Хто визначає політичний вектор Дональда Трампа і які аспекти повинна враховувати Україна?
Повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році відновило популярність гасла America First. Однак, на відміну від його першого терміну, нинішня зовнішня політика Сполучених Штатів формується не лише на основі державних структур, а скоріше завдяки вузькому колу однодумців, яке склалося навколо Трампа за останні кілька років.
Це не традиційні дипломати чи політики. Це лоялісти, медійники, мільярдери, активістські рухи та нові аналітичні центри, що бачать світ крізь призму американського ізоляціонізму.
Для України це означає наступне: у сфері зовнішньої політики нам слід зосередити увагу не лише на висловлюваннях президента США, а й на тих, хто є його радниками.
Більше про нові центри впливу на американського президента і те, як Україні налагодити стосунки з Білим домом, читайте в статті кандидатки політичних наук, виконавчої директори YES Світлани Ковальчук Хто впливає на Трампа? Як Україні підлаштуватися під новий стиль політики США. Далі - стислий її виклад.
За останні роки навколо Дональда Трампа сформувалася нова мережа правих аналітичних центрів, якої майже не існувало у 2016 році.
Найпомітніший - Conservative Partnership Institute (CPI). Цей інститут перетворився на добре фінансований хаб активізму "другої епохи Трампа".
До складу мережі CPI входять такі особистості, як Рассел Вот, який наразі займає посаду директора Бюджетного офісу Білого дому і є одним із головних ідеологів ініціативи Project 2025 — великої ультраконсервативної програми, спрямованої на реформування американської державної системи.
Цей проект передбачав суттєве збільшення повноважень президента.
Крім того, передбачено заміну тисячі кар'єрних державних службовців на лоялістів, а також суттєве зменшення впливу федеральних установ у сфері внутрішньої та зовнішньої політики.
За свідченнями експертів, близько 40-60% ключових пунктів Project 2025 уже реалізуються або запущені в роботу.
Головні фінансові ресурси MAGA Inc формуються завдяки обмеженій кількості дуже заможних спонсорів, які підтримують його націоналістичну та консервативну політичну платформу.
Серед учасників є великі гравці енергетичного сектору та інвестори, які прагнуть зменшити регуляторне навантаження і забезпечити "стабільні зв'язки з нафтовими виробниками". Це пояснює, чому адміністрація Трампа проявляє більш лояльне ставлення до авторитарних режимів Перської затоки та готова до "перезапуску" економічних переговорів з Росією.
Основним голосом Трампової ідеології є Такер Карлсон. Після свого звільнення з Fox News він став неофіційним теоретиком американського націоналізму.
Карлсон регулярно повторює кремлівські тези про "диктатора Зеленського", "безглуздість" підтримки України та "провину НАТО" за війну. Ці меседжі лягають на благодатний ґрунт у середовищі Трампа.
Поряд із Карлсоном існує ціла інфраструктура медіаактивізму.
Базою впливу Трампа стали не традиційні партійні структури, а активістські мережі, що виросли з MAGA-руху.
Наприклад, Turning Point USA мобілізує молодь антинатовськими та антиукраїнськими наративами.
Водночас у середовищі MAGA почали проявлятися явні розбіжності та внутрішні суперечки.
Оточення Трампа під час його другої каденції стало ще більш обмеженим. Він свідомо тримається подалі від тих, хто може висловити незгоду з його думками.
Внаслідок цього ключові посади отримують люди з мінімальним досвідом зовнішньої політики, але максимальним рівнем особистої відданості.
Однак Республіканська партія США не готова терпіти витівки Трампа і більше зосереджена на думці своїх виборців. Це, безумовно, є позитивним сигналом для України. Багато прихильників Республіканської партії не схвалюють підкорення перед Путіним.
У таких обставинах Україні слід проявляти активність, а не лише реагувати на виклики.
Коло впливу Трампа у 2025 році - хаотичне, подеколи небезпечне. Але воно не є монолітним.
І саме в цій неоднорідності - вікно можливостей для України. Нам треба лише вміти ним скористатися.
