Історик розкрив причини, чому політичні діячі в Польщі використовують Волинську трагедію у своїх інтересах.

"Росія почне військові дії в Молдові": історик пояснив, коли і як може статися атака
Про це в інтерв'ю РБК-Україна сказав історик Олександр Зінченко. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Польські політики замість того, щоб розміновувати спільне минуле, намагаються вставляти пальці історії у двері, затискати ці двері і дивитися: а що ж буде далі?! Тут не треба ставити експериментів: буде боляче", - сказав він.
За його словами, на сьогодні Польща переживає два значні тренди. Перший з них - це посилення ксенофобії щодо інших народів. За останні три роки спостерігається зростання неприязні до чужинців, зокрема до мігрантів з України. Багато з них не планували залишати свою батьківщину, але внаслідок військових дій опинилися під загрозою і змушені були шукати безпечніше життя за межами своєї країни.
Другим актуальним трендом є посилення поляризації в польському суспільстві. Натомість українське суспільство демонструє зовсім іншу тенденцію — тут спостерігається яскравий рух до консолідації, зазначає Зінченко.
Як підкреслив Зінченко, ця оповідь має значну міфологічну складову в колективній свідомості польського народу.
"Цей конфлікт пам'яті перебуває в гарячій фазі. Я не бачу зараз жодного польського політика, який готовий взяти відповідальне лідерство за те, щоб розмінувати ці міни нашого спільного минулого", - сказав він.
На його думку, у Польщі одні популісти борються з іншими популістами, вони взагалі не мислять категоріями відповідального лідерства. "Поки популізм не збанкрутує політично, жодного процесу порозуміння з Польщею не буде", - додав історик.
За словами Зінченка, для вирішення подібних питань необхідно орієнтуватися на тривалу співпрацю. Він підкреслив важливість створення групи істориків, які б взаємодіяли та обмінювалися думками з даної теми. "Я був одним із тих, хто ініціював формування цієї групи. Однак у 2016 році польська сторона зробила все можливе, щоб припинити її діяльність. Це сталося внаслідок політичних рішень, прийнятих тодішнім урядом, сформованим партією 'Право і справедливість'", - зазначив він.
"Якщо інша сторона не має наміру вести конструктивний діалог і прагне нав'язати лише свою позицію, як нам діяти? У ситуації обмежених ресурсів та в умовах затяжної війни? Можливо, варто ставитися до них як до ненормальних. Всі ці натяки абсолютно недоречні - адже зараз ми маємо зосередитися на найважливішому: на питанні виживання української держави," - зазначив історик.
Нагадуємо, що у 1943 році на Волині відбувся конфлікт між українцями та польськими колоністами, в результаті якого загинуло чимало цивільних осіб з обох сторін. У Польщі та в проросійських медіа ці події отримали назву "волинська різанина".
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький виступив проти вступу України до Євросоюзу, оскільки у Варшави є свої інтереси. Навроцький уточнив, що під "своїми інтересами" має на увазі питання Волинської трагедії.