Китай визначив свої "червоні лінії" перед початком торгових переговорів з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, повідомляє Reuters.

Китай активно відстоює свою економічну стратегію, яка акцентує увагу на підтримці промислового виробництва замість стимулювання внутрішнього споживання. Це свідчить про зростаючу впевненість країни напередодні торгових переговорів із Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

Цю інформацію повідомляє Reuters, передає UAINFO.org, цитуючи Укрінформ.

Західні держави характеризують економічну стратегію Китаю як меркантилістську, стверджуючи, що вона суперечить основам збалансованої глобальної торгівлі. Це призводить до збільшення обсягу недорогих товарів на міжнародних ринках, що завдає шкоди промисловим секторам інших країн.

В останній час на Заході зростає критика економічної політики Пекіна, супроводжувана закликами до китайських лідерів вжити заходів для вирішення проблеми надвиробництва.

Проте остання зустріч у четвер вищих лідерів правлячої Компартії, присвячена економіці, сигналізувала про незмінність нинішньої політики і, навпаки, завершилася закликами до цілеспрямованої підтримки окремих виробничих секторів, а не орієнтованого на внутрішнього споживача стимулювання та структурних змін.

За кілька днів до цього Міністерство торгівлі КНР оприлюднило позиційний документ, у якому звинуватило західні країни в протекціонізмі через їхні спроби обмежити китайський імпорт та відкинуло критику з приводу того, що промислова політика Китаю призводить до перенасичення світового ринку товарами.

Ознайомтесь також: Використання штучного інтелекту та дронів до 2027 року: Сі Цзіньпін визначив нові цілі для китайських збройних сил.

У липневому номері провідного журналу Комуністичної партії Qiushi було зроблено заяву на підтримку низького рівня споживання в Китаї, підкресливши, що це є "історично обґрунтованим" наслідком моделі розвитку, яка протягом багатьох років базувалася на інвестиціях і прагненні досягти рівня розвинених країн. Влада переконана, що саме ця стратегія сприяла створенню потужної промислової інфраструктури та зростанню добробуту китайського населення.

Старший економіст Economist Intelligence Unit Сюй Тяньчень підкреслив, що ці повідомлення не слугують прямою відмовою Пекіна від зміни курсу, але водночас передають два важливі політичні сигнали.

"Перший аспект стосується бажання роз'яснити партнерам витоки китайської економічної моделі, з надією, що глибше розуміння сприятиме переговорам. Другий сигнал полягає у визначенні чіткої межі — Пекін сигналізує, які вимоги він вважає неприпустимими," - зазначив Сюй.

Відповідно до його слів, документ, підготовлений торговим відомством, свідчить про те, що Китай виступає проти дискримінаційних заходів стосовно своїх компаній та продукції, і це є однією з ключових "червоних ліній".

"Влада Китаю стверджує, що її економічна модель відповідає вимогам країни, яка все ще прагне наздогнати розвинені економіки. Тому китайські товари залишаються більш доступними в порівнянні з багатьма західними аналогами. При цьому вони стають все більш технологічними та конкурентоспроможними," - підкреслив експерт.

У статті зазначається, що в минулому році США намагалися посилити тиск на Китай шляхом введення тарифів, які перевищували 100%. Проте цей метод не дав бажаних результатів.

Читайте також: Росія входить у найсерйознішу економічну кризу з 90-х років, але Путін не має наміру припиняти конфлікт, - Макфол.

Пекін скористався своїм лідерством у виготовленні рідкісноземельних елементів, які є критично важливими для багатьох галузей світової економіки, змусивши США задуматися про потенційні загрози для власного промислового сектора. Під час майбутніх розмов між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом у вересні, а також під час їхніх наступних зустрічей, питання торгівлі стануть ключовими.

Європейський Союз також формує власну стратегію захисту ринку, оскільки його торговий дефіцит з Китаєм минулого року в середньому становив приблизно один мільярд євро щодня, а за підсумками року досяг майже 360 мільярдів євро. Брюссель активно вдосконалює промислову політику та має намір більше залучати державні закупівлі, щоб підтримати виробників в Європі.

Китайські官员公开承认需求与供应之间的失衡，并承诺结束制造商之间的价格战。他们常常表示将提升消费需求，尽管并没有计划进行大规模的结构性改革。这表明中国意识到了其经济中的不平衡现象，但也显示出他们在面对可能带来剧烈变革时的谨慎态度. 然而，越来越多的国际分析师警告称，北京的政策不仅对全球经济构成威胁，也对中国自身的经济稳定带来风险，正如该出版物所总结的。