах ця стратегія не демонструє своєї ефективності через суттєві дисбаланси на валютному ринку.
Замість того, щоб сприяти природній стабілізації гривні, така політика НБУ щодо регулювання валютного курсу викликає штучний попит на іноземну валюту, що, в свою чергу, призводить до безпрецедентного зниження резервів.
Це вже є очевидною реальністю, яку просто треба визнати і терміново виправляти допущені помилки.
У класичних макроекономічних моделях жорстка монетарна політика базується на двох ключових механізмах:
Однак у контексті України ці механізми не функціонують. Чому так відбувається?
Монетарна політика НБУ не призводить до природного зміцнення гривні, натомість НБУ змушений витрачати валютні резерви на компенсацію структурного дисбалансу.
Система підтримки валютного курсу шляхом інтервенцій виявляється неефективною та нестійкою в довгостроковій перспективі, оскільки Національний банк України використовує валютні резерви для утримання адміністративного курсу без належних ринкових умов. Україна має значну залежність від зовнішніх запозичень, а відтік резервів відбувається без адекватного їх поповнення, що призводить до ризику макроекономічної нестабільності.
Обсяги валютних операцій НБУ:
Протягом 2022-2024 років Національний банк України витратив на інтервенції 86,3 мільярда доларів. При цьому спостерігається негативна динаміка: у 2022 році, що став шоковим через початок повномасштабної війни, "використання" резервів було найнижчим за останні три роки.
Це становить в сім разів більше, ніж під час кризи 2014-2015 років. Схожі події мали місце в 2011-2013 роках, що призвело до виснаження валютних резервів, отримання позики в розмірі $3 млрд від Росії та великої економічної кризи.
У 2025 році спостерігається подальший розвиток цієї тенденції. У січні 2025 року нетто-інтервенції досягли $3,75 мільярда. З цієї суми на роздрібний ринок було спрямовано $1,48 мільярда, з яких у готівковій формі виділено $1,29 мільярда.
Головним шляхом, через який надходять фінансові ресурси, витрачені Національним банком з валютних резервів, є реалізація валюти на ринку готівки.
Статистичні дані демонструють, що незважаючи на сувору монетарну політику, попит на іноземну валюту продовжує зростати. У 2024 році обсяги викупу валюти на готівковому ринку перевищили показники 2023 року в 2,5 раза.
Чисте сальдо купівлі валюти на роздрібному ринку:
Це підтверджується тим фактом, що при зростанні обсягів купівлі валюти зростають і обсяги роздрібних депозитів:
Кредитування залишається обмеженим, тобто кредити не є джерелом надмірної гривневої ліквідності.
Для того щоб уникнути катастрофічних наслідків, слід терміново вжити такі заходи:
