Китай увійшов у "задній двір Росії" -- The Telegraph
Пекін прокладає новий торговий маршрут через Центральну Азію.
Незважаючи на численні спільні інтереси на міжнародній арені, Росія та Китай безумовно виступають конкурентами у Центральній Азії. Держави цього регіону, такі як Казахстан, Узбекистан, Киргизстан та Таджикистан, колись входили до складу Радянського Союзу, і вплив російської мови тут все ще залишається відчутним. Однак, як зазначає журналіст Ліам Галліган у своїй статті для The Telegraph, Пекін нині має значну комерційну перевагу.
"Ще у 2000 році російська торгівля з Центральною Азією перевищувала китайську торгівлю з регіоном більш ніж у п'ять разів. Відтоді китайська торгівля з Центральною Азією різко зросла, прискорившись після запуску ініціативи Пекіна "Один пояс, один шлях" у 2013 році, потім зростала ще швидше протягом останніх трьох років.... Китайська торгівля з регіоном зараз більш ніж удвічі перевищує російську", -- пише він.
Журналіст, який нещодавно провів два тижні в Центральній Азії, поділився спостереженнями про те, як Китай зміг заповнити вакуум у цьому регіоні, що утворився внаслідок відволікання Москви на війну та виведення американських військ з Афганістану. Він зазначив, що Пекін не лише уклав численні угоди про ресурси з місцевими країнами, але й активно розпочав масштабне будівництво інфраструктури, щоб забезпечити стабільні поставки товарів на міжнародні ринки.
Відзначено, що у Китаю існують два ключові торгові маршрути: "Північний коридор" (транспорт через Росію до Європи) та "Південний коридор" (морським шляхом через Суецький канал). Проте після початку війни в Україні Китай значно зменшив використання "Північного коридору", оскільки багато західних логістичних компаній, остерігаючись санкцій, уникають товарів, які проходять через російську територію. Крім того, використання "Південного коридору" також зазнало значного зниження, оскільки піратство у районі Суецького каналу ускладнює прохід. Додатково, зростає економічна напруга у відносинах з США.
Тепер Пекін набагато більше інвестує у "Середній коридор", або ж "Новий Шовковий шлях": через Казахстан та/або Киргизстан та Узбекистан поїздом, через Каспійське море до Азербайджану, а потім через Туреччину чи Грузію до Західної Європи. Пекін зараз фінансує велику кількість залізниць по всій Центральній Азії та інвестує в порти Каспійського та Чорного морів, використовуючи при цьому політичний та фінансовий вплив.
Пекін висловлює занепокоєння з приводу можливих серйозних конфліктів, зокрема протистояння з Тайванем, які можуть призвести до блокування ВМС США Малаккської протоки. Ця важлива водна артерія сполучає Південнокитайське море з Індійським океаном і є критично важливою для глобальної торгівлі — через неї проходить 25% світового експорту товарів, включаючи 80% імпорту нафти до Китаю. Це підкреслює зростаючі інвестиції Китаю в Центральну Азію, оскільки для підтримки своєї економіки, що базується на експорті, Китаю легше контролювати наземні транспортні маршрути через сусідні країни, ніж вступати у складні переговори зі Сполученими Штатами.
Раніше повідомлялось, що Дональд Трамп готує створення "фонду перемоги України", який планують фінансувати з нових мит для Китаю.
