Інформаційні агентства на тимчасово окупованих територіях: медіа, які перебувають під контролем соратників Путіна.
"Детектор медіа" дослідив, хто створює пропагандистський контент для офіційних медіамайданчиків окупованих територій Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запорізької області.
На окупованих територіях функціонують чотири інформаційні агентства, що займаються пропагандою: Донецьке, Херсонське, Запорізьке новинні агентства та Луганський інформаційний центр можна переформулювати як "Центр інформації Луганська".. Жодне з цих агентств не надає даних про свою редакцію або структуру власності. Проте, згідно з інформацією з російських реєстрів, всі вони зареєстровані в Москві, а їхнім засновником є російська медіаорганізація "Регнум".
Ці медіа є серед перших, які оприлюднюють заяви та прес-релізи окупаційних адміністрацій. "Детектор медіа" інформує про власників прокремлівських агентств на захоплених територіях, а також про те, хто працює в їхніх редакціях і який контент вони розповсюджують.
Додаткові матеріали про інформаційний простір тимчасово зайнятих територій доступні в розділі "Медіаколаборанти".
Що можна сказати про "Регнум" та його взаємозв'язки з ТОТ?
Російське інформаційне агентство "Регнум" було засноване у 2002 році як мережа регіональних офісів, що фокусувалася на висвітленні місцевих новин, а також подій у країнах Європи, Середньої Азії та Закавказзя.
Власниками та співзасновниками видання були видавець Борис Соркін і політтехнолог Модест Колеров, який мав зв’язки з адміністрацією президента Росії. Як повідомлялося в медіа, керівництво "Регнума" зазнавало змін кілька разів. У 2014 році на посаді генеральної директорки опинилася колишня заступниця голови виконкому "Единой России" Юлія Кріжанська, а новим власником став банкір і підприємець Сергій Руднов. Він є сином покійного власника Baltic Media Group, медіаменеджера Олега Руднова, який, за даними російських ЗМІ, мав давні стосунки з Путіним і виконував його особливі доручення.
На зображенні: Володимир Путін і Олег Руднов.
Згідно з однією з версій, Руднов-старший зустрівся з Путіним у 1996 році, коли той очолював виборчу кампанію Анатолія Собчака на мерських виборах у Санкт-Петербурзі, тоді як Руднов відповідав за російський "П'ятий канал", який надавав інформаційну підтримку цій кампанії. Інші джерела стверджують, що їхня дружба почалася ще в дитинстві. Тісні зв’язки між їхніми родинами підтверджуються тим, що Руднов-молодший, який успадкував усі підприємства батька, нині є власником вілли, де колись проводив час Путін.
Крім того, журналісти ТСН виявили, що позашлюбна дочка Путіна Луіза Розова змінила у 2021 році прізвище та по батькові й стала Луізою Олегівною Рудновою. Також, за інформацією ТСН, саме на Руднова записана нерухомість коханки Путіна -- Аліни Кабаєвої.
Син Олега Руднова, Сергій
За даними російських ЗМІ, Сергій Руднов є власником видання "Комсомольская правда". Щодо агентства "Регнум", то деякі російські медіа повідомляли, що його насправді придбав холдинг "Газпром-медіа", який, нібито, інвестував в нього величезну суму, що згодом зникла безвісти. Хоча пресслужба "Газпрома" спростувала цю інформацію, сам Сергій Руднов-молодший, згідно з даними російських реєстрів, має певні зв'язки з "Газпром-медіа" — разом з холдингом він є співвласником ТОВ "Нова сервісна компанія".
У 2022 році головний редактор Модест Колеров оголосив, що "Регнум" став об'єктом рейдерського захоплення, внаслідок чого агентство вимушено призупинило свою діяльність. Проте згодом Колерова на цій посаді замінила журналістка Марина Ахмєдова, а новим генеральним директором став Андрій Осійчук, що дозволило медіа відновити свою роботу під новим керівництвом.
У російських реєстрах Сергій Руднов продовжує бути вказаним як єдиний власник компанії. Після початку конфлікту в Україні проти нього були введені санкції з боку Канади та Великобританії. Також санкції з боку 27 країн отримав колишній головний редактор і співзасновник "Регнума" Модест Колеров.
У вересні російський уряд представив проект бюджету на 2026 рік, у якому передбачено безпрецедентне фінансування державних медіа та пропагандистських ініціатив — 146,3 мільярда рублів, що еквівалентно приблизно 1,77 мільярда доларів. Серед отримувачів коштів інформаційне агентство "Регнум" планує отримати 157 мільйонів рублів ($1,9 мільйона).
Враховуючи державне фінансування, цей ресурс належить до тих, хто отримує вказівки з Кремля та транслює тези, необхідні для російської влади. Наприклад, "Регнум", подібно до інших ЗМІ, що фінансуються урядом Росії, проводив паралелі між так званою "спеціальною операцією" та хрещенням Русі, а також порівнював Володимира Путіна з Олександром Невським.
Матеріал "Регнума" про порівняння війни в Україні з Невською битвою
Організація "Регнум" була внесена до Реєстру зареєстрованих засобів масової інформації Роскомнагляду як засновник новинних агенцій у Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, а також Луганського інформаційного центру (ЛІЦ) і двох радіостанцій, що належать Запорізькому агентству та ЛІЦ.
Усі ці інформаційні ресурси діють на окупованих територіях України, але зареєстровані в Москві за адресою провулок Трьохпрудний, буд. 11-13, к. 1, кв. 36-1.
"Регнум" виступає засновником інформаційних агенцій на тимчасово окупованих територіях.
Новинні агентства на окупованій частині Донеччини та Луганщини працювали з 2014 року, але вже під час великої війни їх вирішили "переформатувати", аби створити "єдиний інформаційний простір", і запустити такі агенції на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей.
Російські "Відомості" повідомили, що до консультацій агентств залучалися пропагандисти з федеральних медіа, серед яких була Лана Самаріна, яка раніше обіймала посаду першої заступниці головного редактора ТАСС. До 2015 року вона керувала пресслужбою Міністерства фінансів Росії і активно сприяла розвитку теми "національних" проєктів у регіонах, зокрема беручи участь у наповненні порталу "Національніпроекти.рф".
Лана Самаріна в ефірі Херсонського інформаційного агентства.
"У разі успішної організації роботи, нові регіони зможуть інтегруватися в загальний інформаційний простір країни", -- зазначалося в статті "Відомостей". Таким чином, ключовою метою цих медіа є інтеграція окупованих територій у російський інформаційний контекст з усіма його елементами державної пропаганди.
Кожне агентство має свій власний вебсайт і профілі в соціальних мережах, але акаунт на рутубі є спільним для всіх — на обкладинці каналу присутні логотипи всіх чотирьох агентств. Канал називається "Донбасс и Новороссия", а в його описі зазначено, що він присвячений життю людей, "які мешкають на самому краю великої Росії та поки що на передньому краї війни". Однак кількість підписників на цьому каналі скромна — трохи більше 800, а серед авторів контенту є не лише місцеві жителі, а й чимало росіян. Наприклад, Лана Самаріна веде свій проєкт "Люди доброї волі" та проводить інтерв'ю для Херсонського агентства новин (ХАН).
Канал на Рутубі "Донбас та Новоросія"
Мають агентства й інші спільні проєкти, наприклад, "СВО: Региональные награды", в якому розповідають про військових, які отримали нагороди за участь у війні проти України. Цей проєкт був створений за підтримки російського пропагандиста та політика Олександра Малькевича, який брав участь у запуску медіа на ТОТ. Ще один проєкт агентств, створений разом із Малькевичем -- "Загинули за правду", присвячений пропагандистам, які загинули під час бойових дій у війні, яку самі ж підтримали.
Таким чином, інформаційний порядок денний для окупованих територій формується безпосередньо в Москві. З огляду на анонімний характер публікацій цих джерел, можна припустити, що деякі матеріали для тимчасово окупованих територій розробляються не на місцях, а в самій Росії.
Донецьке інформаційне агентство
"Найстаріше ЗМІ в ДНР" -- такий опис має окупаційне новинне агентство у Донецьку. Воно було створене ще в грудні 2014 року наказом очільника окупаційної влади на Донеччині Олександра Захарченка. Згідно з цим документом, головна мета агентства полягає у висвітленні державної політики та суспільного життя на території.
Контроль за роботою "державного" підприємства "Донецьке інформаційне агентство" закріплений за окупаційним управлінням внутрішньої та інформаційної політики апарату глави окупованих територій. Окрім московської реєстрації, у Донецьку редакція закріплена за адресою вул. Артема, 97.
Веб-ресурс активно поширює виключно "офіційні" погляди окупаційної влади, публікуючи інформацію про бюджетні та соціальні ініціативи сепаратистів і російських державних органів. Він висвітлює "героїчні" події та "соціальні" програми в контексті, що служить інтересам російської інформаційної стратегії, водночас принижуючи українську владу та звинувачуючи Збройні Сили України у скоєнні воєнних злочинів.
На веб-сайті відсутня інформація про склад редакційної колегії та імена керівників. Єдине, що вказано, це реєстраційний номер у списках Роскомнагляду та на порталі "держпослуг". Зв’язатися з редакцією можливо лише через електронну пошту.
Анонімність властива всім чотирьом агентствам. Навіть якщо вони пишуть одне про одного, то коментарі підписуються умовною "редакцією", а не конкретними прізвищами. Саме так оформлена новина Херсонського агентства про новий проєкт ДАН, присвячений "волонтерам, що допомагають фронту". Навіть у відеоверсії новини журналістка ніяк не протитрована, але з відкритих джерел вдалося встановити, що її звати Галина Івлєва.
Журналістка ДАН Галина Івлєва в сюжеті про "волонтерів"
Тільки завдяки російським новинам про всілякі пропагандистські відзнаки вдалося виявити, що станом на 2024 рік редактором ДАН був Геннадій Жиляков, адже саме він отримав премію за матеріали, присвячені так званій "спецоперації". Однак усі публікації, за які нагородили Жилякова, на сайті ДАН підписані іменем Геннадій Головін.
Згідно з інформацією, представленою на "Миротворці", Жиляков є уродженцем Донецька. Окрім своєї діяльності в ДАН, він також працює на "МІА Новоросія". З аналізу соціальних мереж та відкритих джерел видно, що він не лише займається пропагандою, а й є актором — виступав у донецькому театрі Actor Hall, а також пише поезію та прозу в жанрі фентезі.
На знімку: Геннадій Жиляков.
Завдяки отриманим нагородам стало відомо, що головним редактором Донецького агентства новин (ДАН) є Роман Громняк. У 2019 році окупаційна адміністрація відзначила "найкращих журналістів", і кілька співробітників ДАН отримали відзнаки. Однак, було згадано лише головного редактора, в той час як інші залишилися без уваги: "Серед нагороджених виявилися працівники Донецького агентства новин. Зокрема, Роман Громняк, головний редактор ДАН, отримав Грамоту від Народної Ради. Фотокореспондент агентства був удостоєний подяки від Глави ДНР, а редактор і старший кореспондент отримали грамоту та подяку відповідно від міністерства інформації Республіки". Це ще раз підкреслює свідомий аспект "таємничості" редакції.
Про Романа Громняка відомо, що народився він у Макіївці, а до роботи в агентстві працював на місцевому телеканалі "Юніон" і в декількох виданнях -- "Харцизські вісті" та "Вечірня Макіївка".
У кінці 2024 року п’ятеро журналістів ДАН були удостоєні подяк від президента Путіна. Проте на фото з церемонії видно лише їхні спини. Імена нагороджених розкрив очільник окупаційної адміністрації в Донецьку Денис Пушилін, опублікувавши відео нагородження у своєму телеграм-каналі. Серед тих, хто отримав подяки, окрім Громняка та Жилякова, виявилися також Дмитро Ягодкін, Галина Івлєва, Сергій Гаврилюк та Олександр Хаснутдинов.
Журналісти ДАН -- скриншот із відео на каналі Дениса Пушиліна
Сергій Гаврилюк писав для російських "Відомостей", Дмитро Ягодкін із 2023 року також є воєнкором пропагандистьского агентства ТАСС.
Луганський інформаційний центр можна переформулювати як "Центр інформації Луганська".
На відміну від ДАН, "журналістів" ЛІЦ було знайти значно простіше. Матеріали на їхньому вебсайті також не мають підписів, проте минулого року, з нагоди десятиріччя агентства, медіа-експерт Гліб Бобров опублікував статтю, в якій виділив "найвидатніших" колег, які внесли свій вклад у створення "провідного ЗМІ" в окупованих районах Луганської області.
"Наприкінці листопада я зайшов на кафедру журналістики нашого Далівського університету до одного з луганських метрів і за сумісництвом добротного прозаїка та публіциста Сергія Прасолова з пропозицією увійти до президії створюваної на той час Спілки письменників ЛНР. Сергій погодився і став згодом мозковим центром нашої Спілки. [...]
Він належав до числа тих, хто заклав основи майбутнього державного інформаційного агентства. Окрім мене, до команди було запрошено ветеранів луганської журналістики Ірину Єфанову та Марину Савінову. Згодом на чолі ЛІЦ опинився відомий кримський журналіст Сергій Мешковий, який і досі впевнено обіймає посаду шеф-редактора нашого проекту "ЛІЦ", -- зазначає Бобров.
У цьому матеріалі Ірина Єфанова зазначила, що Сергію Прасолову надійшла пропозиція заснувати інформаційну агенцію в той період, коли вони обговорювали можливість випуску газети. "Перед інтернет-проєктом новин стояли ті ж цілі, що і перед традиційною газетною продукцією: освітлювати діяльність молодої, що активно розвивається Республіки, та пояснювати політику її керівництва", -- поділилася Єфанова, проте не уточнила, хто саме зробив цю пропозицію.
Згідно з інформацією, опублікованою на сайті "Миротворець", Прасолов є працівником так званого "Міністерства державної безпеки" окупованої Луганщини. Він займається підготовкою офіційних заяв і промов для представників спецслужб. Окрім ЛІЦ, він також є головним редактором декількох інших медіа-порталів, зокрема "Луганськ-1", "Новорос.info" та "LNR today". У 2018 році Прасолов отримав медаль сепаратистів "За вірність обов'язку".
Головний редактор ЛІЦ, Сергій Мешков, відомий своєю політичною активністю. З 2008 року він був частиною Соціалістичної партії України, а у 2012 році балотувався до Верховної Ради від їх списку. Після цього він керував кількома медіапроєктами в Криму, але після окупації півострова російськими військами почав співпрацювати з окупантами. Улітку 2014 року його обрали до правління "Союзу журналістів Криму", а вже наступного року він зайняв позицію головного редактора ЛІЦ у Луганську, яку обіймає й досі. Крім цього, Мешков є членом партії "Єдина Росія", що перебуває при владі.
Офіс ЛІЦ у Луганську знаходиться за адресою площа Героїв Великої Вітчизняної війни, 9. Подібно до донецького агентства, ЛІЦ підпорядковувався окупаційній адміністрації як "офіційний електронний друкований орган голови", заснований "для поширення надійної інформації про відбуваються події".
На честь десятиріччя редакції, Леонід Пасічник, який очолює окупаційну адміністрацію, вручив співробітникам ЛІЦ нагороди, отримані від Володимира Путіна. Серед нагороджених були вже згадані Сергій Мешковий, Ірина Єфанова, Гліб Бобров, Марина Нікуліна, а також журналістка Інна Ткачова і IT-спеціаліст Сергій Прозоров.
На фото: Редакція Луганського інформаційного центру з Леонідом Пасічником і Ланою Самаріною
У зв'язку з цим висловився і Сергій Кирієнко, перший заступник глави адміністрації президента Путіна. Він зазначив, що редакція ЛІЦ є складовою частиною "величезної журналістської спільноти Росії", яка, на його думку, допомагає мешканцям Луганщини відчути свою приналежність до великої країни. Кирієнко також похвалив їх за те, що вони освітлюють діяльність російських суб'єктів федерації, які виконують роль "кураторів" окупованих територій. Це, на його думку, дозволяє окупантам ефективно контролювати повсякденне життя в цих регіонах, впроваджувати російське управління та навіть змінювати назви вулиць на честь "шефів-регіонів".
Запорізька інформаційна агенція
ЗАН була заснована 12 липня 2023 року за участю Олександра Малькевича, про якого вже згадувалося раніше. Він зазначив, що веб-ресурс був розроблений "за ініціативою Спілки журналістів Запорізького регіону та Фонду розвитку нових медіа, за підтримки обласної влади".
Презентацію нового "медіа" провів Сергій Корабельников, який є головою "Запорізького регіонального відділення" Спілки журналістів Росії, що було відкрито в окупованій частині Запорізької області у квітні 2023 року. Серед гостей заходу була також Ганна Москалець, заступниця директора "департаменту соціально-політичних комунікацій та інформаційної політики" окупаційної адміністрації Запорізької області. Вона також виконує обов'язки головної редакторки газети "Октябрьский нефтяник", що виходить у Башкортостані.
На веб-сайті відсутня інформація про головного редактора або склад редакційної команди. Крім того, немає фізичної адреси — лише вказано електронну пошту для зв'язку. Разом з тим, згідно з російськими новинами, агентство очолює колаборант з Запоріжжя на ім'я Олександр Патаман.
На зображенні: Олександр Патаман після завершення "екстремальних журналістських курсів", які організували російські правоохоронці.
За даними видання "Локатор медіа", Патаман з 2004 року брав участь у козачому русі в Запоріжжі, представлявся військовим отаманом "козачої спеціалізованої дружини "Січ".
У 2014 році він став активним учасником "антимайдану" в Запоріжжі, після чого змушений був втекти та знайти притулок у Росії. Після початку повномасштабної агресії повернувся на тимчасово окуповану територію Запорізької області — до Бердянська, де займався розробкою пропагандистських матеріалів для телеграм-каналів і радіостанцій.
У вересні 2023 року був призначений окупантами депутатом так званих законодавчих зборів від партії "Єдина Росія" у Запорізькій області. В лютому 2024 року отримав посаду голови "Федерації профспілок Запорізької області", зареєстрованої в Мелітополі.
Інші співробітники агентства, якщо такі є, залишаються анонімними. В агентстві є багато відео-контенту, однак він знятий без традиційних журналістських стендапів або закадрового озвучення. Студійного контенту у ЗАН також немає. Проте в деяких новинах можна знайти цитати анонімного заступника головного редактора ЗАН; навіть якщо інформація подається від його імені, його ім'я не розкривається.
Херсонське агентство новин
Про Херсонське агентство поки що відомо ще менше. Про його запуск повідомлялося у червні 2023 року. Відповідний допис з'явився у телеграм-каналі окупаційної адміністрації Херсонської області.
У повідомленні зазначалося, що "нова інформаційна платформа забезпечить жителів Херсонської області новинами про найважливіші події, що відбуваються у регіоні". Окрім цього, окупаційна влада обіцяла надавати аналітичні статті, інтерв'ю, а також "коментарі політиків і фахівців щодо ключових тем, які турбують мешканців Херсонщини".
В окупаційній адміністрації, яка називає себе "Міністерством інформаційної політики", підкреслили, що запуск нового медіа є суттєвим кроком для "інтеграції" даного регіону в російський інформаційний ландшафт.
Видання отримало реєстраційний номер у Роскомнагляді в липні 2023 року. Подібно до ЗАН, Херсонське новинне агентство не надає інформації про фізичну адресу чи імена співробітників, а лише вказує електронну пошту.
На платформі Рутуб усі відео від ХАН веде російська журналістка Лана Самаріна, яка брала участь у створенні агентств на тимчасово окупованих територіях. Крім її інтерв'ю, ХАН також представив випуск, присвячений презентації книги "ПостУкраїна. Країна без держави" російського автора Семена Уралова. Він висловлює думку, що для подолання явища прозахідних ждунів у Новоросії знадобиться щонайменше два десятиліття інтенсивних зусиль. Це свідчить про те, що навіть самі окупанти усвідомлюють наявність значної кількості людей на ТОТ, які виступають проти їхньої влади і прагнуть повернення до України.
Центр національного спротиву повідомив, що через брак пропагандистів російські окупанти почали залучати старшокласників до роботи в медіа, які знаходяться під їх контролем. За інформацією українського підпілля, цим займається Херсонське агентство новин, яке підпорядковане окупаційній владі та кремлівському "Руху перших". Учням пропонують фінансову винагороду, можливість відвідати Росію та спрощення навчального процесу.
Залучення дітей до поширення пропаганди та формування медіаосвіти стало звичною практикою в Росії, про що регулярно повідомляє "Детектор медіа".
На сьогоднішній день немає жодної перевіреної інформації про головного редактора або керівника ХАН. У 2024 році на веб-сайті з'явилося звернення "редакції" до своїх читачів з нагоди першої річниці видання. У цьому повідомленні йшлося: "Рівно рік тому наша редакція в Херсонській області розпочала свою роботу. Ми об'єднали команду енергійних і сміливих професіоналів, які щиро люблять свою країну".
Проте, ці "сміливі" та "патріотичні" експерти чомусь не готові продемонструвати свої обличчя.
