Консерватор і критик України: що варто знати про кандидата на пост прем'єра Польщі від "Право і Справедливість"

Прогнозування на Чарнека вказує на те, що в наступній виборчій кампанії "ПіС" може активізувати свою критику України, прагнучи залучити голоси виборців, які підтримують більш явно антиукраїнські політичні сили.

Восени наступного року в Польщі відбудуться парламентські вибори, і теперішня опозиція, що представляє праві сили, має всі можливості для повернення до керма влади.

Яким чином це позначиться на стосунках між Польщею та Україною? Величезну роль у цьому питанні відіграватиме особа, яка займе місце Дональда Туска на посту прем'єр-міністра.

Рішення найбільшої опозиційної політсили "Право і справедливість" ("ПіС") стати на шлях оголошення імені кандидата на посаду прем'єр-міністра набуло особливого значення. Ця особа стане ключовою фігурою у виборчій кампанії партії.

Ним став досить одіозний політик Пшемислав Чарнек. Відомий, зокрема, вкрай жорсткою риторикою у питаннях історичної пам'яті та відносин з Києвом.

Це досить тривожний сигнал для майбутнього українсько-польських відносин. Та чи означає це їхнє неминуче погіршення?

Молодий, обіцяючий і без негативної репутації - здавалося, що саме ця комбінація є ключем до успіху для "Права і справедливості".

Саме за такою формулою лідер партії Ярослав Качинський обирав кандидатів у президенти у 2015 (Анджей Дуда) та 2025 (Кароль Навроцький) роках. Так само ця стратегія працювала і на парламентських виборах, окрім останніх - тоді партійний список очолював прем'єр Матеуш Моравецький, який вже встиг на цій посаді набрати антирейтинг.

Екс-глава уряду зараз серйозно розглядає можливість висунення своєї кандидатури на посаду прем'єра, навіть якщо йдеться про тіньову позицію. Зокрема, значна кількість членів його партії підтримує Моравецького, що вже викликає побоювання щодо можливого внутрішнього розколу в "ПіС".

Одночасно, на користь колишнього прем'єра впливала і соціологія: згідно з результатами опитування, проведеного компанією SW Research, 12% поляків вважали його потенційним кандидатом на посаду голови уряду.

Напередодні визначного з'їзду Моравецький влаштував справжнє шоу, представивши свою економічну стратегію, що лише додало жару до чуток про можливий розкол у партії "ПіС".

Втім, у найбільшій опозиційній партії Польщі все вирішує її президент Ярослав Качинський.

А він ще раніше дав зрозуміти, що не бачить Моравецького на чолі виборчого списку. Насамперед через те, що шість років на посаді прем'єра роблять Моравецького неприйнятним для радикального виборця. А разом із тим - через самостійність політика.

Тож на партійній конференції у Кракові, що пройшла 7 березня, Качинський мав оголосити ім'я потенційного голови уряду та фактично - дати старт парламентській виборчій кампанії "ПіС".

Ситуацію ускладнювали два основних чинники. По-перше, вже згадане напруження між фракціями партій.

По-друге, суттєве зниження рейтингів "ПіС" стало наслідком рішучого відторгнення ініціативи щодо посилення європейської оборонної спроможності SAFE, в результаті чого підтримка партії знизилася до 22%.

В умовах, що склалися, Ярослав Качинський повинен був вибрати керівника для майбутньої виборчої кампанії, який зміг би об'єднати розділені фракції та надати партії новий імпульс.

Ще напередодні партійного з'їзду існувала думка, що цим вибором стане 40-річний мер міста Сталева Воля Луцюш Надбережний. Він має добрі відносини з усіма фракціями "ПіС", а головне - повністю відповідає "формулі успіху" Качинського.

Однак президенту "ПіС" вдалося всіх вразити.

Оголосивши, що Польща опинилася в "критичній ситуації", оскільки "під загрозою опинилися цінності, що визначають майбутнє держави, такі як внутрішня безпека та верховенство права", він зазначив: саме з цієї причини кандидатом на посаду прем'єр-міністра повинен стати політик, який здатен представити програму партії та вести широкий суспільний дискурс.

"В умовах, що склалися сьогодні в Польщі, ми стикаємося з непростою ситуацією, яка, на мою думку, є досить складною для нас. Однак ми повинні взяти на себе цю відповідальність, подолати виклики і сформувати новий уряд. Я впевнений, що в цей критичний момент нам потрібен лідер, яким є професор Пшемислав Чарнек", - підкреслив Качинський.

"Це важкі часи. Виклики вдома та в усьому світі величезні. Ось чому Польщі сьогодні потрібна політика мужності, рішучості і сили. Їй потрібен мудрий прем'єр-міністр, але також такий, який може твердо та безкомпромісно боротися за польські справи.

Привіт, Пшемеку! А президента Ярослава Качинського - вітаю з відмінним вибором!" - так прокоментував це рішення колишній генеральний прокурор Збігнев Зьобро, який нині перебуває в Угорщині, рятуючись від кримінального переслідування.

Однак, не всі в "ПіС" підтримали цей вибір.

Для критиків цієї політичної сили він насправді став символом, що ототожнює "ПіС" з ультраправими рухами.

Цікаво, що перед проведенням партійного з'їзду Пшемислав Чарнек оголосив, що не планує балотуватися на пост прем'єр-міністра.

Зрештою, згадана раніше соціологічна компанія SW Research показала, що лише 8,2% громадян Польщі вважають Чарнека кандидатом від "ПіС". У цьому аспекті він поступається як Моравецькому, так і теперішньому голові президентської канцелярії Збігневу Богуцькому, який має підтримку на рівні 8,3%.

Як з'ясувалося, це була лише димова завіса.

Група, яку представляв Чарнек (так звані "масляні"), не переставала намагатися змінити рішення Качинського і зрештою досягла успіху. Це суттєво підвищило ймовірність того, що незабаром з партії вийдуть Моравецький та його команда, відомі як "скаути".

У цьому контексті вибір Чарнека багато аналітиків трактують як ознаку можливого продовження зміщення політичної риторики партії в правий бік.

Екс-міністр освіти та науки славиться своїми суворими консервативними переконаннями, зокрема відверто гомофобними та мізогінними. Його риторика у питаннях культури, історії та національної самоідентифікації вирізняється особливою гостротою.

Отже, не дивно, що в польській політичній арені він займає позицію одного з найбільш ідеологічно налаштованих членів правого флангу партії.

Зокрема, він відомий як автор Lex Czarnek - розробленої у 2021 році ультраконсервативної реформи системи освіти, настільки радикальної, що відповідний законопроєкт зрештою був заветований президентом Дудою.

Крім того, Чарнек має свій власний стиль трампізму. Незважаючи на те, що він є професором і займав пост міністра освіти, а раніше - Люблінського воєводи, він прагне представити себе як звичайного поляка, який виступає проти політичної еліти.

Ставка на такого політика може бути пов'язана з конкуренцією за правий електорат.

Наразі "ПіС" хоч і зберігає лідерство у правій ніші, проте вже зараз поступається у рейтингу сумарним показникам партій-конкурентів: "Конфедерації" та "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна.

Там, до речі, добре усвідомлюють цю загрозу. Не випадково на партійній конференції виник конфлікт — до залу потрапили члени "Конфедерації", які розгорнули банер з написом: "ПіС" схиляється перед Україною, США та Ізраїлем".

Конкуренція на правому фланзі обов'язково вплине на взаємини з Україною.

Слід зазначити, що в колах "ПіС" Пшемислав Чарнек вважається одним з найжорсткіших критиків України.

Зокрема, він не раз підкреслював, що процес інтеграції України до європейських і євроатлантичних структур повинен бути тісно пов'язаний із розв'язанням історичних конфліктів між обома країнами. Це, перш за все, стосується питання ексгумації польських жертв Волинської трагедії та більш широкої дискусії про історичну пам'ять.

На посаді Люблінського воєводи він відзначився скандалом навколо відзначення пам'яті про вбивства у 1944 році польськими військовими українців у селі Сагринь. Назвавши цей захід "великою провокацією", Чарнек довго (та на щастя - безрезультатно) добивався кримінального переслідування організаторів цього заходу.

Ще один випадок антиукраїнської позиції Чарнека - у 2023 році він закликав польську владу домагатися екстрадиції українського ветерана Ярослава Гуньки, що фактично послужило на користь російській пропаганді.

У безпекових питаннях Чарнек менш категоричний. Зокрема, він визнає, що Україна відіграє важливу роль у безпековій архітектурі регіону як держава, що протистоїть російській агресії. Саме тому він підтримує військову допомогу Києву, проте наголошує, що Варшава не відчуває достатньої вдячності від України та її президента Володимира Зеленського.

Крім того, він робив заяви, в яких відводив Україні і Білорусі лише роль своєрідного "буфера" між Польщею та Росією.

Цей контекст створює підстави для припущення, що під час наступної виборчої кампанії "ПіС" може значно посилити свою критику щодо України, прагнучи таким чином залучити голоси виборців, які підтримують більш відверті антиукраїнські сили.

І хоча в лавах "ПіС" є чимало дружніх до України політків, погляди Чарнека можуть поступово формувати новий мейнстрим партії.

* * * * *

Ще невідомо, чи означає нинішня номінація, що Пшемислав Чарнек стане наступним головою польського уряду.

Зрештою, партія "ПіС" проходить через складний етап: її рейтинги знижуються, а новий очільник виборчого списку має помітний антирейтинг. Таким чином, ймовірність перемоги "ПіС" залишається під питанням. Крім того, навіть у разі успіху на виборах, не можна стверджувати, що саме цей кандидат стане прем'єром.

Також показово, як партійна номінація змінила погляди Чарнека.

Ще в лютому, відповідаючи на запит щодо формування коаліції після виборів 2027 року, він рішуче наголосив, що єдиною особою, з якою він абсолютно виключає можливість співпраці, є Дональд Туск і його політична команда.

Натомість зараз він дає "стовідсоткову гарантію", що "ПіС" не буде створювати коаліцію з ультраправими Гжегожа Брауна.

Станіслав Желіховський, доктор політичних наук, фахівець у сфері міжнародних відносин.