Княжицький щодо фінансування гуманітарної політики у бюджеті на 2027 рік.
Сьогодні під час засідання Комітету з гуманітарних та інформаційних питань обговорювали проект державного бюджету на 2027 рік.
Моя основна ідея полягає в тому, що бюджет повинен відображати стратегічні пріоритети національного розвитку. Це особливо актуально в умовах війни, коли культура, інформаційна політика, медіа та збереження нашої спадщини безпосередньо впливають на стійкість держави.
Тому я привернув увагу урядових структур до кількох питань, які ми обговорюємо вже протягом тривалого часу.
Перш за все, мова йде про заробітну плату в двох найзначніших наукових бібліотеках України: Львівській національній бібліотеці, названій на честь Василя Стефаника, та Національній бібліотеці України, що носить ім'я Володимира Вернадського.
Оскільки вони підпорядковані Національній академії наук України, зміни в розмірі зарплат для працівників культури на них не впливають. У бібліотеці Стефаника, наприклад, оклад бібліотекаря наразі складає 5463 гривні. Натомість інші національні бібліотеки мають можливість використовувати додаткові коефіцієнти для підвищення окладів.
Цю несправедливість можна виправити нормативно: включити бібліотеки Стефаника та Вернадського до відповідного переліку або розробити для них окремий механізм. Просив представників уряду нарешті це зробити.
Окремо було піднято питання щодо "Кримського дому". Протягом багатьох років його фінансування фактично забезпечує лише виживання: низькі зарплати, нестача коштів для реалізації проєктів, труднощі з орендою приміщень та борги, які виникли через затримки у виплатах з боку Казначейства. У проекті бюджету на 2027 рік передбачено збільшення фінансування до 5,8 млн грн, проте важливо з'ясувати, чи вистачить цих коштів хоча б для розв'язання найбільш нагальних проблем.
Щоб зрозуміти масштаби диспропорції, варто зазначити, що щорічний бюджет "Кримського дому" з 2021 року складає приблизно 4,5 мільйона гривень. Ці кошти йдуть на оплату праці співробітників, орендні витрати та реалізацію всіх проектів установи.
Згідно з інформацією, представленою на платформі Прозоро, державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору" витратило 1,78 мільйона гривень на оренду приміщення для проведення пітчингів "Тисячовесни" в Івано-Франківську, 1,29 мільйона гривень на маркетингові послуги, 1,1 мільйона гривень на організацію прямих трансляцій, а також 1,44 мільйона гривень на послуги перекладу. Ці суми не відображають усіх витрат.
Отже, лише ці чотири категорії витрат, які в сумі складають більше 5,6 мільйона гривень, перевищують річний бюджет "Кримського дому". Тому важливо не лише з’ясувати, яку суму ми виділяємо на культурні ініціативи, а також розглянути пріоритети та ефективність їх розподілу.
Він також підкреслив необхідність активніше залучати до подібних програм спеціалізовані установи. Наприклад, Державне агентство України з питань кіно, яке вже має досвід у проведенні конкурсів та підтримці українського кінематографу і культурних проектів.
Але до проєкту Держбюджету є ще багато питань. Де в цьому бюджеті системна підтримка українських медіа? Як ми розвиваємо українське іномовлення і вимірюємо його результат? Як зберігаємо архіви та національні бібліотеки? Якою є державна програма підтримки української мови? Якою є демографічна політика і що держава робить для повернення українців? Як інтегруємо українське кіновиробництво у європейський ринок і розвиваємо спільне виробництво з країнами ЄС?
