Конкурентоспроможність гірничо-металургійного комплексу: Енергетичні виклики в умовах конфлікту?
Економіка України, виступаючи основним джерелом фінансування для Збройних Сил, спирається на важливі промислові сектори. Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є надійною основою цієї економічної системи, забезпечуючи 7% валового внутрішнього продукту країни. Однак, незважаючи на свою стратегічну роль, сьогодні галузь стикається з серйозною загрозою, яка ставить під сумнів її стійкість: неконкурентоспроможні ціни на енергію.
Залучена в глобальні ринки та рухаючись у напрямку європейської інтеграції, Україна стикається з подібними викликами, які переживають європейські компанії, зокрема – підвищеними витратами на енергоресурси та жорсткою конкуренцією з боку Китаю і Туреччини. Проте ситуація в Україні ускладнюється через війну, що триває вже чотири роки. Енергетична інфраструктура часто зазнає пошкоджень, а підприємства змушені адаптуватися до умов частих перебоїв з електропостачанням, відключень та нестачі робочої сили. У цьому надзвичайно складному середовищі галузі необхідно підтримувати свою конкурентоспроможність.
Значні витрати на енергію є серйозною небезпекою для промислового сектору, який і без того опинився в важкій ситуації.
Цього року сталеливарна та гірничодобувна галузь зазнали значних втрат через надто високі тарифи на електроенергію, які в першій половині року були найвищими в Європі. Для енергоємного виробництва, такого як "АрселорМіттал Кривий Ріг", це призвело до додаткових витрат, що перевищують 200 мільйонів доларів США на рік, при цьому підприємство залишається збитковим з початку повномасштабного військового конфлікту.
Окремою проблемою є природний газ. З наближенням зимового періоду вітчизняні промислові підприємства опинилися під ударом нових фінансових викликів у зв'язку з різким підвищенням цін на природний газ у третьому кварталі 2025 року. В Україні вартість газу значно перевищувала ціни на європейському хабі TTF.
Різке зростання цін було спричинене попитом промислових споживачів. Його, своєю чергою, викликало зобов'язання щодо покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на основних газових постачальників ("Укрнафта", "Укргазвидобування"), які мали бути гарантованими постачальниками та заповнювати підземні сховища України до зими. Безсумнівно, це вагома причина для забезпечення виживання країни взимку. Однак це створило дефіцит, змусивши місцеві компанії купувати імпортний газ у трейдерів за ціною TTF плюс націнка та транспортні витрати.
Бізнес сподівався, що у вересні уряд скасує публічні спеціальні обов'язки (ПСО), що дозволило б вітчизняним виробникам постачати газ на внутрішній ринок, тим самим збільшивши пропозицію та знизивши ціни. Проте 10 жовтня Кабінет Міністрів вирішив продовжити дію ПСО до березня наступного року. Це рішення знову призвело до дефіциту газу на внутрішньому ринку.
Ми прогнозуємо суттєве підвищення цін на природний газ для промислових підприємств, оскільки трейдери знову почали продавати газ за ціною TTF з доданою премією. "АрселорМіттал Кривий Ріг" є одним з найбільших споживачів природного газу, і закупівля газу з премією до європейських цін ще більше погіршує нашу конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на експортному ринках. Зростання цін на газ вже спричинило додаткові витрати, що перевищують 100 млн гривень щомісяця.
Оскільки компанія зазнає збитків, подальше зростання витрат може призвести до ситуації, коли виникне необхідність закриття всіх основних виробництв, що залежать від газу, таких як виробництво чавуну, сталі та прокату. Це, в свою чергу, призведе до зменшення податкових надходжень для України та збільшення наших фінансових втрат, створюючи своєрідне "замкнуте коло".
Незважаючи на повне усвідомлення важливості заповнення газових сховищ для підтримки життєдіяльності країни та підготовки до зимового періоду, рішення про продовження спеціальних зобов'язань (ПСО) викликає певні питання. На сьогодні українські газові сховища вже містять 13,2 мільярда кубічних метрів газу, що, за оцінками експертів, є достатнім запасом для зимових місяців. Крім того, ринок не демонструє ознак перегріву чи нестачі, проте штучно створений дефіцит газу негативно впливає на всіх виробників, зокрема на вітчизняні металургійні та гірничодобувні підприємства. Жодна галузь промисловості в Україні не може функціонувати ефективно з такими високими витратами на електроенергію та газ.
Підсумовуючи, хочу зауважити, що український ГМК не може бути конкурентоспроможним за поточних цін на енергоносії, які значно перевищують європейські показники та тиснуть на збитковий через війну сектор. Рішення Кабміну про несподіване продовження ПСО до березня 2026 року створює штучний дефіцит газу на внутрішньому ринку, змушуючи промисловість купувати дорогий імпортний газ.
В свою чергу, зростання витрат і збитків може призвести до зупинки основних виробничих потужностей, що негативно вплине на податкові надходження та, відповідно, на фінансову основу підтримки ЗСУ. У цьому контексті, надзвичайно важливо переглянути рішення про продовження ПСО, надати можливість вітчизняним підприємствам постачати газ на внутрішній ринок та створити справжні ліберальні умови для функціонування газового ринку.
Можна зрозуміти прагнення уряду підтримати населення, але якщо втратити промисловість, то така політика може виявитися тільки кроком до колапсу національної економіки і населення вже точно від цього не виграє.
