Китай і Росія: чи долучиться Пекін до військових дій?

Україна висловила обвинувачення на адресу Китаю щодо постачання озброєння для Росії та представила докази участі китайських військових у бойових діях. Чи може це стати ефективним засобом тиску на Пекін?
На початку квітня українські військові захопили двох громадян Китаю в Донеччині. Арештовані мали при собі документи, що засвідчують їхнє громадянство. Один із них висловив здивування, що потрапив у район бойових дій.
Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що перевіряє інформацію про участь своїх громадян у війні та, мовляв, не підтримує цього. Але українська розвідка вже нарахувала 155 китайців, що беруть участь у бойових діях у складі російських військ. А президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія вербує найманців з КНР через соціальні мережі, зокрема TikTok. Офіційний Пекін, за словами Зеленського, обізнаний про це.
Ба більше, як писало видання Reuters, китайські військові офіцери з дозволу офіційного Пекіна перебувають поблизу лінії фронту РФ, щоб "вивчати уроки та тактику з війни".
Цей скандал став каталізатором для нового. Президент України Зеленський заявив, що Китай надає військову техніку російським військовим і навіть налагоджує її виробництво на території Росії. Він обіцяв незабаром поділитися всіма деталями цієї ситуації.
"На сьогодні ми маємо інформацію від СБУ та розвідки про порох, артилерію", - зазначив президент Володимир Зеленський.
Представник китайського міністерства закордонних справ вже охарактеризував це як "політичні маніпуляції". Проте не слід ігнорувати той факт, що Пекін дійсно має інтерес у конфлікті між Росією та Україною. Як зазначив Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, під час програми "Тема з Мосійчук", Китай міг би підтримати сценарій з невеликою інтенсивністю бойових дій, в якому були б залучені американці, європейці та росіяни. Пекіну важливо, щоб основні світові гравці витрачали менше ресурсів на протистояння йому в інших регіонах, додає Кулик.
Слід зазначити, що Китай вважає Тайвань невід’ємною частиною своєї країни та не раз заявляв про намір відновити контроль над островом, включаючи можливість використання військової сили. У свою чергу, Сполучені Штати підтримують Тайвань як важливого союзника, надаючи йому військову техніку на мільярдні суми. Проте нова стратегія Вашингтона може дати Китаю більше свободи дій.
Цікаву думку на сторінках видання The Hill виклав політичний оглядач Гордон Чанг, який є автором книг "Китайський проект зі знищення Америки", "Прийдешній крах Китаю" та "Китай готується до війни". Він вважає, що Пекін надсилає своїх військових на фронт в Україну, щоб краще зрозуміти реалії сучасної війни, готуючи власне вторгнення на Тайвань.
За словами Чанга, китайські військові, розгорнуті на передовій, виконують не лише функцію спостереження та звітування про ситуацію, але й можуть надавати рекомендації своїм російським партнерам.
Річард Фішер з Центру міжнародної оцінки та стратегії у Вашингтоні під час бесіди з Чангом відзначив, що якщо китайська армія зможе проаналізувати та застосувати уроки, отримані з українського конфлікту, це може суттєво підвищити її ймовірність досягнення швидкої перемоги в бліцкрігу на Тайвані.
Автори статті на The Hill також стурбовані тим, що китайська допомога може стати тим боргом, за який Росія потім буде змушена розплачуватися у китайській війні за Тайвань. Тобто в наступній великій війні у Східній Азії армії Китаю, Росії та КНДР воюватимуть разом.
Чи можливе виникнення масштабного конфлікту між Китаєм та Тайванем? Владислав Селезньов, військовий експерт, зазначив в ефірі телеканалу FREEДOM, що Пекін має явні територіальні амбіції стосовно Тайбея. Саме з цієї причини Китай прагне здобути бойовий досвід для підготовки до потенційного вторгнення на Тайвань.
"Очевидно, що Пекін прагне отримати найновішу, найрелевантнішу та найбільш обґрунтовану інформацію з фронту", - зазначив представник.
Екс-консультант Пентагону Рубен Ф. Джонсон, посилаючись на інформацію з розвідки, стверджує, що Китай може розпочати військову операцію проти Тайваню найближчим часом. У своїй статті для порталу 19FortyFive він зазначає, що таке вторгнення може відбутися не раніше ніж через шість місяців. Ці терміни обумовлені переконаннями керівництва Комуністичної партії Китаю, що адміністрація США в Вашингтоні, ймовірно, або не захоче, або не зможе перешкодити цьому акту агресії.
Дійсно, американці на словах демонструють всебічну підтримку Тайбею. Проте, якщо розглянути фактичну ситуацію, Тайвань зіткнувся з високими митами в розмірі 32% під час президентства Трампа, що безсумнівно негативно вплинуло на його економічне становище.
Та повернемось в Україну. Чи зможе тиск Зеленського спрацювати і хоча б призупинити участь Китаю у війні проти нашої держави?
Декілька аналітиків вважають, що агресивна риторика Зеленського щодо Китаю може бути спробою привернути увагу США до того, що конфлікт з Росією також є викликом для КНР. Варто зауважити, що Трамп визначив Китай як основного суперника для Сполучених Штатів.
Наприклад, Олександр Мережко, який є соратником президента та головою парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, в інтерв'ю для Главком висловив думку: "раціональні представники Республіканської та Демократичної партій усвідомлюють, що поразка Росії в Україні стане поразкою і для Китаю".
"Заява нашого президента про участь Китаю у війні є вірною, оскільки підкреслює, що ми боремося проти потужної коаліції країн. Американцям слід приділити цьому особливу увагу," - зазначає Мережко.
Як підкреслив Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", в даний час Китай активно прагне зміцнити зв'язки з Європейським Союзом, намагаючись знайти можливості для компенсації американського ринку європейським. Інформація про постачання Китаєм зброї до Росії є для Пекіна вкрай неприємною.
"Європа, що активно підтримує Україну, без сумніву, зажадає від Китаю гарантій про ненадання допомоги Росії. У цьому контексті важливо зазначити, що Європейський Союз може, скажімо, вимагати відмови від експорту товарів, які можуть бути використані в військових цілях," - зазначив Леонов в інтерв'ю FREEДОМ.
Експерт підкреслює, що на Китай слід чинити тиск. Це особливо актуально в рамках американських заходів, спрямованих на збільшення тиску на держави, які імпортують російські енергетичні ресурси або сприяють їх транспортуванню.
Леонов також підкреслює, що 90% мікроелектронних компонентів та 70% верстатів з числовим програмним управлінням постачаються в Росію з Китаю. Ці обсяги є вражаючими, і очевидно, що така ситуація відбувається з відома та підтримки китайських властей, зазначає експерт.
Проте, при тиску на Китай важливо не перестаратися. Виявилося, що саме Китайська Народна Республіка є провідним постачальником цивільних дронів для України. У першому кварталі 2025 року імпорт з цієї країни досяг 125,7 тисяч одиниць, що складає вражаючі 98% від загального обсягу ввезених безпілотників.
Найважливіше те, що комплектуючі для дронів, як для України, так і для Росії, доводиться закуповувати у Китаї. Як зауважив колишній депутат Верховної Ради України та військовий Ігор Луценко у своєму Facebook, саме через це Китай має значний вплив на сучасний етап російсько-українського конфлікту.
"Ступінь концентрації найпоширеніших зразків безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та розвідки свідчить про те, що Китай здатний суттєво вплинути на фронт, якщо вирішить обмежити постачання своєї продукції конкретному учаснику конфлікту," - зазначив Луценко.
Виробники безпілотників в інтерв'ю для видання "Новое время" зазначили, що значна частина залежності від китайських комплектуючих все ще актуальна. Проте, за їхніми словами, протягом військових дій з Росією українці опанували навички заміщення багатьох з цих компонентів. Директор компанії, що спеціалізується на радіоелектронній боротьбі, Анатолій Храпчинський підкреслює, що в Україні активно розвиваються власні системи, здатні вирішувати завдання без необхідності у китайських комплектуючих.
На випадок, якщо Китай вирішить припинити постачання різних компонентів до Києва, Храпчинський переконаний, що українці здатні швидко знайти альтернативи у вітчизняному виробництві.