Ефективність роботи депутатів на 11-й сесії: зниження продуктивності.
Несподівані тенденції в діяльності депутатів: поряд з ключовими реформами виникають антиреформи.
Одинадцята сесія Верховної Ради, яка відбулася вперше за останні два роки, виявила несподівані тенденції: поряд з важливими реформами також з'явилися антиреформи. Яким чином змінилася ефективність парламенту на третьому році повномасштабної війни? Оновлені дані показали, що майже 60% депутатів під час цієї сесії знизили свою продуктивність. Для детального аналізу змін у діяльності Верховної Ради зверніться до огляду "Вокс Україна".
Протягом години роботи 11-ї сесії експерти Інституту реформ зафіксували та оцінили 33 ключові законодавчі акти. Серед них вперше за останні два роки були виявлені дві антиреформи: закон про лобіювання, який створює загрози для переслідування громадян та громадських організацій (оцінка експертів: -0.5 бала), а також закон про "клуб білого бізнесу", що встановлює нерівні умови для учасників ринку, надаючи певним платникам податків переваги (оцінка експертів: -1.5 бала). Раніше антиреформи були ухвалені лише у липні 2022 року.
Графік 1. Кількість законів, які потрапили до Індексу реформ, за сесіями
Примітка. На сьомій сесії, що відбулася на початку повномасштабного вторгнення, було ухвалено вісім законів, проте результати голосувань за ними не відображені на вебсайті Верховної Ради України. Хоча експерти з проєкту "Індекс реформ" провели їхню оцінку, ці голосування не були враховані при розрахунку ефективності роботи депутатів. У відповідь на наш запит Верховна Рада повідомила, що в період з 3 березня до 14 квітня 2023 року голосування в залі проводилося через електронну систему без поіменного фіксування результатів, що було викликано міркуваннями безпеки.
Досягнення 11-ї сесії включає ухвалення шести законодавчих актів, які отримали оцінки понад 2 бали (на нашу думку, цей показник відокремлює значні реформи від малозначних). Серед них – ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду (+4 бали), законодавчі ініціативи щодо заборони російської церкви в Україні (+3,5 бала), спрощений механізм отримання статусу учасника бойових дій (+2,25 бала), індивідуальні освітні траєкторії (+3 бали), розширення використання англійської мови в Україні (+3 бали) та нова постанова щодо реалізації газу відповідно до угод про розподіл продукції (+2,3 бала).
МЕТОДОЛОГІЯ: ЯК РАХУВАТИ ККД ДЕПУТАТА
Коефіцієнт ефективності депутата є індикатором, що відображає, як народні обранці голосували за закони, спрямовані на реформування, у парламенті. Ті, хто активно підтримував інноваційні зміни, отримують високі оцінки, тоді як депутати, які виступали проти або взагалі утримувалися від голосування, мають низькі показники.
Для розрахунку ККД спочатку потрібно скласти список ключових реформаторських та антиреформаторських законопроєктів. Експерти Індексу реформ аналізують кожен з відібраних законопроєктів, оцінюючи їх за шкалою від -5 до +5 балів, в залежності від передбачуваного впливу на економічну ситуацію та розвиток країни в цілому. Наприклад, закон, що сприяє підвищенню енергоефективності, отримує високу позитивну оцінку, тоді як законопроєкти, що стосуються індустріальних парків, які зменшують надходження до бюджету і не стимулюють економічну активність, отримують негативну оцінку.
Потім ми дивимося, за які саме законопроєкти голосував конкретний депутат. Якщо він підтримав реформаторський законопроєкт, то отримує стільки балів, скільки надали цьому закону експерти Індексу реформ. Якщо народний обранець проголосував за антиреформаторську ініціативу, то його рейтинг знижується на відповідну кількість балів. Голосування "проти" чи відсутність у сесійній залі під час голосування оцінюються у 0 балів.
Фінальний коефіцієнт корисної дії (ККД) визначається як відношення набраних депутатом балів до максимально можливих за весь термін його роботи. Наприклад, якщо народний обранець за 100 днів своєї каденції отримав 80 балів із 100 можливих, його показник ККД дорівнюватиме 80%.
Ідеальним показником є 100%, який отримає депутат, що підтримував усі реформаторські ініціативи та не голосував за жоден антиреформаторський закон. Депутати, які постійно обходять важливі зміни, будуть мати низькі оцінки.
Такий рейтинг дозволяє відстежити, хто в парламенті насправді просуває зміни в країні, а хто лише "просиджує штани", не голосуючи за реформи. На основі рейтингу виборці можуть зробити висновки про ефективність своїх обранців.
Одночасно, коефіцієнт корисної дії (ККД) не є повною мірою адекватною оцінкою роботи депутатів. Він не враховує діяльність у комітетах, лобістські зусилля щодо законопроєктів або протидію шкідливим ініціативам. Тому для отримання більш об'єктивного уявлення рекомендуємо звернути увагу на інші джерела. Наприклад, портал Політхаб від Руху "ЧЕСНО", де представлені біографії політиків, а також інформація про їхню недоброчесну або кримінальну діяльність, а також голосування за небезпечні законопроєкти.
Деякі народні депутати не виконували депутатські обов'язки з поважних причин.
Для них ми не враховуємо пропуски голосувань, тож їхній рейтинг не знижується через відсутність на засіданнях парламенту.
Народні депутати, які приєдналися до Збройних сил України: Роман Лозинський, Роман Костенко з партії "Голос", Михайло Забродський від "Європейської солідарності", Сергій Рудик з "За майбутнє", Святослав Юраш із "Слуги Народу", Людмила Буймістер, що перебуває поза фракцією, та Яна Зінкевич з "ЄС", яка виконує обов'язки командира добровольчого батальйону "Госпітальєри".
Починаючи з 24 лютого 2022 року, ми не враховували голоси цих депутатів, якщо вони не були присутні на засіданні.
Для депутаток, які перебували в декретній відпустці, відсутність голосувань не позначалася на їхньому рейтингу:
Якщо ви знаєте про об'єктивні та поважні причини відсутності депутата під час голосування, будь ласка, напишіть нам, і ми перерахуємо її/його рейтинг.
Депутати, які під час сесії переходили до інших фракцій, враховуються за місцем перебування на кінець сесії незалежно від того, коли відбувся перехід. У підсумковому рейтингу за всі сесії депутат враховується у тій фракції, де перебуває станом на завершення останньої сесії, що потрапила до рейтингу.
ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ГОЛОСУВАННЯХ
Оцінки реформ, прийнятих на 11 сесії, мають значно більший діапазон, ніж законодавчі акти, ухвалені під час інших сесій: від -1.5 до +4. При цьому, ККД депутатів зосередився на середніх показниках. 59% депутатів (256 осіб) знизили свої рейтинги в порівнянні з попередніми результатами.
Діаграма 2. Гістограми розподілу оцінок депутатів під час 10-ї та 11-ї сесій.
Середній рейтинг за 11 сесію становить 66% (знизився на 4 в.п. порівняно з 10 сесією), а загальний за всі сесії включно з останньою - 68%.
Графік 3. Середнє значення ККД фракцій для кожної сесії з урахуванням ±1 стандартного відхилення.
Максимальний бал (100%) отримав лише Сергій Рудик, для якого ми рахуємо рейтинг за особливими умовами у зв'язку з його службою в ЗСУ. Інші "стобальники" з попередньої сесії не пережили появи антиреформ: підтримка усіх законопроєктів без розбору (розповсюджена поведінка з початку повномасштабного вторгнення) зіграла злий жарт із депутатами. Проти закону про "клуб білого бізнесу" проголосували лише позафракційний Дмитро Разумков та Ірина Фріз із фракції ЄС (70 депутатів утримались або не голосували), а проти закону про лобіювання не проголосував жоден депутат (56 утримались або не голосували).
У цьому контексті 61 депутат (15% від загальної кількості членів Ради) підтримав усі законопроєкти, які були відібрані експертами Індексу. Втративши 5% балів за підтримку антиреформ, їхня ефективність за 11 сесію становить 95%. Серед них 59 представників "Слуги народу", а також позафракційний Олександр Корнієнко і Сергій Вельможний з "Довіри".
ХТО ВЕДЕ, А ХТО ІДЕ ПО СЛІДУ?
Лідерами за підсумками одинадцяти сесій залишаються Наталія Локтіонова та Микола Тарарін, які приєдналися до Верховної Ради України під час дев'ятої сесії. Проте, їхня участь у підтримці обох антиреформ призвела до зниження їхнього коефіцієнта корисної дії на кілька відсотків.
Стабільно від сесії до сесії на перших місцях рейтингу Олександр Пасічний, Владлен Неклюдов, Сергій Кострійчук, Сергій Козир та Олександр Васюк (по 97%). Микола Стефанчук, Олександр Божков, Юрій Здебський та Сергій Штепа наздоганяють - 96% корисності. Традиційно всі вони належать до монобільшості.
Десять народних обранців за час останньої сесії продемонстрували нульовий рівень активності, всі вони є постійними прогульниками. Степан Івахів та Ігор Палиця перестали відвідувати голосування у Верховній Раді ще в 2023 році, Федір Христенко виїхав за межі країни на початку вторгнення, а Анжеліка Лабунська та Сергій Шахов не з'являлися у сесійній залі з 2022 року, хоча беруть участь у засіданнях комітетів дистанційно. Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський та Олександр Пономарьов підозрюються у державній зраді, а Ярослав Дубневич перебуває у розшуку.
Повний список можна знайти за цим посиланням.
СЕРЕДНІ БАЛИ ФРАКЦІЙ: МІЖ СТАБІЛЬНІСТЮ ТА СПАДОМ
Середні значення ККД фракцій протягом усього скликання залишаються незмінними (див. графік 4). Найгірші результати показують депутати з опозиційних сил ("Батьківщина", ПЗЖМ і "За майбутнє"). Проте, результати за 11 сесію суттєво знизилися у всіх фракціях (див. графік 4).
Графік 4. Середній ККД фракцій за кожну сесію та накопичувальне значення за всі сесії. Спад корисності під час 11 сесії
Примітка: на цьому графіку не показана фракція ОПЗЖ, яка працювала у парламенті протягом 1-6 сесій. Члени цієї фракції показані в групах ПЗЖМ та За майбутнє, до яких вони приєдналися після заборони їхньої партії. Чітко видно, що до ПЗЖМ приєдналися найбільші антиреформатори Ради, які кардинально змінили свою поведінку.
СН втратили 3 відсоткові пункти корисності у порівнянні з десятою сесією, тоді як "Голос" знизився на 10 в.п. Представники ПЗЖМ, які майже одностайно підтримували політику монобільшості протягом останніх чотирьох сесій і демонстрували результати у межах 80-90%, наразі знизили свою ефективність вдвічі. Середній коефіцієнт корисної дії (ККД) на одинадцятій сесії склав 45%, що на 19 в.п. менше, ніж у десятій сесії.
Цей спад можна пояснити новою тактикою: депутати від ПЗЖМ не беруть участі у голосуваннях, хоча їхня присутність у сесійній залі залишається на високому рівні. Цей рівень відвідуваності досягається завдяки використанню депутатських карток: якщо картка вставлена в слот, нардеп вважається присутнім, навіть якщо фізично його немає у залі. У першій половині 2024 року відсоток активних голосувань (тобто натискання кнопок "За", "Проти" або "Утримався") для депутатів від ПЗЖМ знизився з 50-70% до 30-50%.
МЕНШЕ РЕФОРМАТОРІВ, БІЛЬШЕ КОМПРОМІСІВ: ЩО ПОМІЧЕНО У ЗМІНІ ПІДТРИМКИ РЕФОРМ
Для оцінки корисності діяльності депутатів ми розподіляємо їх на три категорії в залежності від ступеня підтримки реформ: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99% до 40% включно) та антиреформатори (менше 40%).
Відсоток реформаторів суттєво зменшився: з 38% наприкінці 10 сесії до 22% за підсумками 11 сесії. Водночас частка поміркованих реформаторів зросла з 46% до 64%. Кількість антиреформаторів також скоротилася: з 17% до 15%. Депутати почали голосувати більш одностайно та менш поляризовано, що свідчить про загальну стабільність голосувань, але й про втрату радикальної енергії парламенту щодо реформ.
Графік 5. Відсоткове співвідношення реформаторів, поміркованих реформаторів та антиреформаторів після 3, 8, 10 і 11 сесій.
Графік 6. Рівень підтримки реформ окремими депутатами за фракціями (за період 11 сесії)
На одинадцятій сесії більшість реформаторів складають представники "Слуг народу" та їхні колишні члени, зокрема Олександр Корнієнко та Руслан Стефанчук, які наразі є позафракційними через свої посади. Крім них, до складу сесії приєдналися по два депутати від "Довіри" (Олександр Сухов та Сергій Вельможний), "Голосу" (Ярослав Рущишин та Володимир Цабаль) та "За майбутнє" (Тарас Батенко та Сергій Рудик).
У опозиційних фракціях не спостерігається значної кількості реформаторів, натомість тут домінують антиреформатори. Серед представників монобільшості лише 15 народних депутатів підтримують реформи, і їхня підтримка залишається нижче 40%. Найгірші результати за 11 сесію продемонстрували Ольга Савченко (4%) та Любов Шпак (7%). Багато з нових антиреформаторів у фракції "Слуга народу" до 10 сесії були надійними прихильниками реформ, хоча Ольга Савченко, Жан Беленюк, Орест Саламаха та Василь Мокан час від часу змінювали свої погляди та приєднувались до антиреформаторів.
Таблиця 1. "Слуги"-антиреформатори за результатами 11 сесії та динаміка їхнього рейтингу за всі сесії
ЯКІ СФЕРИ ЗАЗНАЮТЬ НАЙБІЛЬШИХ ЗМІН
Експерти Індексу реформ аналізують регуляторні документи за шістьма ключовими напрямами: 1) управління державою; 2) фінансування державних потреб; 3) політика в галузі монетарних відносин; 4) умови для ведення бізнесу; 5) енергетична автономія; 6) розвиток людського капіталу.
Ця методика оцінювання дає змогу виявити, яким чином фракції підтримують різні аспекти реформ.
Графік 7. Кумулятивний середній рівень підтримки реформ по напрямках (за 11 сесій)
Група "Слуги" виявила очікуваний рівень підтримки реформ, який є найвищим серед усіх категорій. Найвищі показники спостерігаються в таких сферах, як "Монетарна система" (89%), "Державне управління" (85%), "Державні фінанси" (84%) і "Людський капітал" (83%). У порівнянні з попередніми даними, показники змінилися на 1-2%: підтримка бізнесу зросла, тоді як підтримка "Монетарної системи" дещо знизилася.
Водночас, серед інших фракцій спостерігається зростання підтримки "Монетарної системи" на 1-3% (найзначніше у ЄС). Що стосується "Бізнес-середовища", тут динаміка є неоднорідною: у фракції "Довіра" підтримка зменшилась на 1 відсотковий пункт, тоді як в інших фракціях вона зросла. Зокрема, у фракції "Голос" показник піднявся з 50% до 57%, а у "Батьківщині" – з 16% до 26%.
Сфери, дотичні до державного управління та фінансів майже не зазнали змін у жодній з фракцій, як і енергетичний сектор. Рейтинг з людського капіталу відрізняється несуттєво.
Тенденція залишається стабільною з останніх оновлень: опозиційні фракції все ще зосереджуються на соціальних аспектах і не виявляють значної підтримки реформ у сфері державного управління, фінансів та інших ініціативах монобільшості.
ВИСНОВОК може бути перефразовано як "ЗАВЕРШЕННЯ" або "РЕЗУЛЬТАТ".
Одинадцята сесія стала свідченням завершення етапу злагодженої роботи парламенту, який був характерний для початкових двох років повномасштабної війни. Зростання антиреформ та загальне зниження продуктивності депутатів вказують на те, що кризовий консенсус вичерпано, і країна повертається до звичних політичних процесів. Хоча парламент і надалі ухвалює важливі реформи, загальний спад темпу змін і збільшення помірності вказують на потребу в нових імпульсах для подальшої трансформації держави.
