Мобілізація в Україні: депутат Верховної Ради озвучив дійсний обсяг мобілізаційних ресурсів.
Зокрема, у своїх висловлюваннях для видання "Телеграф" депутат від "Слуги народу" та учасник комітету Верховної Ради з національної безпеки і оборони Руслан Горбенко зазначив, що проблеми з мобілізацією виявилися надзвичайно серйозними вже на старті 2024 року, але тривалий час не отримували належної уваги з боку уряду через їхню непопулярність.
На його думку, в Україні роками мобілізаційна політика проводилася безсистемно, і це зрештою призвело до накопичення серйозних проблем. Зокрема, він назвав постанову уряду, яка дозволила виїзд молодих чоловіків 18-22 років за кордон, однією з ключових помилок. Через це мобілізаційний ресурс країни для цієї категорії обмежений приблизно півтора роками для тих, хто ще не виїхав.
"Давайте будемо відверті: хто насправді спілкувався з військовими? Хто прагнув вислухати їхні погляди? Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності в серпні 2025 року, що означає, що у нас залишилося лише півтора року для мобілізації ресурсів. І мова йде про молодь, яка ще не виїхала", -- підкреслив він.
Депутат додав, що фактична кількість молоді, яка виїхала за межі країни, істотно нижча, ніж зазначається в ЗМІ, і становить близько 40-60 тисяч осіб. Він також зазначив, що ті, хто залишився, можуть приймати рішення про виїзд, коли досягнуть віку близько 23 років.
"Ті, хто вже ухвалив рішення про виїзд, у 18 років навряд чи будуть збиратися, але, на мою думку, ближче до 23 років родини або самі молоді люди можуть прийняти відповідні рішення," - зазначив депутат.
Ще однією проблемою він назвав недостатню політичну підтримку непопулярних законопроєктів щодо військових у Верховній Раді.
"Коли представники Генштабу, Главком, приходять у залу Верховної Ради з пропозицією, вимогою, проханням підтримати непопулярні законопроєкти, тоді, в принципі, в залі можна отримати політично-вольове рішення щодо підтримки військових. А коли тільки було сказано, умовно, що в стінах Верховної Ради обговорюється питання арешту майна та банківських рахунків хлопців, які пішли в СЗЧ, то до мене в Facebook полізли з погрозами: "Будемо шукати і ще подивимося, хто у кого і що арештує"", -- навів приклад ситуації Горбенко.
Він зазначив, що "бусифікація" є лише одним із способів збільшення мобілізаційних ресурсів. За інформацією омбудсмена Дмитра Лубінця, лише 2-3% випадків пов'язані з правопорушеннями, тоді як більшість військових діють у рамках закону. Депутат вважає, що головна проблема полягає в відсутності комплексної державної політики з підготовки та проведення мобілізації, і що одного розпорядження президента для вирішення цієї ситуації буде недостатньо.
"Виглядає на те, що деякі люди не відчувають прагнення захищати свою країну, інші ж, можливо, відчувають страх. Кожен може знайти свою власну причину. Проте, відсутня узгоджена державна стратегія для підготовки та продовження мобілізації. І, чесно кажучи, чи вистачить єдиного звернення президента Зеленського до пана Федорова?" — зазначив політик.
Окрім того, повністю уникнути явища, яке називають "бусифікацією", суспільству навряд чи вдасться, оскільки це пов’язано з дотриманням законодавства. Як зазначив експерт, якщо особа порушує закон і її зупиняють представники правоохоронних органів, то незалежно від способу доставки, її завжди супроводжують до Територіального центру комплектування, військової частини або підрозділу Національної поліції, і процедура залишається незмінною.
Одночасно Руслан Горбенко підкреслив необхідність системного підходу до вирішення проблем мобілізації, залучаючи фахівців у цій галузі. На його думку, міністр оборони Михайло Федоров має можливість представити президенту Володимиру Зеленському цілісний пакет пропозицій, включаючи заходи для стимулювання служби.
Серед можливих заходів депутат відзначив необхідність активнішого залучення іноземців. Він пропонує створити державну систему рекрутингу на основі українських консульств, яка б заохочувала громадян інших країн ставати частиною Збройних Сил України. Крім того, депутат вважає, що Україні не слід покладатися лише на майбутні гарантії безпеки. Натомість, варто вже зараз налагоджувати співпрацю з державами, які також стикаються з ризиками військових загроз, зокрема з країнами Балтії, Тайванем та Казахстаном.
На його думку, подібні рішення слід приймати вже зараз та розробляти плани на принаймні два роки наперед. Без належного мобілізаційного ресурсу, включаючи іноземну підтримку, процес стратегічного планування війни стає значно більш складним.
Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що працівники територіальних центрів комплектування не мають законних підстав для утримання громадян, обмеження їхньої свободи пересування або конфіскації особистих речей.
У зв'язку з цим, народна депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ніна Южаніна зазначила, що в Україні число військових, що займають тилові посади, значно перевищує кількість бійців, які беруть участь у бойових діях та отримують за це відповідні фінансові винагороди та надбавки.
