Спостереження за телемарафоном "Єдині новини" та трансляцією Першого каналу Суспільного в період 14-15 вересня 2026 року — короткий виклад.

Огляд ключових тем тижня, демонстрація парламентських фракцій та груп у гостьових студіях, елементи політичного піару, російські наративи, а також спірні медійні особи в телемарафоні, що суперечать основним стандартам журналістики.

Телемарафон "Єдині новини" розпочав свою діяльність 24 лютого 2022 року. "Детектор медіа" почав аналізувати цей телемарафон з 21 березня того ж року, використовуючи певну методологію. У січні цього року "Детектор медіа" оновив і доповнив цю методику, враховуючи коментарі та пропозиції редакцій, які беруть участь у телемарафоні. Автором моніторингу є Ігор Куляс, медіатренер та розробник основної методології для моніторингових досліджень "Детектора медіа".

З березня 2022 року до вересня 2024 року основними аспектами моніторингу стали фіксація та аналіз програмних сіток різних телевізійних каналів, вивчення контенту, що створюється редакціями (сюжети, прямі трансляції, гостьові студії), а також виявлення порушень стандартів інформаційної журналістики під час телемарафонів. Особливу увагу приділяли проявам політичного піару, представленню різних парламентських фракцій і депутатських груп в ефірі, а також російським наративам і токсичним медійним особистостям, які з'являлися під час трансляцій. Крім того, було зафіксовано замовчування певних подій і тем, що мали місце під час телемарафонів.

21 травня 2024 року Перший канал громадського мовлення завершив телемарафон і перейшов на автономний режим роботи 24 години на добу, 7 днів на тиждень. З точки зору моніторингу, ця зміна не має суттєвого значення. Діяльність інформаційної редакції Суспільного мовника продовжує оцінюватися в тому ж обсязі, як і раніше. Методологія оцінки ефірного контенту Суспільного залишилася незмінною, як і в період телемарафону.

З жовтня 2024 року формат моніторингу телемарафону зазнав змін. Основна увага тепер приділяється аналізу висвітлення ключових суспільно важливих тем у марафоні та, для порівняння, на Першому каналі Суспільного. Досліджується, як учасники телемарафону висвітлюють основні теми щодня та щотижня, а також представлення депутатів від різних фракцій і депутатських груп у ефірі каналів. Як і раніше, звертається увага на прояви політичного піару у вигляді сюжетів або запрошених гостей, а також на присутність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу можна дізнатися тут.

З нового 2026 року в телемарафоні не мовить канал "Рада".

Вступ

14-15 вересня основними зонами активності стали Покровський, Костянтинівський, Південно-Слобожанський та Гуляйпільський райони. Особливої уваги заслуговував Лиманський, де Збройні сили України провели успішні контратаки. У телемарафоні в ці дні каналам найбільше цікавість викликав саме Лиманський напрямок, а також Покровський, Куп'янський та Слов'янський. У ефірі Першого каналу Суспільного у ці дні акцентували увагу на Покровському та Лиманському напрямках, тоді як інші активні зони залишилися в тіні.

Основну тему внутрішньої політики звітних днів -- виїзд генпрокурора Кравченка за кордон, його підозра очільнику НАБУ та його відставка, проголосована Радою -- в телемарафоні висвітлювалися різними каналами по-різному. Найбільш докладними були телеканали "1+1" і ICTV з СТБ, хоча й обмежувалися короткими формами. Обговорень було мінімум. Перший канал громадського мовлення висвітлював тему на порядок докладніше, канал самотужки шукав коментарі всіх причетних до теми установ і персоналій. У розмовних студіях каналу тему глибоко аналізували з експертами, представниками антикорупційних ГО і з народними депутатами з різних політичних таборів.

Ворожу повітряну атаку по Прилуках на Чернігівщині, де загинуло троє людей, у телемарафоні власними короткими БЗ з синхронами давали лише в ефірі каналів ICTV з СТБ. Перший канал громадського мовлення робив із місця влучання два прямих ввімкнення власної кореспондентки і давав її репортажний сюжет.

Основну зовнішньополітичну тему — оголошене президентом США Трампом "енергетичне перемир'я" між Україною та Росією — детальніше обговорювали з фахівцями на Першому каналі Суспільного. Водночас питання нових провокацій з боку Росії щодо країн НАТО, зокрема збитий над Литвою російський дрон та обстріл данського гелікоптера російським кораблем, розглядали лише під час телемарафону з експертами.

Однією з ключових зовнішньополітичних тем останніх днів стала заява президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія нібито дійшли згоди не атакувати енергетичні об'єкти один одного. Це викликало різні реакції з боку обох країн. У рамках телемарафону ця тема "енергетичного перемир'я" була детально розглянута експертами на каналах "Ми -- Україна" і "1+1". Проте Перший канал громадського мовлення присвятив значно більше часу експертному аналізу цієї ситуації, ніж учасники марафону. 15 вересня Росія вчинила ще дві провокації щодо країн НАТО: російський дрон був знищений на території Литви, а російський корабель відкрив вогонь по військовому гелікоптеру Данії. Ці події були висвітлені як в телемарафоні, так і на Першому каналі Суспільного, однак обидва джерела надавали цій інформації лише короткі новини з синхронними заявами. Експертне обговорення даної теми відбулося лише в рамках телемарафону.

У дні звітування телемарафону спостерігалося значне число серйозних порушень стандартів достовірності та розмежування фактів і думок. Крім того, мали місце і недотримання стандарту оперативності. Під час трансляцій Першого каналу Суспільного в ці дні також було зафіксовано численні грубі порушення принципів достовірності, повноти та доступності інформації.

Протягом двох тижнів (7 -- 20 вересня) у "депутатських" гостьових студіях телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції "Слуга народу". З опозиційних фракцій запросили лише одного нардепа. В ефірах Першого каналу Суспільного у ці тижні представництво нардепів із владної та з опозиційних фракцій у дискусійних студіях було збалансованим. Разом із тим, чотири рази баланс було порушено -- говорили на контроверсійні теми окремо з нардепами з опозиційних фракцій.

2-3 вересня під час телемарафону на двох телеканалах відбулося 4 випадки політичного піару. У цей же час на Першому каналі Суспільного піар-акцій не зафіксовано.

1. Огляд ключових подій тижня

СТАН РЕЧЕЙ НА РІЗНИХ УЧАСТКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні знову найбільш активними напрямками були Покровський (26 і 43 боєзіткнення на добу) і Костянтинівський (20 і 18) напрямки. В один зі звітних днів 17 боєзіткнень було на Південно-Слобожанському, 10 -- на Гуляйпільському. На всіх інших напрямках кількість боєзіткнень у ці дні не перевищувала 10 на добу. Разом із тим, 14 вересня Deep State повідомляв про просування ворога на чотирьох напрямках у Донецькій області. Натомість15 вересня командувач 3-го армійського корпусу Андрій Білецький підтвердив успішний український наступ біля Лимана.

Протягом звітних днів телемарафонів канали значну частину уваги зосередили на Лиманському напрямку, де обговорення проходило з участю шести гостей, а також експерта та військового, які детально аналізували ситуацію в рубриці "Оперативний черговий" на каналі "1+1". Друге місце за увагою марафонців зайняв менш активний Куп'янський напрямок, що отримав один репортаж та чотири обговорення. Важливу роль також відіграли Покровський напрямок, який отримав репортаж і три обговорення, а також Слов'янський напрямок з чотирма обговореннями. Серед активних напрямків Костянтинівський отримав найменше уваги — лише одне обговорення. Найчастіше теми фронту обговорювались із військовими на передовій (13 разів), тоді як речників різних підрозділів запрошували п’ять разів, а експертів — тричі. У ці дні активно працювали воєнкори каналів ICTV та СТБ, які підготували п’ять репортажів і пряме включення. Ще один репортаж про фронт транслювався на каналі "1+1". На інших каналах у ці дні не було жодних фронтових репортажів.

В ефірі Першого каналу Суспільного в новинах про фронт майже не згадували. У гостьових студіях найбільше уваги приділили Покровському напрямку (4 обговорення), про Лиманський говорили з двома гостями і зробили оглядовий сюжет. Ситуацію на Костянтинівському напрямку обговорили з двома гостями, іншим напрямкам приділили мінімум уваги, а про Південно-Слобожанський згадували лише в коротких зведеннях. У гостьові студії говорити про фронт військових-фронтовиків, речників підрозділів і експертів -- усіх запрошували по 4 рази. Зробили один фронтовий репортаж.

ВНУТРІШНЯ УПРАВЛІННЯ:

Основними аспектами внутрішньої політики за підсумками двох останніх днів стали переплетені події, які я вирішив розділити на дві підтеми, хоча значна частина інформації по обох питаннях подавалася в рамках єдиних матеріалів і зазвичай обговорювалися з учасниками разом. Це стосується виїзду відстороненого генерального прокурора Кравченка за межі країни і його відеозвернення, в якому він висловив підозри на адресу директора НАБУ Кривоноса та "особи, пов'язаної з керівником САП" Клименком. Також важливими були реакції НАБУ і САП на ці заяви, а в підсумку — голосування Верховної Ради, яке призвело до відставки Кравченка.

У телемарафоні всі ці події висвітлювалися різними каналами по-різному. Телеканал "Інтер" 14 вересня обмежився коротким повідомленням з анонсуванням голосування ВР, а 15 вересня взагалі забув про явно топову тему. Канал "Ми -- Україна" в денному ефірі 15 вересня висвітлював тему лаконічно, короткими повідомленнями, щоправда, дав короткі синхрони Кривоноса і Клименка, а обговорював це все лише з представницею "Слуги народу" Євгенією Кравчук. Телеканали "1+1" і ICTV з СТБ були більш докладними репортажно, хоча й повідомляли про події та заяви короткими повідомленнями з синхронами, втім усі основні моменти теми в ефірах каналів було відображено. На "1+1" тему обговорювали з політологом Андрієм Ткачуком, а ще -- з представником опозиційної фракції "Голос" Андрієм Осадчуком (!). У розмовній студії каналів ICTV та СТБ політолог Ігор Рейтерович порушив тему нагадування Єврокомісії про необхідність конкурсного відбору генпрокурора і ведуча розвинула обговорення цього важливого аспекту загальної теми. Крім того, ведуча повідомила (з посиланням на Суспільне) про те, що в ПАРЄ заперечили участь Кравченка в засіданні.

Незважаючи на незвичну, зважаючи на мої попередні спостереження, детальність висвітлення окремими телеканалами чутливої для уряду теми, Перший канал громадського мовлення виявився набагато більш інформативним. Протягом двох днів канал надавав якісне репортажне висвітлення, оперативно реагуючи на нову інформацію. На відміну від телемарафону, Перший канал активно звертався за коментарями до всіх установ, пов'язаних із темою — Офісу генерального прокурора, НАБУ, САП, Офісу президента, Державної прикордонної служби, а також до Кравченка і Кривоноса. Реакція Єврокомісії, яку озвучили її представники, була відповіддю на запитання журналістів Суспільного. Саме цей канал звернувся до пресслужби ПАРЄ, щоб уточнити, чи планує Кравченко участь у засіданні Асамблеї. Крім того, Перший канал в повному обсязі транслював брифінги Кривоноса і Клименка, тоді як у телемарафоні лише подавали короткі уривки. У студіях Першого каналу протягом обох днів фахівці, представники антикорупційних громадських організацій та депутати з різних партій глибоко аналізували цю тему. Отже, можна з упевненістю стверджувати, що глядачі Першого каналу Суспільного отримали більш повну і детальну картину важливої теми, ніж аудиторія телемарафону.

УПЛИВ ВОРОЖИХ АТАК І БОМБАРДУВАНЬ НА ЦИВІЛЬНІ ОБ'ЄКТИ:

Найгіршою за наслідками у звітні дні була ворожа повітряна атака по Прилуках на Чернігівщині, внаслідок якої загинуло троє людей, ще 8 були поранені. У телемарафоні оригінальне відео з місця події та синхрони мешканців-очевидців показали лише в ефірі каналів ICTV з СТБ, утім обмежилися лише короткою формою. Перший канал громадського мовлення робив з місця влучання два прямих ввімкнення власної кореспондентки і давав її репортажний сюжет.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Однією з основних зовнішньополітичних тем останніх днів стала заява президента США Дональда Трампа про те, що, нібито, Україна і Росія досягли угоди не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі один одного. Це викликало різні реакції з боку обох країн. Питання "енергетичного перемир'я" стало предметом детального обговорення з експертами під час телемарафону на каналах "Ми – Україна" і "1+1". Водночас, Перший канал громадського мовлення присвятив цій темі значно більше часу в експертних дискусіях, ніж усі учасники марафону разом узяті.

15 вересня Росія провела ще два акти провокації проти держав НАТО: російський безпілотник був знищений на литовській території, а російський корабель відкрив вогонь по військовому гелікоптеру Данії. Ці інциденти висвітлювались у телемарафоні та на Першому каналі Суспільного через короткі повідомлення з синхронними заявами. Однак детальне обговорення цих подій відбулося лише в рамках телемарафону.

Теми та події, які не були обговорені під час телемарафону, але отримали висвітлення в програмах Першого каналу Суспільного.

Представники Європейського Союзу не змогли узгодити продовження санкцій щодо Російської Федерації (14 вересня).

"Муза"-Івахненко не змогла оскаржити у ВАКС запобіжний захід. ВАКС розглядав також апеляцію на запобіжний захід Кропиві (15 вересня).

НАБУ та САП: У Києві було викрадено 137 мільйонів гривень на метро, яке було подаровано Варшавою (15 вересня).

Не було жодних повідомлень ані під час марафону, ані в ефірі Першого каналу Суспільного:

Єврокомісія відповіла на запит України щодо фінансової підтримки, надіславши перелік реформ, які не були реалізовані (14 вересня).

Службовець СБУ, який є підозрюваним у справі про вибух у Милій, що призвів до загибелі 35 осіб, вийшов на свободу під заставу 14 вересня.

Виявлено значну нелегальну схему з паливом "Укрнафти" (15 вересня).

Соцдослідження КМІС: 77% українців виступають за збройний опір Росії, попри загрозу атак енергетики взимку (15 вересня).

Управлінські функції в Офісі генпрокурора виконує Максим Крим, у родичів якого знайшли паспорти Росії (15 вересня).

Уряд передбачає, що курс долара досягне 48 гривень наприкінці 2027 року (15 вересня).

НАЗК після пів року перевірки декларації Галущенка знайшло недостовірні дані на 55,5 млн грн (15 вересня).

2. Невідповідність стандартам інформаційної журналістики 14-15 вересня

Телемарафон:

На каналі "1+1" виявилися значні порушення стандартів достовірності, які проявлялися в абстрактних псевдопосиланнях. Багато інформації наводилося без зазначення джерел. Грубими порушеннями стандарту точності стали невідповідності між зображеннями і текстом. Найбільше випадків порушення стандарту розмежування фактів та думок спостерігалося в емоційних оцінках журналістів у новинних сюжетах. Частіше за все стандарти повноти інформації порушувалися через недостатнє представлення кваліфікацій експертів. Найбільші проблеми з доступністю інформації виникали через використання термінів і абревіатур, які були незрозумілі значній частині глядацької аудиторії.

На каналах ICTV та СТБ було виявлено численні серйозні порушення стандартів достовірності, зокрема, через нечіткі та розмиті посилання на авторство суб'єктивних думок. Крім того, багато інформації подавалося без належних зазначень джерел. Найбільше порушень стандарту точності проявлялося у невідповідності між поданими зображеннями та текстом. Значна кількість серйозних порушень стандарту відокремлення фактів від думок полягала в емоційних оцінках журналістів у новинних матеріалах. Усі серйозні порушення стандарту доступності інформації були пов'язані з використанням термінів та абревіатур, які залишалися незрозумілими для великої частини глядачів. Виявлено також грубе порушення стандарту оперативності, коли новина стосувалася події, яка відбулася два дні тому.

На каналі "Інтер" найбільше грубих порушень стандарту достовірності проявлялося у вигляді абстрактних псевдопосилань. Що стосується стандарту точності, то основними проблемами стали невідповідності між зображеннями та текстовим контентом. Грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок виявлялися у емоційних оцінках журналістів під час новинних сюжетів і в гостевих студіях. Усі випадки грубих порушень стандарту повноти інформації були пов'язані з недостатнім представленням експертної думки. Найбільше грубих порушень стандарту доступності інформації полягало в використанні термінів і абревіатур, які були незрозумілі значній частині глядачів, причому кількість абревіатур була вкрай високою.

На телеканалі "Ми -- Україна" було зафіксовано найбільшу кількість серйозних порушень стандарту достовірності, які виявилися в абстрактних псевдопосиланнях. Додатково, багато фактів подавалися без належних посилань на джерела. Щодо стандарту відокремлення фактів від думок, найгірші порушення спостерігалися у вигляді емоційних оцінок журналістів у новинах. Крім того, найбільше порушень стандарту повноти інформації полягало в відсутності фонових звуків на відео.

Перший канал громадського мовлення

Найбільше явних порушень стандарту достовірності (та й в цілому чимало) були пов'язані з абстрактними псевдопосиланнями. Також виявилося чимало псевдопосилань на неіснуючий інтернет-простір. Усі грубі порушення стандарту точності полягали в недоречних "ілюстраціях" картинок, пов'язаних із коментарями гостей. Найбільше серйозних порушень стандарту розмежування фактів та думок спостерігалося в емоційних оцінках журналістів у новинах. Усі значні порушення стандарту повноти інформації проявлялися в недостатньому представленні гостей і спікерів під час синхронних трансляцій. Найбільше грубих порушень стандарту доступності інформації було пов’язано з використанням абревіатур та термінів, які були незрозумілі для значної частини глядачів.

3. Під час періоду з 7 по 20 вересня відбудеться представлення парламентських фракцій та груп у спеціально організованих гостьових студіях.

Депутати в рамках телемарафону:

Народних депутатів у телемарафон протягом двох звітних тижнів запрошували 16 разів (у попередні два тижні було 12 запрошень обранців). У звітні два тижні в ефірі телемарафону 15 разів були представники представники владної фракції "Слуга народу" (а це майже 94% від усіх депутатських студій). Одного разу в ефір "1+1" запросили представника опозиції -- Андрія Осадчука з "Голосу". Депутатів з двох інших опозиційних фракцій -- "Батьківщина" та "Європейська солідарність" -- у гості не запрошували.

У звітні тижні тричі в ефірі телемарафону (на тьрох різних каналах) побував нардеп зі "Слуги народу" Олексій Леонов, по два рази -- його колеги по фракції Єгор Чернєв, Леся Забуранна, Роксолана Підласа і Сергій Іонушас. Усі інші нардепи гостювали в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента в ці два тижні в телемарафоні чотири рази представляв радник ОП Сергій Лещенко (двічі на "Інтері" та двічі на "Ми -- Україні" мав загалом 42 хвилини ефіру). Тричі в ефірі побував радник президента Сергій Безкрестнов (двічі на "Інтері", раз на "Ми -- Україні, загалом мав 38 хвилин ефіру). Загалом же протягом двох тижнів Офіс президента мав у телемарафоні порівняно "небагато" ефіру -- 1 годину 20 хвилин. А ще 10 і 12 вересня в нічних слотах "1+1" знову і знову повторювали велику розмову Мосейчук із керівником ОП Будановим аж за 28 серпня.

Депутати на Першому каналі громадського мовлення:

Зверніть увагу: 10 вересня провайдер не зміг повністю зафіксувати ефіри Суспільного. У період з 7 до 12 години було втрачено загалом 1 годину і 18 хвилин ефіру. Тому, якщо в цей час в ефірі з'являлися народні депутати, їх присутність у цьому звіті не відображена.

В ефірі Суспільного мовника протягом двох звітних тижнів народні обранці побували 67 разів (у попередні два тижні гостей-нардепів було 57). Народні депутати від владної фракції "Слуга народу" гостювали на каналі 28 разів. Представники трьох опозиційних фракцій сумарно побували в ефірі 35 разів (14 разів це були представники "Європейської солідарності", 13 разів -- депутати з "Голосу", 8 разів -- нардепи з "Батьківщини"). Крім того, в ці тижні в ефірі по разу побували представники двох депутатських груп -- "За майбутнє" і "Довіра", а ще двічі в ефірі була реально позафракційна народна депутатка (Оксана Савчук).

Протягом останніх двох тижнів у ранкових і денних програмах телеканалу неодноразово спостерігався дисбаланс між представниками влади та опозиції під час обговорення явно контраверсійних тем внутрішньої політики. Наприклад, 8 вересня в ефірі обговорювали з Юлією Сірко з "Голосу" операцію НАБУ і САП "Карфаген", а того ж дня – з Сергієм Соболєвим із "Батьківщини" щодо тієї ж теми. З ним також обговорювали інше питання, яке вимагало більшої збалансованості – законопроєкти, що впливають на фінансову підтримку України з боку Європейського Союзу. 15 вересня цю ж тему піднімали з Ярославом Юрчишиним із "Голосу", а 16 вересня – з Олегом Синюткою з "Європейської солідарності". У всіх цих випадках було б доцільно забезпечити баланс, зокрема запрошуючи представників владної фракції одночасно.

Протягом останніх двох тижнів найчастіше в ефірі каналу з'являлася Юлія Сірко з партії "Голос", яка отримала 5 запрошень. По 4 рази на канал завітали представники "Слуги народу" – Богдан Кицак та Сергій Козир. Чимало народних депутатів також з'являлися в ефірі три або два рази.

4. Ознаки політичного піару 14-15 вересня

Протягом двох днів спостереження за телемарафоном було зафіксовано чотири випадки політичного піару: тричі на каналах ICTV та СТБ, а один раз на "Інтері". Інші канали не продемонстрували жодних проявів піару. Прем'єр-міністр Сергій Корецький та бізнесмен Віктор Пінчук стали фігурантами позитивного піару двічі. Негативні прояви піару не були зафіксовані.

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів піару в звітні дні не було.

5. Російські пропагандистські наративи та проблемні медійні фігури під час телемарафону 14-15 вересня.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.