Квартира Міндіча опинилася під прослуховуванням: Луценко коментує ситуацію зі скандалом щодо НАБУ.
Після того, як Офіс президента дізнався про законне прослуховування квартири співвласника "Кварталу 95" Міндіча, де обговорювалися чутливі політичні та бізнесові питання, почалася масштабна атака на незалежність НАБУ і САП
Про це в ефірі телеканалу Еспресо повідомив політик та капітан Збройних Сил України Юрій Луценко.
"Хочу підкреслити, що особливо цинічно всі ці спроби підм'яти під себе НАБУ і САП виглядають на тлі тих жахливих атак, які ми бачили з Харкова, з Одеси, з усієї лінії фронту, з усіх міст, які перебувають під ударами російських фашистів.
І саме в цей момент у Верховного Головнокомандувача знаходиться час ініціювати зміну незалежного статусу НАБУ та САП. Звісно ж, щось мало статися. І воно сталося. Річ у тім, що Офіс президента кілька тижнів тому дізнався, що квартира співвласника "Кварталу 95", пана Міндіча, перебувала під оперативним та законним прослуховуванням НАБУ.
У цій квартирі зустрічалися особи, які були найближчими до чинного президента. Тут обговорювалися як політичні, так і бізнесові теми. Пан Міндіч є впливовим бізнесменом, який займається не лише енергетичним сектором, а й різними іншими напрямками, зокрема й торгівлею зброєю на мільярдні суми. Коли в Офісі усвідомили, що цю інформацію було зафіксовано, розпочалася стрімка атака на НАБУ", - підкреслив Луценко.
За словами політика, щоб підтвердити це, достатньо відкрити текст прийнятого під тиском Банкової закону про НАБУ і прочитати одну новелу, яку мало хто помітив. Згідно з цим законом, підозру керівнику Офісу президента та його заступникам тепер може вносити лише Генпрокурор, якого він же і призначив.
Цей закон був очевидно спрямований на захист певних інтересів. Саме тому було здійснено спробу провести атаку, яка полягала в наступному: спеціалізовану антикорупційну прокуратуру фактично підпорядкували Генеральному прокурору. Це означало, що Генпрокурор міг самостійно вирішувати, який прокурор займатиметься розслідуванням конкретної справи. Більше того, йому надавалися широкі повноваження, включаючи право вилучати справи та передавати їх до будь-яких правоохоронних органів.
Це вже траплялося раніше. На початку свого керівництва керівник НАБУ, пан Кривонос, доклав зусиль до того, щоб справа проти пана Татарова, заступника Єрмака, була вилучена з НАБУ і передана, як у нас прийнято висловлюватися, "на заморожування" до СБУ. Саме там її і закрили.
Тобто забрати ризикову для політичного керівництва країни справу по корупції з НАБУ і передати її в будь-які інші, підконтрольні Офісу президента органи можна було саме за допомогою цього нового закону. Все дуже просто", - зауважив Луценко.
Політик підкреслив, що основною метою цього законодавства є забезпечення контролю над роботою НАБУ, щоб уникнути розслідувань, які можуть стосуватися близького кола президента.
"Ніхто не помітив, що пан Міндіч виїхав і не повернувся. Тобто цей закон мав за мету зупинити дії детективів НАБУ щодо оголошення підозри та подальших процесуальних дій стосовно корупційних дій найближчого оточення пана Єрмака і пана Зеленського", - наголосив Луценко.
22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, ухвалений на засіданні Верховної Ради, який містить деякі норми, що зменшують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також підпорядковують їхню роботу генеральному прокурору. Інформація у картці законопроєкту зазнавала змін тричі: спочатку документ повернули з підписом президента, потім ця позначка зникла, а згодом підпис Володимира Зеленського знову з’явився у картці.
Після завершення голосування у Верховній Раді тисячі громадян України в обласних центрах вийшли на мирні акції протесту, закликаючи президента накласти вето на закон, який суттєво зменшує можливості антикорупційних установ.
Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння щодо прийняття українського закону № 12414, який обмежує автономію НАБУ та САП. Як зазначив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє, ці органи є важливими для реалізації антикорупційних реформ і повинні функціонувати незалежно, щоб зберегти довіру суспільства та сприяти євроінтеграційним процесам.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з проханням надати роз'яснення, підкреслюючи, що компроміс у питаннях верховенства права є неприйнятним, особливо в рамках кандидатури України на вступ до Європейського Союзу.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підкреслила, що втрата незалежності НАБУ є "значним регресом" і може негативно вплинути на перспективи України щодо вступу до Європейського Союзу. Крім того, представники Франції та Німеччини висловили своє занепокоєння, закликаючи Київ переглянути відповідний закон і забезпечити збереження інституційних гарантій незалежності цих органів.
Загалом у Брюсселі вважають: цей закон ставить під загрозу інституційну стійкість України, її демократичний курс і підтримку з боку західних партнерів, особливо враховуючи військовий контекст та євроінтеграційні плани.
24 липня депутати внесли до Верховної Ради свій законопроєкт, метою якого є відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії.
