Перспективи криптовалют в Україні: як підготуватися власникам цифрових активів?
У 2022 році українські законодавці вперше намагалися легалізувати криптовалютний ринок, прийнявши Закон України "Про віртуальні активи". Цей закон визначає віртуальний актив як нематеріальний об'єкт, який має цінність та існує в цифровій формі, підпорядкований цивільним правам. Водночас, закон суворо забороняє використання віртуальних активів як засобу платежу або для обміну на товари та послуги в Україні. Крім того, документ класифікує віртуальні активи на три основні категорії: незабезпечені токени (такі як біткоїн, що не надають прав на власність), забезпечені токени (які зв'язані з певним активом чи правами, наприклад, NFT) та фінансові токени (які підтримуються цінними паперами або гривнею, зокрема сек'юріті-токени та стейблкоїни).
Однак попри прийняття закону, він досі не набув чинності через відсутність необхідних супровідних змін до Податкового кодексу. Через цю ситуацію український крипторинок продовжує функціонувати переважно за кордоном, оскільки в Україні немає чіткого правового регулювання цієї сфери. Громадяни та український бізнес не мають чітких правил щодо легальної діяльності, оформлення прибутків чи сплати податків з операцій із віртуальними активами. Українські банки, побоюючись невизначеності та можливих санкцій з боку Національного банку України, блокують будь-які криптовалютні транзакції. Про те, до чого готуватися власникам віртуальних активів, Mind розповіли Олександр Мельник, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A GOLAW, адвокат, та Олександр Шевчук, молодший юрист практики корпоративного права та M&A GOLAW.
Ключовим документом у сфері регулювання крипторинку має всі шанси стати законопроєкт № 10225-д, зареєстрований 24 квітня 2025 року народним депутатом Данилом Гетманцевим. Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу України, Закону "Про рекламу" та низки інших законодавчих актів, що стосуються обігу віртуальних активів.
Проєкт вже рекомендований профільним Комітетом Верховної Ради до першого читання. Зокрема, законопроєктом пропонується викласти в новій редакції профільний закон, який отримає назву "Про ринки віртуальних активів".
Пропонується окреслити віртуальний актив як специфічний вид цифрової сутності, який формується, передається та зберігається в електронному форматі за допомогою технології розподіленого реєстру або інших подібних інновацій. Законопроєкт надає детальний опис класифікації віртуальних активів, уточнює податкові норми, впроваджує правила для рекламування та посилює вимоги до ліцензування постачальників послуг. Зокрема, передбачається розподіл віртуальних активів за аналогією з європейським регламентом MiCA на:
Право власності на віртуальні активи може набуватися за фактом емісії віртуального активу, вчинення правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду й підтверджується за фактом володінням ключами, а у випадку випуску та обігу має фіксуватися у "білій книзі" із повним описом активу, емітента й ризиків.
Фізичні особи сплачуватимуть податок на основі різниці між доходами, отриманими від продажу цифрових активів, та витратами на їх придбання протягом року. При цьому вони самостійно зобов'язані декларувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Разом з тим визначено низку винятків, які не підлягатимуть оподаткуванню. Зокрема, не оподатковуватимуться операції з обміну одного віртуального активу на інший, продаж віртуальних активів у межах однієї мінімальної заробітної плати на рік, а також активи, що були отримані в результаті емісії (у тому числі в результаті майнінгу) на безоплатній основі від емітента або в обмін на персональні дані.
Щодо податку на прибуток юридичних осіб законопроєкт передбачає запровадження нових податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Такий підхід здійснюється за аналогією до порядку оподаткування операцій з цінними паперами.
Згідно з очікуваннями, Міністерство фінансів України затвердить список витрат, які можуть бути враховані під час операцій з віртуальними активами, на основі пропозицій регулятора фінансового ринку. Платникам єдиного податку заборонено здійснювати угоди з віртуальними активами. Крім того, постачальники послуг, що пов'язані з обігом таких активів, не зможуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
У проєкті передбачено встановлення чітких критеріїв для організаційно-правових форм суб’єктів, які займаються діяльністю у сфері віртуальних активів на українському ринку. Такі підприємства повинні бути зареєстровані в Україні як акціонерні товариства або товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Однією з обов'язкових вимог є наявність принаймні одного директора-резидента, який має проживати на території України, а також забезпечення реального управління діяльністю компанії з території країни.
У загальному контексті, концепція законопроєкту узгоджується з принципами Регламенту ЄС MiCA (Ринки криптоактивів), який був прийнятий навесні 2023 року. Українські посадовці активно звертаються до MiCA, зважаючи на європейську класифікацію токенів, а також вимоги щодо "білих книг" і правил AML/KYC. Наприклад, відповідно до MiCA, всі стабільні монети повинні бути емітовані в межах ЄС та мати активи, що знаходяться під юрисдикцією Європи, що також є метою Національного банку України.
Вплив криптовалютних реформ на бізнес, зокрема і зазначеного законопроєкту, є двояким. З одного боку, легалізація діяльності та запровадження чітких правил забезпечать прозорість і можливість офіційно працювати в Україні. Відсутність оподаткування простого володіння токенами або їх обігу без конвертації в фіат, навпаки, стимулюватиме задекларовану роботу в цій сфері.
З іншого боку, регуляторний контроль стане більш жорстким. Бізнесу потрібно буде витратити додаткові ресурси на впровадження процедур KYC/AML, облік фінансових операцій, підготовку звітів і сплату податків.
Водночас важливо враховувати політичний фон. У ряді медіа з'являлися інформаційні повідомлення про можливе гальмування просування законопроєкту з боку Офісу Президента. Серед можливих причин цього називають занепокоєння щодо передчасного розподілу регуляторних функцій, зокрема між Міністерством цифрової трансформації та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Така невизначеність може створити перешкоди для реалізації реформи, навіть незважаючи на її стратегічну значущість для фінансового сектору та міжнародних зобов'язань України.
Отже, заплановані реформи у сфері криптовалют нададуть учасникам ринку як правову ясність, так і нові зобов’язання. У світлі оновлених податкових норм та ліцензійних вимог компаніям слід заздалегідь підготуватися: розробити внутрішні регламенти, консультуватися з регуляторами та уважно стежити за остаточним текстом законодавчих актів. Такий комплексний підхід дозволить зменшити ризики штрафних санкцій чи фінансових втрат і максимально вигідно використати переваги нових норм для розвитку компанії.
