Інтерв'ю А. Волошина в газеті "Нова свобода" щодо важливих питань Карпатської України - Українська газета "Час".

Хуст, 4 січня 1939 року. Прем'єр Карпатської України, доктор А. Волошин, надав інтерв'ю співробітнику "Лідових Новин" для новорічного випуску цього видання. Ми з радістю публікуємо його текст у повному обсязі:

- Так, дійсно, - відповідає на питання журналіста прем'єр д-р Волошин, - три народи - чехи, словаки та українці мають багато спільного в мовному плані, і ми можемо легко спілкуватися без значних труднощів. У зв'язку з цим, мені на згадку приходить одна цікава подія з 1919 року, яка підтверджує нашу мовну спорідненість.

Президент Масарик не міг стримати свого здивування, коли ми так гармонійно спілкувалися, і навіть запідозрив мене в тому, що я також володію чеською мовою.

Проте це була наша рідна українська мова, якою спілкується населення Карпатської України. Що ще, крім цього, об'єднує нас?

Двадцять років спільного державного існування неодмінно залишили свій відбиток. Лише ті, хто сліпий або упереджений, не можуть помітити ті зв'язки між нашим товариством і взаємодопомогою. Ми, українці, лише виграли від цього, що чітко видно через нашу освітню систему та численні освітні організації.

- Але є тут, крім цього, ще інша реальна підстава нашої взаємності, а це федеративний лад нашої держави. Нас зв'язує географічна конфігурація, спільна західна культура, господарські зв'язки, і само собою розуміється, що і слов'янство. Погоджуюся з тим, що наша федерація є пробним каменем практичного, справедливого співжиття слов'янських народів. Я є переконаний, що ми цей іспит видержимо і дамо так приклад для інших. Нашу взаємність у республіці я характеризував би ще так: ми зжилися, це я сам відчуваю, я в Празі завжди дома, як між своїми. Я міг би навести багато доказів щодо доброї волі чехів, були і є й досі зносини справді братерські.

Проте існували певні перебільшення і перешкоди. У Празі вже сьогодні більшість визнає, що русофільська політика в Карпатській Україні завдала значної шкоди. Поворот у цій ситуації стався через зраду Фенцика та Бродія, які діяли на користь мадярів і поляків.

Це хибило багато до нещастя і, Богу дякувати, події багатьом відкрили очі. Ми нічого не маємо проти русофільства чехів, то єсть проти такого, яке шанує російську культуру. От, ані ми, українці, - а це треба пояснити - не є проти росіянів, ми шануємо їхню літературу та культуру. Але ми хочемо жити своїм власним життям, своєю українською культурою і, захищаючи послідовно та твердо своє, ми не відцураємося від шанування духовного багатства інших. Я сам особисто не маю жодного упередження проти росіянів, сам говорю добре по-російськи, але я не можу бути ренеґатом українського народу.

- І в наступному році буде мати влада Карпатської України повні руки праці. На політичному горизонті наближаються соймові вибори. Будуть проведені за п'ять місяців, як то закон приписує, я є переконаним, ця українська національна думка вийде з виборів переможною - побідительницею, сойм буде мати українську більшість. Покладаємося теж і на чехів. Гарний початок співпраці українців і чехів у Карпатській Україні зробили недавно обидві народні ради - чеська і українська, їхні функціонери багато дечого об'яснили, договорилися на співпраці, і це може бути добрим підкладом для дальшої співпраці обидвох народів. У шкільництві потребуємо багато шкіл та клас, будемо наше шкільництво поширювати, народ це добре розуміє, дві депутації передучора тут просили владу, щоб зорганізувала дві горожанські школи на селі.

- Український Університет хочемо перенести з Праги до Хуста. Признаємо, що Український Університет багато виконав у Празі, але ліпше його мати в серці народу.

У подальшій бесіді прем'єр Карпатської України висловив:

Якщо хтось стверджує, що ми виступаємо проти православ'я, це абсолютно неправильно. Я дотримуюсь принципу повної релігійної свободи, яка, втім, не повинна плутатися з національним самовизначенням. Якщо влада прагне активізувати карпатських українців, це не є проявом ворожості до православ'я, до якого належить чимало свідомих українців. Проте, ми зобов'язані захищати себе від зловживання релігійними почуттями.

- Будуємо нову Карпатську Україну та її головне місто, яким правдоподібно буде Хуст. Ведемо вже переговори про побудовання біля ста помешкань для державних службовців. На просторі між замковою горою і залізничним двірцем побудуємо нову урядничу дільницю, наше хустське Ґалаґо. Побудуємо там палац уряду, університет, катедралю, домівки для студентів, музей, український народний театр. Буде це модерна дільниця з широкими вулицями. У наступному році з весни розпочнемо будувати залізничу лінію впродовж Карпатської України через Перечин, Сваляву до Хуста. Рахуємо при тому на чеський капітал і чеські технічні сили. Правда, зголошується й чужий капітал.

Ми будемо підтримувати туристичний потік, що ще більше зблизить нас із Західною Європою, зокрема з Чехією. Український народ має глибокі релігійні традиції, і ми продовжимо виховувати його у вірі в Бога. Від щирого серця бажаю чеському, словацькому та українському народам, щоб у новому році вони зміцнили свою внутрішню структуру. Я вірю в їхній добробут у господарській, культурній та соціальній сферах. Я хочу передати чехам на заході, що між ними та українцями мають встановитися найкращі дружні стосунки, - такими словами завершив свою розмову прем'єр д-р А. Волошин.

4 січня 1939 року - бесіда прем'єр-міністра автономного уряду Августина Волошина з редакцією газети "Нова свобода" на тему важливих питань розвитку Карпатської України.