"Чи почався 'Кирдик Росії'? США повільно, але впевнено укріплюють позиції: як це сприятиме Україні"
7 січня США здійснили показову операцію в Північній Атлантиці, затримавши нафтовий танкер Marinera, який пов'язують із "тіньовим флотом" РФ. Судно намагалося уникнути арешту, змінило назву й прапор на російський, а Москва навіть демонструвала готовність до силового супроводу. Однак це не завадило американським силам взяти танкер під контроль.
"Телеграф" пояснить, чому цей танкер став важливою мішенню для Сполучених Штатів, а також чому ця ситуація може вказувати на зміни в політиці Вашингтона на користь більш агресивного підходу.
Танкер Marinera, раніше відомий як Bella 1 до кінця грудня, був зупинений 7 січня в Північній Атлантиці, приблизно за 200 кілометрів від ісландських берегів. Цю операцію здійснили американські військові відповідно до наказу федерального суду США.
За офіційними повідомленнями, судно взяли під контроль без збройного зіткнення. Екіпаж опору не чинив, а російських військових кораблів у момент висадки на борту поблизу не було.
Перед затриманням танкер кілька тижнів знаходився під пильним контролем американських спецслужб. У грудні спроба зупинити його в Карибському морі відбулася в рамках нафтова блокади Венесуели, оголошеної США. Тоді екіпаж відмовився підкоритися вимогам берегової охорони, різко змінив напрямок і попрямував на північ Атлантики.
Після початку переслідування судно намагалося змінити свій статус: на борту підняли російський прапор, Bella 1 отримала нову назву Marinera, а як порт приписки вказали Сочі. Москва направила до Вашингтона дипломатичну ноту з вимогою зупинити переслідування, проте США не звернули на це уваги.
Американські влади вважають танкер проблемним через його роль у транспортуванні нафти з Венесуели та Ірану в обхід санкцій. Такі судна часто класифікують як "тіньовий флот", оскільки вони змінюють свої назви, прапори та юрисдикції, щоб уникнути контролю та відповідальності.
Танкер Marinera -- це не випадкове судно, а типовий елемент так званого "тіньового флоту", який Росія та її партнери використовують для обходу міжнародних санкцій. Йдеться про мережу танкерів, що регулярно змінюють назви, прапори, власників і маршрути, аби приховати походження нафти та уникнути контролю з боку західних регуляторів.
Для Москви ці судна є життєво важливими. Нафта залишається основним джерелом валютних доходів, а санкції значно обмежують легальні шляхи експорту. "Тіньовий флот" дає можливість підтримувати обсяги постачання, навіть якщо це реалізується через сумнівні схеми, підставні підприємства та фіктивні юрисдикції.
У справі з Marinera американські відомства асоціюють це судно з транспортуванням нафти з Венесуели та Ірану – держав, які також підпадають під суворі санкції з боку США. Насправді, це означає взаємодію двох режимів санкцій, що робить подібні рейси особливо вразливими для уваги Вашингтона.
Саме тому США не обмежилися разовою спробою затримання. Переслідування судна тривало майже два тижні -- від Карибського басейну до Північної Атлантики. Для американської сторони це був принциповий кейс: показати, що зміна прапора, назви або декларативний "захист" з боку Росії не знімає відповідальності за порушення санкцій.
Судно є власністю російської компанії "Буревестмарин", директором і єдиним акціонером якої виступає підприємець Ілля Бугай з анексованого Криму. Цю інформацію підтверджують дані Глобальної інтегрованої системи судноплавної інформації Міжнародної морської організації (IMO) та російського реєстру юридичних осіб, з якими ознайомилася "Новая газета Европа".
Компанія була зареєстрована в Рязані всього лише півроку тому. Проте, згідно з відкритими даними, існує можливість, що вона дійсно займалася морськими перевезеннями: у 2025 році організація розміщувала оголошення про вакансії, пов'язані з судноплавством.
Ілля Бугай, який з 2018 року обіймає пост генерального директора компанії "Руснефтехимторг", що спеціалізується на торгівлі нафтопродуктами, має досить значний досвід у цій сфері. У 2020 році компанія досягла виручки приблизно 4 мільярдів рублів, але згодом фінансові показники різко впали, і за підсумками 2024 року організація зазнала збитків. Згідно з відкритими джерелами, Бугай завершив навчання в Кримському федеральному університеті у 2008 році і наразі мешкає в Москві.
Після першої спроби захоплення танкера Bella 1 його команда кардинально змінила тактику. Судно почало демонструвати на борту російський прапор, а згодом отримало нову назву Marinera і формально стало приписаним до Сочі. Цей крок був спрямований на створення ілюзії, що танкер тепер підпадає під юрисдикцію Росії, і будь-які дії проти нього можуть бути сприйняті як пряма агресія щодо держави.
Одночасно з цим Москва застосувала дипломатичний тиск. Росія направила Сполученим Штатам офіційний запит з вимогою зупинити переслідування судна, посилаючись на принципи міжнародного морського права та свободу навігації в міжнародних водах.
Важливим аспектом цієї демонстрації стало перебування російського підводного човна в зоні пересування танкера. Як повідомляють західні ЗМІ, субмарина протягом кількох днів підтримувала зв'язок із судном, що мало стати сигналом про те, що Росія "супроводжує" танкер і готова продемонструвати свою військову присутність. Однак, на практиці, ці дії не мали значного впливу.
Після захоплення танкера в російському інформаційному просторі виникла сильна і емоційна реакція. Проросійські політики, зокрема члени Держдуми та Ради Федерації, а також Z-блогери та військові кореспонденти, почали говорити про "піратство", порушення міжнародних морських норм і необхідність рішучої відповіді з боку США. У пропагандистських каналах ситуацію представили як приниження Росії та загрозу її суверенітету, а деякі коментатори прямо закликали до застосування силових дій у відповідь.
Втім, офіційна позиція державних органів виявилася значно стриманішою. Міністерство транспорту РФ обмежилося заявою про те, що жодна держава не має права застосовувати силу щодо суден, належним чином зареєстрованих у юрисдикції інших країн.
Схожу позицію зайняло й Міністерство закордонних справ Росії. Замість загрозливих заяв, МЗС акцентувало увагу на ситуації з екіпажем, закликавши Сполучені Штати забезпечити "гуманне та гідне ставлення" до російських громадян, які перебувають на борту судна, а також не ускладнювати їхній повернення на батьківщину. Ця вимога стала основним і фактично єдиним конкретним посланням з боку офіційної Москви.
Відреагували на захоплення танкера і в МЗС "Піднебесної": Китай розцінив подію серйозне порушення норм міжнародного права.
У коментарі для "Телеграфу" експерт у сфері політики Олексій Якубін зазначив, що захоплення цього танкера свідчить про еволюцію санкційної та обмежувальної політики в інший вимір.
"Ми бачимо, що за останні декілька місяців США почали демонструвати, що санкційна політика тепер не буде обмежуватися лише юридичними або фінансовими заходами. Тепер Штати будуть активно застосовувати таку, я б сказав, гібридну атаку. Само собою, санкційні режими, але якщо є можливість використати грубу морську, фізичну сили, то вони будуть вдаватися до таких дій", - говорить експерт.
Цю подію Олексій Якубін називає прецедентною історією. Попри те, що цей танкер все ж мав своєрідно невизначений статус, тобто, напряму Росії він не належав, Вашингтон продемонстрував, що далі "гратися" з цим вони не будуть, а введені санкції готові застосовувати і на юридичному, і на політичному та фінансовому полі.
Така політика може навіть деякою мірою показувати еволюцію країн Заходу в їхній боротьбі з "тіньовим флотом", адже, як нагадує політолог, подібна історія вже була з Францією та затриманим у жовтні нафтовим танкером.
"Кілька західних держав, зокрема Сполучені Штати, готові впровадити більш суворий підхід до боротьби з постійними порушеннями санкцій, які здійснюються за допомогою прихованих схем. На думку експерта, Трамп може використати цю ситуацію як один із важелів для ведення переговорів з Росією та іншими країнами."
Олексій Якубін вважає, що сигнали з Вашингтона в основному адресовані Ірану та Північній Кореї, а в меншій мірі - Китаю. Проте він впевнений, що нині ці натяки в першу чергу стосуються Росії. Незважаючи на це, офіційна реакція Москви залишається досить пасивною.
"Росія побоюється зірвати переговорний процес, що триває, і це очевидно. Ми спостерігаємо як за закулісною діяльністю, так і за публічними кроками. Я вважаю, що це стримує дії Росії. Окрім того, росіяни добре усвідомлюють, що в рамках тіньового флоту правовий статус цих суден не може вважатися російським з точки зору міжнародного та морського права," - підкреслює він.
Саме з цієї причини росіяни не беруть активної участі в ситуації з захопленим танкером, адже це означатиме відкриту визнання теми "тіньового флоту". Це свідчить про те, що вони не вважають за потрібне серйозно підіймати цю тему.
Росія вважає, що доцільніше протистояти США в інших сферах, аніж змагатися за умовний танкер з невизначеним статусом. Тому Штати в цій ситуації здобули швидку перемогу, що наразі подається як досягнення. Як мені відомо, в адміністрації президента це розглядається як один з факторів, що має спонукати Росію до переговорів. Тобто, не випадково були впроваджені нові санкції. Білий дім і Трамп сприймають це як одну зі своїх стратегічних карт, підсумовує експерт.
Політтехнолог і керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній вважає, що якщо тенденція на зупинку таких підсанкційних суден продовжиться, то законопроєкт про санкції вже і не знадобиться для того, щоб "прибити" експорт Росії.
"Але він би був дуже корисним, якби був запроваджений. Якщо це буде ухвалене в Конгресі, то можна вважати, що це назавжди. Це означає, що Росії "кірдик", як люблять говорити. Для американців нафта - просто зараз ключове питання, яким вони будуть вирішувати всі проблеми та яке будуть контролювати", - вважає експерт.
Сполучені Штати прагнуть здійснити контроль над всім нафтовим ринком, маючи на меті чинити тиск на Китай, який, в свою чергу, чинить тиск на Вашингтон щодо доступу до рідкісноземельних металів.
Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, як українські блогери, політики та експерти вже висловили свою реакцію на події, що відбулися в соціальних мережах.
