Політичні новини України та світу

Міжнародний валютний фонд більше не проявлятиме такої поблажливості.

Фонд завжди надає особливу увагу фіскальній дисципліні, зокрема в питаннях оподаткування та легалізації економічних процесів.

Міжнародний валютний фонд та Україна починають перемовини про нову кредитну програму. Чинна програма, ухвалена в березні 2023 року з обсягом фінансування 15,5 млрд дол., вичерпується. Україна вже отримала 10,6 млрд дол., а залишок використають на обслуговування боргів перед самим МВФ у 2026-2027 роках. Лише на виплати тіла боргу та відсотків знадобляться 4,9 млрд дол.

У зв'язку з цим, впровадження нової програми є важливим аспектом для фінансової стабільності держави. Вона повинна гарантувати передбачуваність бюджетних доходів, сприяти підтримці макрофінансової рівноваги та зберігати довіру міжнародних партнерів.

Наразі рівень невизначеності щодо нової програми високий, а її контури визначать два ключові чинники: очікуваний дефіцит публічних фінансів в обсязі 65 млрд дол. упродовж наступних двох років та перспективи отримання репараційного кредиту на 130 млрд дол. під заставу заморожених російських активів.

Незрозумілий і обсяг потенційного фінансування. З боку України звучали бажання укласти нову програму на більшу суму, але, за даними Bloomberg, загальний обсяг нових траншів може становити лише 8 млрд дол. Утім, і така сума буде помічною.

Рівень виконання поточної програми значною мірою визначить параметри наступної. М'який формат нинішніх домовленостей, якими ми користуємося, лише частково виконуючи зобов'язання, може підштовхнути фонд до зміни підходу.

З високою ймовірністю в новій програмі буде визначено ряд жорстких попередніх умов, які Україні потрібно буде виконати перед початком нової співпраці. Це дасть можливість МВФ продемонструвати свою серйозність у намірах та відновити контроль над процесом реформ в Україні.

Зобов'язання України - так звані структурні маяки, які раніше здебільшого мали форму технічних завдань, можуть еволюціонувати в справжні реформи.

Це призведе до того, що вони зможуть надати більшу вигоду економіці та стабільності країни, проте одночасно зросте ймовірність їх невиконання. Фонд може приділити особливу увагу фіскальній дисципліні, зокрема зусиллям щодо збільшення податкових надходжень, детінізації економічних процесів та розширенню податкової бази.

Зміни, що сприяють підвищенню прозорості, зменшують політичне вплив або торкаються корупційних практик, майже завжди стикаються з опором.

Реформа наглядових рад державних підприємств є однією з найважливіших та найбільш чутливих з політичної точки зору. Вона сприяє боротьбі з корупцією та має зв'язок із можливими процесами приватизації. Вибір незалежних директорів, особливо після ситуацій з "Нафтогазом" та "Укренерго", стикається з суттєвим опором з боку тіньових впливових груп.

Схожа проблема була з призначенням голови Бюро економічної безпеки. Це був один із структурних маяків, але рішення затягувалося. Лише після суспільного тиску та спроб влади послабити незалежність антикорупційних органів уряд призначив переможця конкурсу. Це не винятки, а приклади системного опору політичних еліт реформам, які загрожують їхнім інтересам. Є й інші кейси.

Отже, "правки Лозового", які Україна зобов'язалася скасувати в контексті своїх зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом, все ще залишаються в силі. Це наочний приклад того, як бізнес-інтереси та антикорупційні ініціативи можуть суттєво відрізнятися в своїх уявленнях про ризики та цілі. Водночас, це демонструє важливість ведення діалогу та взаємного слухання.

Ми віримо, що уроки з реалізації поточної програми знайдуть своє відображення. Перед тим, як затвердити нові орієнтири, МВФ повинен проводити консультації не тільки з урядовими структурами, а й з представниками бізнесу, експертами та громадським сектором. Такий підхід допоможе усунути можливі негативні наслідки ще до того, як вони стануть невід’ємною частиною програми.

Співпраця повинна перетворитися на механізм справжніх змін: з більш строгим підходом до української влади та визначеними умовами у випадках серйозного політичного опору. У ситуаціях, де реформи можуть бути важкими, необхідно встановити попередні умови, які мають бути узгоджені ще до старту нової програми, аби уникнути спокуси нехтувати важливими рішеннями.

Читайте також