Міжнародний інститут свободи оприлюднив Індекс економічної безпеки на 2025 рік, за результатами якого Україна продовжує залишатися в "помаранчевій зоні" ризиків.

Міжнародний інститут свободи презентував у Києві оновлений Індекс економічної безпеки 2025 року, згідно з яким Україна із загальним показником 33,4 бала зі 100 можливих продовжує перебувати в "помаранчевій" зоні підвищених ризиків; результат є дещо гіршим за торішній показник 35,2 бала.

Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук роз'яснив, що індекс сформовано на підставі 60 різних показників, які об'єднані в вісім основних категорій. Ці категорії охоплюють такі аспекти, як якість правових та інституційних структур, макроекономічна політика, регуляторне середовище, соціальні фактори, нематеріальні активи та інфраструктура.

"Наш показник економічної безпеки можна вважати своєрідною матрицею для головного тренера команди "Україна" у сфері економіки: він вказує на слабкі місця країни, де є резерви та які конкретні параметри потрібно покращити, щоб досягти зеленої зони безпеки", - підкреслив він під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

За словами Романчука, методологія індексу розділяє економічну безпеку на чотири рівні: червона зона, що характеризується найнижчими показниками, дві проміжні категорії та зелена зона. Остання відповідає країнам з розвиненими інститутами та стабільною економікою. До зеленої зони потрапили, зокрема, Фінляндія, Німеччина, Ізраїль і США, які отримали понад 70 балів з максимуму 100.

"З початку 2024 року ми спостерігаємо незначне, але важливе зниження - з 35,2 до 33,4 бала, що свідчить про те, що Україна постійно перебуває в помаранчевій зоні економічної безпеки, де існують значні ризики. Наші розрахунки показують, що якби країна протягом останніх десятиліть залишалася в зеленій зоні, то у 2025 році її ВВП міг би бути більшим на 750-800 млрд доларів - це ті витрати, які українці вже понесли через відсутність комплексної політики в галузі економічної безпеки", - зазначив Романчук.

Він наголосив, що найбільш уразливим елементом економічної безпеки України лишається макроекономічна політика - монетарна, фіскальна, податкова та бюджетна, які входять до "червоної" зони.

"Якщо ключові макроекономічні показники, що визначають зростання, знаходяться в кризовій стадії, то будь-які обіцянки про зростання на рівні 7-10% на рік залишаються нереальними. Без реформування підходів до економічної політики ми не зможемо досягти ані підвищення продуктивності, ані необхідних ресурсів для поліпшення пенсійного забезпечення, розвитку інфраструктури та, що найважливіше, для адекватного фінансування Збройних сил", -- підкреслив президент ILI.

Романчук виокремив як основну загрозу національній економічній безпеці "функції, масштаби та повноваження держави" в економічній сфері.

"Держава, що має контроль над приблизно 70% валового внутрішнього продукту без адекватної оцінки ефективності, стає джерелом значних загроз. Це яскраво ілюструється численними корупційними скандалами в державному секторі. Таке загальне втручання держави шкодить економіці, і Україна не є винятком", - зазначив він.

За словами Романчука, за підсумками 2025 року найкраще виглядає блок "Правові інституції" - 48 балів зі 100, що відображає збереження демократичного режиму, суспільний тиск і реакцію на корупційні скандали. Натомість макроекономіка та економічна політика загалом залишаються найслабшою ланкою, тоді як регуляторне навантаження, за оцінкою індексу, становить 15-17% ВВП, або близько 32-35 млрд дол. на рік.

Михайло Камчатний, директор Міжнародного інституту свободи, підкреслив, що основою для Індексу слугувала концепція національної економічної безпеки України, представлена минулого року. Ця концепція базується на людиномісткій моделі, де в центрі уваги знаходиться не держава, а саме людина.

"Ми виходимо з того, що економічна безпека має будуватися на захисті прав і свобод людини, її майнових прав, рівних можливостей у праці та підприємництві. А це вимагає чітких правових та інституційних рамок, які обмежують функції, розмір і повноваження держави в економіці", - зауважив Камчатний.

Він описав запропоновані обмеження ILI як "гнучку рамку для уряду", що повинна бути закріплена в законодавстві, з перевагою на конституційній основі.

"Ми пропонуємо встановити граничний рівень державних видатків на рівні 25% ВВП, інфляції - 2% і частки державних активів - не більш як 10%, тоді як сьогодні за кожним із цих параметрів показники в рази гірші. Без такої "сорочки" система постійно скочуватиметься до кризи й корупції", - зазначив директор інституту.

Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко поділився результатами дослідження, яке стосується сприйняття економічної безпеки серед населення.

"Коли ми ставимо людям будь-яке запитання про те, які головні проблеми в країні, на фоні завжди стоїть війна, а внутрішню проблему респонденти зводять до двох речей - економічної і корупційної. Ці дві проблеми в свідомості людей дуже тісно пов'язані між собою", - наголосив соціолог.

Єременко підкреслив, що на фоні цього виникає потужний суспільний запит на зменшення розмірів державного апарату та підвищення відповідальності чиновників. "Громадяни спостерігають за корупційними скандалами як на національному, так і на місцевому рівні, і прагнуть справедливості. Тому в більшості опитувань, коли йдеться про державний апарат, люди вказують на необхідність його скорочення, а чиновники часто асоціюються з корупціонерами, яких потрібно не лише звільняти, а й карати", – зазначив соціолог.

Одночасно, він зазначив, що ця оцінка є загальним підсумком і "не всі державні службовці займаються корупцією".

Експерт вважає, що результати проведеного дослідження свідчать про прагнення українців до збільшення економічної свободи, проте лише за умови чітких "правил гри" та надійного захисту від можливих зловживань з боку держави.

"Громадяни сподіваються на те, що держава забезпечить їм не лише соціальну підтримку, а й гарантії безпеки, включаючи захист від дій самої держави, від несподіваних рішень і корупційних схем," — підкреслив він.

Учасники пресконференції наголосили, що рекомендації, які випливають із Індексу економічної безпеки 2025 року, мають стати одним із орієнтирів для формування політики наступного уряду, а сам документ та підготовчі матеріали доступні на сайті Міжнародного інституту свободи.

Повний звіт і скорочена презентація доступні на сайті Міжнародного інституту свободи.