Молдова, що змогла досягти успіху, "1+1", які намагаються, та зрадники, які не в змозі.
Огляд новин та матеріалів від "Детектора медіа".
Привіт. На зв'язку редактор текстів "ДМ" Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Ділюся новинами й текстами, які вам не слід пропускати.
ВИБОРИ. Проросійські сили зазнали поразки, і не в тих країнах, які зазвичай вважаються "зразками розвиненої демократії". Цього разу перемога дісталася Молдові, де партія президента Маї Санду, орієнтована на Україну та Європу, здобула успіх на виборах і зможе самостійно сформувати уряд. Це важливий урок для нас і для європейських держав. Наші експерти ретельно аналізували виборчий процес і його результати. Якщо ви хочете дізнатися, чому Молдова та Санду досягли успіху, а Росія – ні, а також про реакцію Кремля на ці події, рекомендую ознайомитися зі статтею "Не стала другою Росією, тож тепер стане другою Україною: російська пропаганда про вибори в Молдові".
ЗРАДНИКИ. Молдова стала ще одним майданчиком для російських експериментів, подібно до України. І там, як і у нас, ситуація далеко не завершена: вибори відбуватимуться постійно, що призводитиме до подальшого розхитування, нагнітання та поляризації. У Молдові, як і в Україні, існує своя проросійська "прислуга", яка готова робити все можливе для забезпечення успіху своїх покровителів. Одним із таких проросійських діячів в Україні є Євген Мураєв, про якого Олександр Морський написав гостру статтю. Виявляється, він розробив і просуває додаток для "прямої демократії" серед громадян України. Автор статті підкреслює, які політичні та інформаційні загрози можуть виникнути внаслідок цієї кампанії, пов'язаної з російськими спецслужбами, і чому важливо ретельно перевіряти подібні ініціативи. Крім того, він ставить слушне запитання: чому проекти цього персонажа досі не заблоковані? Читайте статтю "Як Євген Мураєв просуває свій додаток для прямої демократії серед українців – і яке відношення до цього має ФСБ".
ВІЙНА. Чому це треба робити -- та тому що війна з нами надовго. Набагато довше, ніж гаряча її фаза (якщо ми її переживемо, звісно). Медіаексперт і політичний консультант Олексій Ковжун в інтерв'ю пояснює, чому навіть якщо бойові дії закінчаться на певній території, війна залишиться в інформаційній і культурній площині. Він каже, що розуміння змін у суспільній свідомості й стійкість до пропаганди -- критично важливі. Інтерв'ю охоплює і втому суспільства, і внутрішні дискусії, і стратегічні кроки, які ще належить зробити. Читайте текст "Олексій Ковжун: "Якщо ця війна завершиться не в Москві, то це ще не кінець війни""
МЕДІЙНІ ПРЕДСТАВНИКИ. У той час як війна не вщухає, вона продовжує забирати життя людей. Цього тижня в Донеччині в результаті удару російського дрона загинув французький репортер Антоні Лаллікан. Також у Києві внаслідок серцевої хвороби помер журналіст-розслідувач і засновник видання "Наші гроші" Олекса Шалайський.
ПРОПАГАНДА. Ми постійно приділяємо увагу цій темі. Проте аналіз пропагандистських матеріалів від Олексія Півторака за останній тиждень вересня 2025 року демонструє, як фальшиві новини та маніпуляції формують ілюзію загрози і виправдовують зовнішню агресію. Він також показує, як поточні події, такі як знеструмлення Запорізької атомної електростанції, використовуються пропагандистами для підсилення своїх вигадок. Автор детально розглядає ці наративи і пояснює, що насправді відбувається. Основний висновок з матеріалу "Росія -- власниця ЗАЕС, Україна готує напад на Калінінград. Що насправді говорила російська пропаганда з 24 по 30 вересня 2025 року" -- критичне мислення та медіаграмотність сьогодні є більш важливими, ніж будь-коли раніше, адже байдужість може мати небезпечні наслідки.
ПРОПАГАНДИСТИ. Щоб уникнути ілюзій щодо роботи пропаганди та її представників, пропонуємо звернути увагу на новину з розслідування іноземного видання The Insider. Виявилося, що журналісти, яких російське інформаційне агентство ТАСС відправило до Австрії після анулювання акредитації попередніх кореспондентів через підозри у шпигунстві, ймовірно, також мають зв'язки з Службою зовнішньої розвідки Росії (СЗР РФ).
ТЕЛЕБАЧЕННЯ. Максим Кривицький, керівник компанії "1+1 media", поділився з нами своїми планами щодо нових експериментів у сфері контенту для кінотеатрів. Це відкриває нові горизонти бізнес-моделі та можливостей для творчості. Тепер телевізійні програми, стримінг та кінематограф перебувають у тісному взаємозв'язку: компанія активно вивчає способи інтеграції різних форматів без втрати глядацької аудиторії. Невдовзі глядачі можуть очікувати цікаві новинки. Більше деталей можна знайти у статті ""1+1 media" виходить за межі традиційного телебачення та цифрових платформ, розпочинаючи виробництво контенту для кінопрокату".
ТЕЛЕРИНОК. Ці експерименти не є наслідком добробуту. Вихід за межі звичних "червоних" океанів у незасвоєні "блакитні" води є відповіддю на фінансові труднощі. Це стосується всіх телевізійних каналів: рекламний ринок зазнав падіння через війну, а регулювання цін на медикаменти та обмеження в рекламі азартних ігор негативно впливають на канали. Тому вони намагаються знайти нові можливості для розвитку. Наприклад, на NAM Summit 2025 експерти розглядали метрики активної та пасивної уваги, а також обговорювали, чому українським брендам слід змінити свої підходи до продажу охоплень і зосередитися на продажу уваги. Телебачення, цифрові медіа чи кіно – кожен з цих форматів генерує увагу по-різному, і саме це стає визначальним фактором успіху. Більш детально про це розповідає Наталія Данькова у статті "Боротьба за секунди: чому увага стає ключовим показником реклами замість охоплень".
СКОРОЧЕННЯ. Дзвінки про кризу в телерадіоіндустрії лунали вже давно, але тепер ми спостерігаємо за серйозними наслідками у вигляді закриття не окремих посад, а цілих проєктів. Так, Марія Бєляєва, головна редакторка сайту "Вікна-новини", оголосила про свій вихід з посади, оскільки її уявлення про майбутнє проєкту не співпало з позицією керівництва. 30 вересня про рішення покинути проєкт також повідомила Ірина Скосар, випускова редакторка "Вікна-новини". Крім того, ряд інших співробітників також планують залишити свої посади. Діана Горон детально розпитала про те, що відбувається в цій ситуації.
АНІМАЦІЯ. Дипломна робота української режисерки, виконана в німецькому університеті, короткометражна анімація "Моя бабуся – парашутистка", цьогоріч потрапила до короткого списку програми La Cinef на Каннському кінофестивалі. Національна премʼєра стрічки відбулася на анімаційному фестивалі Linoleum, який наразі проходить у Києві. Режисерка Поліна Піддубна поділилася своїми враженнями про фільм у розмові з "Детектором медіа". А поки ви читаєте матеріал "Аніматорка Поліна Піддубна – про свій фільм у Каннах та бабусю-парашутистку", подумайте: яка ж була ваша бакалаврська робота в університеті? Можливо, ми вчимося не так, як слід?
ФЕСТИВАЛІ ТА НАГОРОДИ. Нещодавно були оголошені переможці щорічної премії подкастів "Слушно-2025", а також визначено лауреатів 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Запишіть собі ці рекомендації, щоб не пропустити цікаві подкасти та фільми.
Наразі це все.
Дякуємо, що пройшли цей лист до самого кінця!
Ви можете знайти більше матеріалів від наших авторів у різноманітних форматах на платформах Facebook, Instagram, Telegram, WhatsApp, Viber, X (Twitter), а також на сайті "Детектор медіа". Ми будемо раді отримати ваші відгуки — пишіть нам на електронну пошту. Крім того, вся наша команда буде вдячна, якщо ви порадите підписатися на цю розсилку вашим знайомим та друзям, а також підтримайте нас і інші якісні медіа, які потребують вашої допомоги.
До зустрічі!
Євген Бриж і ваша команда "ДМ"
