Інфляційні процеси в Україні: вплив війни на вартість товарів, спосіб життя та повсякденність населення.

Війна в Україні спричинила глибокі економічні потрясіння, серед яких стрімке зростання інфляції, що досягла піку 2022 року на рівні понад 26%. Руйнування інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів і девальвація гривні призвели до значного здорожчання товарів першої необхідності, що особливо вдарило по малозабезпечених верствах населення. Ці зміни змусили українців переглянути свої споживчі звички, а державу -- впроваджувати заходи для стримування цінового тиску.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року економіка країни зазнала суттєвих змін. Руйнування інфраструктури, втрата частини територій, зниження обсягів виробництва, енергетична криза та порушення логістичних ланцюгів призвели до значних економічних втрат. Більше того, мільйони українців були змушені залишити свої домівки, що негативно вплинуло на внутрішній ринок праці, споживчий попит та бюджетні видатки.

Одним з основних викликів для економічної сфери стало забезпечення обороноздатності. Війна вимагає значних ресурсів, що, в свою чергу, призвело до зміни пріоритетів у державному фінансуванні, збільшення бюджетного дефіциту та посилення залежності від міжнародної підтримки.

На фоні конфлікту інфляція виявилася ключовим чинником економічного тиску на населення та підприємства. Порушення ланцюгів поставок, зростання цін на енергоносії, зменшення пропозиції товарів і девальвація гривні призвели до неконтрольованого зростання інфляції. Особливо стрімким було підвищення цін у перший рік вторгнення.

За словами Гліба Вишлінського, виконавчого директора Центру економічної стратегії, у 2022 році інфляція досягла 26% внаслідок емісії 400 мільярдів гривень. Це призвело до зниження купівельної спроможності населення, зокрема, найбільше постраждали пенсіонери та працівники бюджетної сфери.

Найзначніше підвищення цін було зафіксовано на предмети першої необхідності, такі як продукти харчування, медикаменти та паливо. Це особливо негативно позначилося на малозабезпечених групах населення та літніх людей. Паралельно з ростом витрат спостерігалося зниження доходів, що, в свою чергу, призвело до зменшення купівельної спроможності.

Українці змушені були переглядати свої звички. Багато родин:

Бізнес також зазнав значного навантаження: зросли витрати на енергоресурси, логістику, сировину. Особливо складно було малим і середнім підприємствам. Щоб зменшити інфляційний тиск, Національний банк України підвищив облікову ставку, запровадив валютні інтервенції, а уряд -- державне регулювання цін на критично важливі товари.

Щоб краще усвідомити обсяги змін, представляємо основні показники інфляційної динаміки. Це дасть змогу наочно відстежити тенденції та провести їх порівняння за період з 2022 по 2024 рік:

У 2022 році інфляція досягла рекордних показників через хвилю паніки, руйнування інфраструктури та зниження вартості гривні. У 2023 році ситуація частково нормалізувалася, але вже у 2024-му темпи зростання цін знову почали зростати.

У річному Звіті про інфляцію НБУ за 2023 рік йдеться, що "інфляційний показник досяг свого максимуму в жовтні 2022 року, склавши 26,6% в річному вимірі. Після цього спостерігалося поступове зниження завдяки реалізації стабілізаційних заходів та покращенню макрофінансової ситуації", -- повідомляють у Національному банку.

Ціни на продукти харчування значно зросли. У 2022 році вартість сирих продуктів піднялася на 41,6%. Зокрема, фрукти стали дорожчими на 39,3%, а овочі — на 25,3%. У 2023 році ціни на продукти харчування зросли на 31,5% у порівнянні з попереднім роком. Це призвело до зниження купівельної спроможності населення та спонукало багатьох українців змінити свої звички споживання.

Торговці овочами та м'ясом також зазнали впливу інфляційних процесів. Вартість картоплі зросла з 20 до 29 гривень за кілограм, а капуста подорожчала з 28-30 до 45 гривень. У зв'язку з нестачею вітчизняної продукції на ринках почали з'являтися імпортовані товари, що ще більше підвищило ціни.

Після початку конфлікту споживчий кошик в Україні зазнав значних змін. Люди почали збільшувати витрати на їжу та паливо, водночас скорочуючи витрати на непродовольчі товари і послуги, такі як ресторани, одяг і розваги. Це вказує на те, що українці адаптують свої споживчі звички до нових економічних реалій.

У 2022 році в Україні спостерігалося зниження середньої реальної заробітної плати на 17%, в той час як безробіття підвищилося до 28%. Ці фактори сприяли зменшенню споживчих витрат на 20% і негативно вплинули на якість життя громадян.

Уряд України запровадив мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги, що допомогло стримати інфляцію в цій сфері. Однак, тарифи на електроенергію зросли від 1,44 до 2,64 грн за кВт/год, що на 83,3% більше. Описані заходи мали тимчасовий ефект і не змогли повністю компенсувати інфляційний тиск.

Хоча інфляція 2023 року знизилася до 5,1%, 2024-го вона знову зросла до 12%. Це свідчить про те, що інфляційні ризики залишаються високими, і необхідні подальші заходи для стабілізації економіки та підтримки населення.

Для стабілізації ситуації потрібна комплексна політика, що включатиме фінансову підтримку населення, стимулювання економічного зростання та модернізацію інфраструктури.