Ірина Федорів: Доповідь Єврокомісії. Оцінка партнерів щодо досягнень України в сфері екологічного захисту на шляху до Європейського Союзу.

4 листопада Європейська комісія опублікувала свій щорічний звіт, присвячений прогресу України в напрямку євроінтеграції. Міжнародні партнери висловили критичну оцінку спробам парламенту скасувати екологічну оцінку, вказуючи на те, що протягом року ситуація в Україні не покращилася – журналісти та активісти продовжують зазнавати тиску. Крім того, у звіті міститься критика щодо суперечного "закону Ігоря Мазепи".

Які ризики європейські партнери вбачають в рішеннях Верховної Ради, які стосувалися екології та корупції у цій сфері, вивчала громадська ініціатива "Голка".

Єврокомісія, як і Європарламент у одній із своїх резолюцій, акцентує свою увагу на тому, що Верховна Рада прийняла скандальний "закон Ігоря Мазепи", який лобіювала в парламенті "група Коломойського", щоб легалізувати вкрадене у держави чи громади. Якщо ліс чи узбережжя захопили в часи Януковича і раніше - судитися марно, а якщо ж з моменту дерибану 10 років ще не пройшло, то тоді на депозит суду держава чи громада має внести ринкову (!) вартість такого майна.

У своєму звіті Єврокомісія висловлює "значні побоювання" з цього приводу. При цьому "закон Ігоря Мазепи" став негативним сигналом для України в двох аспектах звіту: в області екологічного моніторингу та в розділі, що стосується боротьби з корупцією.

Фрагмент з доповіді Європейської комісії за 2025 рік, що стосується "нормативного акту Ігоря Мазепи".

Варто зазначити, що ані заклики Ади Роговцевої, Тараса Тополі, Валерія Пекаря та інших відомих українців, ані петиція до президента з вимогою вето, яка навесні набрала понад 25 000 підписів, не змогли заблокувати підписання цього документу (проєкт 12089 став знаковим, результати поіменного голосування відображені в інструменті "Перезарядити країну тобі під силу").

Першим об'єктом, на який вплинув "закон Ігоря Мазепи", став Протасів яр у Києві. Суд відмовив прокуратурі у прийнятті справи, оскільки з державного бюджету не була внесена на депозит суду ринкова вартість цієї території.

Втім треба віддати належне уряду, який у цій ситуації пішов на випередження і до оприлюднення звіту Єврокомісії вжив відповідні заходи. У проєкті бюджету на 2026 рік Кабмін вирішив виправити те, що зробила депутатська більшість у парламенті: з огляду на відсутність коштів у державному бюджеті в часи війни урядовці по суті передбачили відтермінування дій норм цього закону.

Депутати з фракції Коломойського внесли три поправки, що мають на меті зменшити вплив урядових ініціатив. Одну з цих поправок вдалося відхилити під час першого читання, проте ще дві залишаються на розгляді депутатів у процесі затвердження бюджету на наступний рік. Громадськість уважно слідкуватиме за подальшим обговоренням цих правок.

Керівник напряму політика та адвокація WWF-Україна Ярослав Телешун у коментарі громадській ініціативі "Голка" зазначає, що будь-які оцінки та рекомендації у Звіті Єврокомісії є важливими, адже це дорожня карта на шляху до членства України в ЄС:

Цьогорічний звіт має на меті відображення результатів аналізу вітчизняного законодавства на предмет його відповідності acquis ЄС, перетворюючи документ на важливу віху для майбутніх реформ у найближчі роки. Прямі зауваження щодо невідповідності певних норм нашого законодавства вимогам ЄС, зокрема у випадку "закону Ігоря Мазепи", слугують не лише рекомендаціями, а й обов'язковими вимогами з боку Брюсселя, за умови, що Київ залишається відданим своїм європейським прагненням. Одночасно, корупція була визначена Єврокомісією як один із основних бар'єрів на шляху України до ЄС. Таким чином, увага європейських партнерів до цієї проблеми буде надзвичайно високою, а реалізація рекомендацій у сфері антикорупційної політики стане критично важливою для просування процесу переговорів.

Другий рік поспіль Європейський Союз наголошує на необхідності для України утриматися від введення нових винятків із процедури оцінки впливу на екологію. Однак це не заважає намаганням скасувати цю процедуру для лісозаготівель.

Фрагмент звіту Європейської комісії за 2025 рік, в якому йдеться про наміри усунути процес оцінки екологічного впливу.

Минулого року законопроєкт, який мав на меті скасування оцінки впливу на навколишнє середовище, не отримав підтримки більшості депутатів. Проте результати поіменного голосування були зафіксовані громадськими організаціями (проєкт 9516). Наразі лісівники вирішили змінити тактику, звернувшись до економічного комітету, і включили пропозиції про скасування оцінки впливу на довкілля в законопроєкт "Про ринок деревини" (№ 13227-д). Ці дії викликали обурення навіть у Міністерстві економіки, про що повідомила "Екологічна природоохоронна група". Уряд підкреслив, що запропоновані зміни суперечать курсу на євроінтеграцію.

Народний депутат Юлія Овчиннікова ("Слуга народу"), яка є членом екологічного комітету, підкреслює, що жодні зобов'язання України у процесі євроінтеграції не можуть бути порушені.

Нам постійно намагаються скасувати оцінку впливу на довкілля для суцільних вирубок лісу. Минулого року ми спільно змогли не допустити прийняття законопроекту 9516. А зовсім нещодавно наш екологічний комітет Верховної Ради виступив проти скасування цієї оцінки, яку намагаються реалізувати через законопроект про ринок деревини. Сумно, що ЄС щороку підкреслює проблему незаконних вирубок. Я бачу реакцію правоохоронних органів, зокрема на мої звернення щодо виявлених правопорушень, але для реального вирішення питання необхідні системні зміни. Тому в кінці літа ми провели широке обговорення на базі підкомітету, який я очолюю, за участю правоохоронців і представників громадськості. Ми виробили спільне бачення. Тепер чекаю на його реалізацію від Міністерства економіки, щоб протягом наступного року досягти значного прогресу в цій галузі.

Поряд із оцінкою екологічного впливу, Єврокомісія також висловлює занепокоєння щодо зведення об'єктів на територіях, що охороняються.

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про вплив на природоохоронні території

Хоча у звіті не згадуються конкретні проєкти, наразі відбуваються спроби забудови територій Протасового Яру та Чернечого лісу, де активні захисники входять до мережі активних громадян. Крім того, у Карпатах тривають спроби реалізації масштабного курортного комплексу на Свидовці, що також пов'язано з "групою Коломойського".

Але "законом Ігоря Мазепи" та спробами прибрати як запобіжник оцінку впливу на довкілля зауваженнями Єврокомісії не обмежуються. У звіті також йде мова про те, що мораторій на перевірки екоінспекції не дозволяє здійснювати екологічний контроль. І хоча ЄС згадує серед існуючих дієвих антикорупційних механізмів роботу спеціалізованої екологічної прокуратури та систему торгів на Прозорро - ризики незаконних рубок, як і незаконне видобування копалин та землекористування, на думку Єврокомісії, досі високі.

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про корупційні ризики

Аналітик з "Української природоохоронної групи" Петро Тєстов підкреслює:

Протягом багатьох років суспільство активно висловлює занепокоєння щодо високого рівня корупції в сферах лісового господарства та видобутку природних ресурсів. У 2025 році цю проблему визнала й держава. НАЗК підготувало великий звіт, присвячений корупційним ризикам, пов’язаним із вирубкою лісів. Правоохоронні органи, зокрема Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань, регулярно виявляють випадки незаконних рубок та висувають звинувачення на адресу чиновників державного підприємства "Ліси України". Також існують підозри щодо незаконного видобутку бурштину, гравію і піску. Постійно тривають суди на захист унікальних природних територій, які були надані під видобуток корисних копалин, таких як Макове Болото, Буша і Старовижівський заказник. Проте Міністерство економіки, а також Державне агентство лісових ресурсів і Державна служба геології та надр, схоже, ігнорують корупційні прояви в цих сферах і не реагують на пропозиції громадськості щодо їх вирішення. Натомість, вони прагнуть спростити процедури як для рубок, так і для видобутку корисних копалин.

Важливо зазначити, що міжнародні партнери окреслили тиск на журналістів та активістів як виклик, який не змінився за останній рік.

Уривки із звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про тиск на журналістів та правозахисників

Нещодавно на "Детектор.Медіа" була опублікована стаття, яка підтверджує, що побоювання міжнародних партнерів України мають підґрунтя. У цьому матеріалі йдеться про те, що депутатка від ОПЗЖ та представник правлячої партії називали екологічних активістів ворогами. Крім того, заступник голови Офісу президента Олег Татаров, виступаючи перед ухваленням "закону Ігоря Мазепи", зазначив, що цей закон ускладнить діяльність активістів, які "отримують чималі доходи".

Журналістка Олена Мудра підкреслює, що на неї та екологів, які борються за захист Карпат від розміщення вітрових електростанцій на гірських масивах, чиниться тиск через дезінформаційні кампанії та залякування.

Онлайн-атаки включали в себе численні публікації, що містили маніпулятивні дані, спотворені факти, уривки з особистих історій та вигадані наративи, які об'єднувалися в єдиний потік дезінформації. Протягом більше трьох місяців ці фальшиві відомості розповсюджували десятки анонімних медіа, відомих як "зливні бачки". У цих матеріалах активно просувалися теми, пов'язані з нібито співпрацею з Росією та ФСБ, фінансуванням від "Газпрому" та "фондів Медведчука", а також звинуваченнями у "державній зраді". Публікації часто супроводжувалися тематичними колажами, включаючи зображення екологів в образах російських військових. Під ударом опинилися редактор сайту "Закарпаття онлайн" Олег Диба, екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, адвокатка Наталія Майстренко та екоактивістка Наталія Вишневська.

Окрім текстових матеріалів, було випущено ряд відео, створених з використанням технологій штучного інтелекту та діпфейків, що демонстрували спотворене зображення жінок у професійній сфері та їх особистому житті. Цей контент активно просувався в соціальних мережах і на платформі YouTube.

Але дезінфомрацією тиск не обмежився. Екоактивістка Наталія Вишневська зазнала нападу на своє помешкання від невідомих, які влітку, за її словами, облили підлогу і стіни навколо її квартири кров'ю тварин, а на дверях тією ж рідиною написали, зокрема, "Вишневська - агент кремля" - це наратив, який збігається із тим, що поширювали у фейках. Щодо Мудрої, то проти неї бізнес подав два SLAPP-позови на суму 100 000 грн.

У звіті Єврокомісії, поряд із негативними зауваженнями, також міститься позитивна оцінка законодавчої роботи парламенту. Наші міжнародні партнери відзначили "кліматичний" закон, що регулює контроль за промисловими викидами (проєкт 11355, результати поіменного голосування можна знайти в інструменті "Перезарядити країну тобі під силу"). Цей закон було прийнято ще влітку 2024 року, а під час голосування тільки фракція "Батьківщина" утрималася. Ініціатором законопроєкту виступив Кабінет Міністрів.

У своєму звіті Європейська комісія ясно підкреслює, що для України шлях до Європейського Союзу неможливий без справжньої боротьби з корупцією, охорони природних ресурсів та дотримання прав громадян і журналістів. Саме ці умови визначатимуть, чи зможе Україна стати не тільки географічною частиною Європи, але й поділитися її основними цінностями.