"Мерседес" для родини Льовочкіних: "Київгаз", незважаючи на фінансові втрати, інвестував 5 мільйонів у розкішний автомобіль із спальним місцем та панорамним дахом.

До відома: як "Київгаз" потрапив в орбіту впливу Бойка -- Льовочкіна

АТ "Київгаз", мажоритарна частка якого формально належить київській громаді, під час війни придбало мінівен Mercedes-Benz V-Class Avantgarde за 5 мільйонів гривень. Це явно не простий мікроавтобус, призначений для перевезення ремонтних бригад, а автомобіль обмеженої серії, що вражає своїми характеристиками та естетичним виглядом. Ймовірно, він призначений для вищого керівництва "Київгазу".

Придбання розкішних автомобілів сталося на тлі гучного корупційного скандалу, пов'язаного з розтратою коштів на ряді інших енергетичних компаній, чий слід веде до екс-депутата від Партії регіонів Андрія Деркача.

Компанія "Київгаз" також асоціюється з "регіоналами" і протягом тривалого періоду була під безпосереднім контролем Юрія Бойка. В останні роки управління компанією здійснює Андрій Вінграновський, який є родичем Сергія Льовочкіна, оскільки є чоловіком його сестри.

"Телеграф" вирішив вивчити, чи є у головного постачальника газу столиці можливість здійснювати такі дорогі придбання, а також звернути увагу на ситуацію з нинішнім керівництвом "Київгазу".

На початку листопада з'явилася інформація про те, що АТ "Київгаз" здійснить платіж у розмірі 5,1 мільйона гривень (приблизно 105,9 тисяч євро) компанії ТОВ "Автомобільний дім Укравто Україна" за нову модель мінівена Mercedes-Benz V-Class Avantgarde V 300 D Extra Long.

Відповідно до інформації, що надійшла з системи Prozorro, угода була укладена без проведення конкурентних торгів, оскільки на попередньому тендері, в якому "Київгаз" запропонував автомобіль за 4,3 млн грн, жоден з учасників не з’явився.

Вражаючі характеристики нового Mercedes-Benz V-Class не можуть не вразити: це автомобіль довжиною 5,3 метра, насичений передовими технологіями автомобілебудування. Потужний двигун на 239 кінських сил в поєднанні з трансмісією 9G-TRONIC пропонує неперевершену динаміку. Система навігації в реальному часі, що базується на сенсорному HD-дисплеї розміром 26 см, включає функцію розпізнавання дорожніх знаків. Мультимедійна платформа підтримує сенсорне та голосове управління для максимальної зручності користувача.

Особливо корисними для керівництва "Київгазу", ймовірно, стануть і наявність складного столика з підсклянниками у задній частині авто, тримісного сидіння, що легко перетворюється на спальне місце, оригінального підсвічування передньої панелі для створення затишної атмосфери та зсувного панорамного даху.

Згідно з даними системи YouControl, на сьогоднішній день 60% акцій компанії "Київгаз" контролює ПАТ "Компанія "Київенергохолдинг", з яких 61% належить територіальній громаді Києва. Додатково, 28,45% акцій "Київгазу" також безпосередньо належать цій же громаді. Лише 5,46% акцій володіють фізичні особи - Едуард Швидкий та Андрій Вінграновський.

Не є таємницею, що в компаніях зі змішаною формою власності вирішальним фактором часто виявляється не стільки сама власність, скільки контроль над управлінськими процесами. Яскравим прикладом є ситуація з "Укрнафтою", де, незважаючи на формальну державну власність більшої частини акцій, фактичний контроль здійснювався людьми Коломойського. Внаслідок цього, протягом багатьох років, значні фінансові ресурси виводилися на користь олігарха та його бізнес-партнерів.

Щодо "Київгазу" можна стверджувати, що ця компанія роками перебуває під "дахом" тандему Бойко -- Льовочкін, які контролюють її за допомогою своїх родичів. Так, з 2010-го і по 2019 рік "Київгазом" керував Сергій Горовий, чоловік старшої доньки лідера забороненої наразі ОПЗЖ і колишнього регіонала Юрія Бойка.

З 2019 року керівництво "Київгазу" перебуває в руках Андрія Вінграновського, згаданого раніше співвласника компанії. Відомо, що в 2014 році він уклав церковний шлюб із Юлією, сестрою Сергія Льовочкіна. Нагадаємо, що Льовочкін є колишнім членом Партії регіонів, який довгий час обіймав посаду голови адміністрації Віктора Януковича, а згодом став соратником Юрія Бойка в ОПЗЖ.

Цікаво, що ще один "фізичний" співвласник "Київгазу", Едуард Швидкий, є давнім підлеглим Юрія Бойка. Під час керівництва Бойка НАК "Нафтогаз України", Швидкий займав посаду директора в ряді дочірніх компаній та структур "Нафтогазу".

Зараз АТ "Київгаз" -- це комерційна компанія, яка виконує функцію забезпечення розподілу (передачі) газу київськими газовими мережами до кінцевих споживачів. При цьому самі мережі "Київгазу" не належать, він їх лише орендує у громади Києва.

З практичної точки зору це вказує на те, що компанія отримує кошти від мешканців Києва за постачання газу через місцеву мережу трубопроводів. Водночас "Київгаз" зобов'язаний забезпечувати ремонт і технічне обслуговування цих труб. Крім того, компанія має генерувати прибутки для своїх акціонерів, основним з яких є громада Києва.

Загалом, бізнес з розподілу газу досить прибутковий. У кращі роки той же АТ "Київгаз" міг показувати щорічні прибутки на рівні 100 млн і вище. Та останнім часом справи в компанії йдуть гірше нікуди. Так, якщо у 2022 році прибуток компанії сягав 107 млн грн, то 2023 рік "Київгаз" закінчив зі збитками майже 34 млн грн. А минулого року збитки "Київгазу" збільшилися до 54,5 млн грн.

Це безумовно викликає сумніви щодо ефективності управлінських рішень "Київгазу". Інше питання полягає в тому, чи не є очевидною розтрату та шкоду придбання збиткової компанії Mercedes-Benz V-Class за 5 мільйонів?

Слід відзначити, що вплив Бойка і Льовочкіна на "Київгаз" неодноразово привертав увагу журналістів. Особливо вражаючою стала ситуація, коли кореспондентка NV Крістіна Бердинських отримала погрози за свою статтю, в якій розкривала "зайві" деталі... їй прямо погрожували життям.

У січні 2017 року одна з журналісток випустила статтю, в якій, зокрема, зазначила таке.

Лідер Опозиційного блоку не лише уникнув наслідків минулих скандалів, але й продовжує відігравати важливу роль на ринку газу. Ключовою фігурою в цій сфері є його зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави. У 2010 році, коли Бойко обіймав посаду міністра, Горового обрали головою правління Київгазу на позачергових зборах акціонерів. Відтоді зять політика залишається на цій посаді, хоча результати його діяльності не вражають, зауважують Бердинські.

Через кілька тижнів Крістіна отримала повідомлення з загрозою, в якому йшлося, що якщо вона ще раз згадає про "Київгаз", то її пам'ятник "з'явиться поряд з пам'ятником Гонгадзе". Журналістка вирішила подати заяву, але розслідування так і не призвело до жодних результатів.

Можливо, розслідування очевидно нераціонального використання бюджетних коштів у сфері комунальних послуг, зокрема придбання компанією "Київгаз" автомобіля, вартість якого дорівнює вартості десяти нічних дронів для ЗСУ, стане для правоохоронців менш складним завданням.

Історія "полювання" на "Київгаз" почалася на початку 2000-х років. У 2002 році, коли "Київгаз" ще залишався комунальним підприємством, він ледь не став частиною вже корпоратизованого "Київенерго". Цю ідею просував на той час директор "Київенерго" Іван Плачков, але згодом від цих планів вирішили відмовитися.

У 2004 році Київрада вирішила корпоратизувати "Київгаз" -- частину акцій передати у новостворений "Київенергохолдинг", частину залишити напряму за територіальною громадою, а частину продати. У 2006 році так і сталося, при цьому частка як самого "Київгазу", так і "Київенергохолдингу" (а заодно і контроль над цими компаніями) опинилися у структур олігарха Василя Хмельницького.

Приблизно у 2008-2009 роках, коли мером Києва був Леонід Черновецький, Хмельницький продав частину активів, що стосувалися "Київгазу", В'ячеславу Супруненку, який є зятем Черновецького. У той же час у 2009 році компанія ФК "Новий регіон", пов'язана із Супруненком, отримала контроль над 28,46% акцій "Київгазу", які залишалися у власності територіальної громади.

У листопаді 2010 року Олександр Попов, який на той момент обіймав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації, оголосив про намір повернути відчужену частку. А вже в грудні 2010 року на загальних зборах акціонерів "Київгазу" головою компанії було обрано Сергія Горового, зятя Юрія Бойка.

Цікаво, що, як писали ЗМІ, з 2019 року, коли керівництво "Київгазом" відійшло до родича Льовочкіна Андрія Вінграновського, були неодноразові спроби повернути його під контроль міста. Але приватним акціонерам вдавалося багато років зривати збори акціонерів.

Цікаво, що після початку широкомасштабної війни "Нафтогаз" зміг відновити контроль над кількома аналогічними структурами — облгазами, які раніше належали Дмитру Фірташу, що вже давно перебуває за межами України. Проте ситуація з "Київгазом", що належить Бойку та Льовочкіну, виглядає інакше: у них є певні важелі впливу як депутатів Верховної Ради. Це може бути однією з причин, чому "Київгаз" досі залишається під їхнім контролем — вони можуть забезпечити голоси у парламенті в обмін на захист своїх активів. Чи доцільно залишати стратегічно важливе для Києва підприємство під контролем політичної сили, яка підтримує проросійські наративи, — це питання залишається відкритим.

"Телеграф" має намір звернутися з приводу цього до правоохоронців та КМДА, а також і надалі відстежувати події, пов'язані з головним столичним постачальником газу. Не перемикайтеся.