Мова та національна ідентичність
Чи є спільна мова основною ознакою нації? Американці, канадці, австралійці, новозеландці скажуть вам ні. Всі вони розмовляють англійською, але ніхто з них англійцями себе не вважає. Мова є важливою ознакою державності, але далеко не єдиною
Більшість латиноамериканських країн розмовляють іспанською мовою, але нікому не спадає на думку вважати їх іспанцями. Також аргентинці не вважають себе колумбійцями, хоча і розмовляють однією мовою. І бразильці не вважають себе португальцями, хоча розмовляють португальскою мовою. І серед двох десятків арабських країн єгиптянин не вважається сирійцем, хоча вони і розмовляють однією мовою. Щоправда, сильніші у воєнному відношенні арабські країни інколи нападають на своїх слабших сусідей, оголошуючи їх неіснуючою нацією, як це зробив Ірак щодо Кувейту у 1990 році. Сильний завжди буде прагнути відібрати майно у слабшого сусіда, якщо вважає, що той не зможе себе захистити.
Спільна мова -- це лише привід.
Так само і росія використовує спільну мову з деякими регіонами України лише для того, щоб виправдати загарбання чужих земель та
природні ресурси. У не такому далекому минулому Європи, мова не вважалася основним атрибутом національної ідентичності. Перед початком Першої світової війни в Європі функціонували багатомовні імперії, такі як Австро-Угорщина, Османська імперія та Російська імперія, де основним показником державності була релігія.
Тому Австро-Угорщина намагалася зробити своїх підданих католиками, Османська імперія поширювала мусульманство. російська імперія всіляко поширювала православ'я. Націоналізм, який все голосніше давався чути з другої половини 19 століття, призвів до розвалу Австро-Угорської та Османської імперій на національні утворення, де спільна мова стала домінуючимфактором. На жаль, утворення Української держави на тій частині Галичини, де переважала українська мова, було лише короткочасним. Так само, як і на тій частині України, де хазяйнувала росія.
Втім, російська імперія, з її сотнею різних мов, не розпалася на національні держави, а була захоплена більшовиками, які єдність ирелігії відкинули, як ідею, яка себе вичерпала. Більшовики вигадали іншу єдність. Єдність робітників та селян, точніше тих, хто працював за наймом. Ворогом оголошувався будь- який власник капіталу. Його майно конфісковували, сам він підлягав знищенню.
Таким чином, Росія сформувалася як нація без власників капіталу, що виокремлює її серед інших народів. Для того щоб нація могла заявляти про свій суверенітет, їй необхідно мати певні відмінності від інших. Спільна мова є лише однією з багатьох характеристик, які можуть визначати унікальність нації.
Отже, російська імперія використовувала різні ознаки, якими відрізнялася від інших: це і православ'я і відсутність власників капіталу. Наразі експлуатується російська мова. При тому, росія оголосила себе захисником громадянина будь-якої держави, який використовує російську мову для спілкування. З тою ж самою метою, з якою двісті років тому оголосила себе захисником громадянина будь-якої держави, який сповідував православну версію християнства.
Як у минулому, так і в сьогоднішній час, вона вчиняла це задля того, щоб привласнити чуже майно.
Православ'я використовувалося для загарбання земель, де проживали православні, наприклад, румуни або болгари. А нині, "рускій мір" використовується, щоби захоплювати ті території, де проживають носії російської мови. Наприклад, Україна, Білорусь, Казахстан, Латвія тощо. До речі, по мірі збільшення носіїв російської мови на Лазурному узбережжі Середземного моря, дуже ймовірно, що росія оголосить це французьке узбережжя Рів'єри, російською територією. І обов'язково знайдеться якийсь американській, французький або німецький мільярдер віткофф, який буде виправдовувати напад росії на Лазурне узбережжя тим, що там живуть носії російської мови.
Особливо, якщо в Кремлі обіцяють мільярдеру значні прибутки від зведення кількох хмарочосів на території, яку захопила російська влада. Мені цікаво, як би відреагував пан Віткофф, якби британський прем'єр назвав його англійцем лише тому, що він говорить англійською. Напевно, він би посміявся і назвав би прем'єра американцем. То чому ж пан Віткофф визнає українців, яких російська імперія три століття поневолення змусила говорити російською, росіянами? Мабуть, йому це вигідно.
Україна є країною, що належить до Європи. Вся її історія тісно переплітається з європейськими подіями та культурами.
Отже, для української державності мова має значення, яке перевищує її роль у країнах Північної чи Південної Америки. У тих регіонах формування націй часто не було пов'язане з мовною ідентичністю. Натомість у Європі, після Першої світової війни, нації виникали на основі спільної мови серед уламків колишніх імперій.
Проте, на відміну від багатьох інших європейських країн, Україна виникла на основі залишків одразу двох імперій: Австро-Угорської та Російської.
З Австро-Угорською імперією ситуація є зрозумілою: там не здійснювалася насильницька імплементація назв народів. Польці, чехи, словаки, словенці, італійці та українці вільно використовували свої мови. Таким чином, спільна мова стала найбільш простою та загальноприйнятою основою для створення нових держав.
Інша ситуація була на контрольованій росією території. Там російська мова витісняла українську -- це була політика імперського російського уряду. А більшовики цей процес русифікації посилили та прискорили. І таки спромоглися нав'язати частині Україні мову метрополії. Це стосується у першу чергу великих міст України, в той час як у менших громадах зберіглася українська мова або суржик, який теж можна вважати діалектом української мови.
На сьогоднішній день підручники для вищих навчальних закладів з медицини, фізики, математики, хімії та інших предметів вже доступні українською мовою. Цей момент позначає початок невпинного розвитку української мови. Адже надзвичайно важливо, щоб українська інтелігенція спілкувалася рідною мовою.
Також майже усі твори античних письменників Греції та Риму вже перекладені українською, а решта не перекладених робіт може бути перекладена миттєво, завдяки удосконаленому автоматизованому перекладу за допомогою компʼютера.
Населення східної України зазнало примусової русифікації з боку московської влади і тому значна частина українців засвоїла російську мову.
Таким чином, Верховній Раді України необхідно ухвалити закон, який стосується жертв русифікації, та забезпечити їм безкоштовні ресурси для вивчення української мови. Мови, якою спілкувалися їхні предки. Ці особи є українцями, які пережили процес русифікації, а не росіянами.
Ця інтерпретація є вірною і легітимною реакцією на фантазії "руського міра", який, подібно до інших імперських міфів, є лише вигадкою, створеною для обґрунтування агресивної політики щодо захоплення українських територій та їхніх ресурсів.
Таке ставлення до мовного питання є важливим, оскільки умови для розвитку української мови в межах колишньої Австро-Угорщини та колишньої Росії мають істотні історичні розбіжності.
Під час Другої світової війни мова Гете, Шиллера, Гейне стала мовою Гітлера, Геббельса, Гімлера.
Оскільки вона була пов'язана з Гітлером, народи, що проживали поруч із Німеччиною, тривалий час уникали будь-якого контакту з німцями навіть після закінчення війни.
Слід також враховувати, що російська мова сьогодні вже не є мовою Пушкіна, Толстого та Достоєвського, а стала мовою путіна, медвєдева та сєчіна. Це піднімає цікаве запитання: хто ж насправді зробив більше для популяризації української мови — Ірина Фаріон чи володимир путін?
Вірна відповідь: путін. Проте він впливав на популяризацію української мови іншим чином: пані Фаріон стимулювала людей спілкуватися українською, тоді як путін, навпаки, зменшував мотивацію для тих, хто в Україні використовував російську мову.
Або ж уявімо, як би висловився народний співець, якби писав українською: "Забув би російську лиш тому, що її використовує путін".
