Фінанси в обмін на податковий тягар: МВФ розпочинає "полювання" на тисячі ФОПів.

Оновлена програма Міжнародного валютного фонду для України пропонує фінансову підтримку, що перевищує 8 мільярдів доларів. Однак ці кошти можуть мати високу ціну: кредитор наполягає на скасуванні податкових пільг для фізичних осіб-підприємців, що вплине на значну частину українського бізнес-середовища.

В Україні та Міжнародному валютному фонді наприкінці листопада було досягнуто угоди на рівні персоналу щодо нової програми підтримки. Ця програма передбачає чотирирічний термін дії та загальну суму, що перевищує 8 мільярдів доларів, що, втім, є недостатнім для потреб нашої країни.

Але для отримання навіть цих коштів Україні треба виконати низку драконівських умов, що здійняли бурю обговорень у соцмережах та ЗМІ. І які, на думку ряду економістів, "вб'ють" український малий бізнес та призведуть до втрати податкових надходжень до бюджету...

Протягом всіх років повномасштабної війни наша країна знаходиться на межі між постійним дефіцитом бюджету та переговорами з партнерами, які через різноманітні програми намагаються компенсувати нестачу фінансування. Однак з кожним новим роком залучення коштів стає все складнішим. Ситуацію ускладнюють і резонансні корупційні скандали, такі як операція "Мідас", що викликала занепокоєння як серед українців, так і у західних союзників, які тепер мають додаткові причини для затримки у наданні допомоги.

В даний момент лідери Європейського Союзу ведуть переговори про надання Україні кредиту на репарації в розмірі 140 мільярдів доларів, використовуючи заморожені активи Росії, відсотки з яких ми вже виплачували. Однак Бельгія, де зберігається більша частина цих коштів, виступає проти цього ініціативи. На жаль, поки що не видно жодних ознак прогресу в цих переговорах.

Таким чином, рішення про чергову програму з МВФ є дуже нагальним. Прем'єр-міністерка України повідомила, що цей кредит ще повинна схвалити Рада директорів МВФ пізніше, але він допоможе "зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку, яка для нас критично важлива у наступні роки".

У Національному банку підкреслили, що, згідно з прогнозами фонду, ця програма може стати двигуном широкомасштабної міжнародної допомоги для забезпечення фінансових потреб України.

"За базовим сценарієм загальний розрив фінансування у 2026-2029 роках оцінюється приблизно у 136,5 мільярда доларів. У 2026-2027 роках, ураховуючи вже надані запевнення щодо фінансування, Україна має залишковий розрив фінансування близько 63 мільярди доларів", - повідомив регулятор.

Проте, як і слід було очікувати, ситуація не є такою простою: фонд надає фінансування лише за умови виконання ряду вимог, які пред'являються органами влади. І ці вимоги мають доволі суворий характер.

В Національному банку України повідомили, що Міжнародний валютний фонд висуває перед урядом України ряд ключових вимог. Серед них – затвердження бюджету на 2026 рік, що відповідатиме умовам програми, активізація внутрішніх фінансових ресурсів, уникнення неефективних витрат, запобігання ухиленню від податкових зобов'язань, а також оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема, запровадження податку на OLX.

Останні згадані ініціативи спричинили найширший відгук у суспільстві. Хоча наразі це лише предмет дискусій, підприємці та громадяни вже відчувають тривогу, очікуючи можливих наслідків для своєї роботи та, безумовно, для своїх фінансів.

Наприклад, згідно з інформацією Bloomberg, в рамках цих угод влада має намір ввести податок на додану вартість (ПДВ) для підприємців, що працюють на себе і декларують річний дохід понад 1 мільйон гривень. Ця можливість активно використовується, зокрема, великими українськими фірмами та ресторанними мережами, для зменшення своїх податкових зобов'язань.

Уряд також має намір скасувати пільговий режим для міжнародних посилок. На даний момент посилки, вартість яких не перевищує 150 євро, не підлягають обкладанню імпортними митами. Ця ініціатива обговорюється в Україні вже тривалий час.

Раніше було зазначено, що кредитор наполягав на необхідності девальвації гривні та збільшення тарифів на газ для населення. Однак після оголошення про укладення угод щодо нової програми ці вимоги більше не згадувалися.

Усі запропоновані заходи викликають значний спротив серед населення. Найбільше суспільство обурило рішення щодо введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Зараз підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування і є платниками єдиного податку 1-3 груп, не підлягають цьому зобов'язанням. Однак саме цю пільгу планує скасувати Міжнародний валютний фонд, що, по суті, суттєво зменшить вигоди від спрощеної системи, яка вважалася важливим досягненням української економіки.

Проте, з якою метою це здійснюється і які реальні ризики це несе для українського бізнесу, економічної ситуації в країні та кожного окремого громадянина?

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі для УНІАН зазначив, що Міжнародний валютний фонд вимагає від України підвищення якості та обсягів бюджетних надходжень, враховуючи теперішні видатки. Крім того, фонд наполягатиме на вжитті всіх необхідних заходів, які можуть гарантувати стабільність повернення кредитів та фінансову стійкість країни.

"Проте ці дії дійсно непопулярні. Підприємці це одна частина, інша частина - це тарифна політика і приведення тарифів до ринкових рівнів, зменшення неефективних видатків, скасування пільг тощо. Тобто ми говоримо про цілий пласт змін і вимог, який впливатиме на якість бюджету", - сказав експерт.

Він роз'яснив причину діяльності фонду: підприємці часто стають учасниками різноманітних схем, які допомагають великим компаніям зменшити свої податкові зобов'язання.

"Наприклад, магазини електроніки завозять товар, а гроші за покупки ідуть не на магазин, а на різні ФОПи, щоб обійти сплату податків. Аналогічно відбувається в різних роздрібних сервісах - часто в ресторанному бізнесі. Таким чином, підприємство уникає частини податків через дроблення і фактично приховує оберти, оскільки розрахунки ідуть не по підприємству, а по ФОПах", - пояснив Шевчишин.

Він також підкреслив, що багато компаній обирають наймати фізичних осіб-підприємців замість оформлення працівників у штат, щоб уникнути сплати податків на заробітну плату.

"Які ж конкретно вимоги висуває МВФ? Вони наполягають на обмеженні використання фізичних осіб-підприємців, що передбачає скасування податкових пільг з метою збільшення бюджетних надходжень", - зазначає аналітик.

Він підкреслив, що відновлення сплати ПДВ створить значний тягар для фізичних осіб-підприємців і компаній, які залучають їх до свого бізнесу. Це, в свою чергу, неминуче позначиться на вартості товарів і послуг, оскільки зростання податкових зобов'язань через ПДВ буде перенесено на кінцевого покупця.

"Закриття 'мертвих' ФОПів стане реальністю, і таких підприємств чимало. Ті, хто використовував ФОПи для уникнення сплати податків, зараз намагатимуться знайти нові схеми, однак багато з них змушені будуть закритися, а інші оберуть офіційні робочі місця. Це створить додатковий тиск на ринок, з яким не всі зможуть впоратися, що призведе до зменшення кількості ФОПів, які не здатні конкурувати в умовах внутрішнього ринку", - зазначив Андрій Шевчишин.

Аналітик відзначив, що ці вимоги націлені на протидію ухиленню від податкових зобов'язань, але в результаті серйозно постраждають такі сфери, як ресторани, кафе, салони краси та інші послуги.

Він також акцентував на ще одному можливому навантаженні для фізичних осіб-підприємців – підвищенні витрат на бухгалтерський облік. Оскільки ПДВ є досить складним для управління податком, більшості ФОП знадобиться допомога професійних бухгалтерів.

Здавалося б, протидія зловживанням з ухиленням від сплати податків, до яких вдаються великі компанії з мільйонними прибутками, є необхідним кроком для поповнення дефіцитного бюджету в умовах війни. Однак ця ініціатива також може негативно вплинути на малих підприємців, які чесно виконують свої обов'язки і зовсім не "плавають в достатку" за нинішньої податкової системи.

Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін різко розкритикував дану ініціативу. Він зазначив, що українські чиновники "повернулися в "офіс простих рішень і результатів" та придумали, як швидко наповнити бюджет" з подачі МВФ, який хоче бачити додаткові джерела покриття дефіциту.

"Якимось чином ніхто не подумав про те, щоб активізувати економіку через розширення податкової бази, зменшення непродуктивних державних витрат і зменшення корупції. Натомість з'явилася інша пропозиція: давайте ще більше тиснути на 'безкінечних гусей' – фізичних осіб-підприємців. Вони ж не олігархи з впливовими представниками в парламенті та величезними ресурсами," - зазначає Амелін.

Він навів приклад: кожен ФОП із річним доходом понад мільйон гривень - а це приблизно 83 тисячі гривень на місяць - має стати платником ПДВ. Для айтішника, консультанта, дизайнера, репетитора з доходом 2000 доларів на місяць це означає зростання податків утричі - з 7% ефективної ставки до 20-22% одномоментно.

"Конкретні цифри: ФОП із доходом два мільйони на рік сьогодні платить близько 140 тисяч гривень. Після реформи - 380-430 тисяч, різниця - чверть мільйона", - порахував директор "Українського інституту майбутнього".

За його словами, під удар потрапляють 170-250 тисяч ФОПів - десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих, і це переважно представники ІТ, консалтингу та професійних послуг.

Амелін навів похмурий прогноз: серед цих підприємців третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни, розганяючи інфляцію, чверть закриє бізнес і піде в найм (поповнивши ринок праці, який і так переповнений), а решта - 100-150 тисяч підприємців - оберуть "тінь" (дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції). Крім цього, до 25 тисяч висококваліфікованих спеціалістів просто виїдуть в інші країни.

Експерт також спрогнозував, який ефект ця ініціатива матиме для держбюджету на тлі планів уряду отримати додаткові 15-20 мільярдів гривень на рік від ПДВ. Він вважає, що 100-150 тисяч ФОПів, які підуть у тінь, перестануть платити єдиний податок, ЄСВ, військовий збір, що складе 15-20 мільярдів прямих втрат, а їхні контрагенти теж почнуть "оптимізуватися", що призведе до втрати ще 10-15 мільярдів гривень.

"Додайте до цього витрати на посилення контролю, які становитимуть від 2 до 5 мільярдів. У результаті: чистий збиток складе 12-20 мільярдів щорічно. Бюджет зазнає значних втрат, які перевищать його доходи, в той час як тіньова економіка може зрости на 3-5%, а офіційний ВВП зменшиться на 1,5-2,5%. Це не просто тривожний прогноз - це реальний сценарій, - підкреслює Амелін."

Він також зазначив парадоксальну ситуацію: резиденти Дія.City та Defence.City, які мають мільйонні прибутки, отримують різноманітні пільги, тоді як фізичні особи-підприємці з доходом у 1 мільйон гривень вважаються "податковими ухильниками".

"Малий бізнес - це не "податкова лазівка". Це 1,7 мільйона робочих місць. Податки на армію. Середній клас. Соціальна тканина суспільства. Ми десятиліттями виводили цих людей із тіні, переконуючи, що легальний бізнес - вигідно та безпечно. Тепер одним рішенням штовхаємо назад", - наголошує експерт.

Які існують альтернативні методи поповнення державного бюджету? Анатолій Амелін пропонує скоротити державний апарат на 20-30%, що дозволить зекономити від 30 до 50 мільярдів гривень щорічно.

"Це перевищує всі вигоди від тиску на фізичних осіб-підприємців. Україна володіє одним з найбільших державних апаратів у Європі," - підкреслив він.

Серед інших можливих заходів він назвав боротьбу з контрабандою в умовах, коли нелегальний імпорт тютюну, пального та алкоголю складає 50-80 мільярдів гривень втрат щороку, а також підняття порогу ПДВ до 3-4 мільйонів гривень на рік.

"ФОПи не є олігархами. У них немає лобістів у Верховній Раді і величезних фінансових ресурсів. Це «численна група малих підприємців». Саме тому вони стали мішенню. Вони не відступлять, але можуть піти в тінь, виїхати за кордон чи закритися. У такому випадку державний бюджет недоотримає більше, ніж планувалося, а економіка втратить важливу основу для забезпечення обороноздатності", - підкреслює Амелін.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман, у свою чергу, зауважує, що в цілому меморандум з МВФ є на 99% корисним. За винятком вимоги про ФОПів.

"Існує безліч корисних ініціатив, таких як продовження реформи митниці та оновлення податкової служби, підтримка незалежності НАБУ і САП, а також зміна оподаткування "китайських" посилок, що негативно впливають на українську економіку. Більшість з цих пунктів є позитивними. Проте, один з аспектів - встановлення порогу сплати ПДВ для ФОПів - може створити серйозні ризики", - зазначив він у бесіді з УНІАН.

Гетьман підкреслив, що концепція, яку Міністерство фінансів впровадило в переговорах з МВФ, має на меті зменшити практики поділу доходів компаній на фізичних осіб-підприємців, однак вона не принесе очікуваних результатів.

Цей захід, на думку економіста, переважно нашкодить малому і мікробізнесу, змусивши більшість з них або переходити в "тінь", або "дробитися" і замість одного ФОПа відкрити два-три, аби не підпадати під цей ліміт.

"Друга і третя групи ФОПів - це практично все, що ми бачимо навкруги: маленькі кав'ярні, ресторанчики, крамнички, перукарні - це все вони. Вони зазвичай заробляють 2-3 мільйони гривень, це їхній оборот за рік. Тож якщо їм скажуть, що через 1 мільйон ви маєте переходити на ПДВ, вони точно не будуть цього робити", - зазначає Гетман.

Експерт зазначив, що система сплати ПДВ є надзвичайно складною та важкою для малих підприємств, які не в змозі її витримати.

"За оцінками світових рейтингів, адміністрування цього ПДВ вимагатиме близько 400 людино-годин на рік, тому підприємці-індивідуали навряд чи візьмуться за це. Вони шукатимуть будь-які способи, щоб уникнути перевищення зазначеного ліміту", - зазначає Гетман.

За його словами, якщо у підприємця з умовним річним доходом у 3 мільйони гривень виникне потреба, він може створити ще два ФОПи, наприклад, на членів сім'ї. Або ж він може шукати способи уникнути сплати ПДВ іншим чином — наприклад, працюючи "в тіні", приховуючи значну частину доходів.

"Отже, вони готові діяти будь-яким способом. Це підтверджують численні приклади, коли запроваджуються надмірні та неадекватні регуляції: більшість бізнесменів просто ігнорує їх," - підсумовує фахівець.

Втім, деякі експерти вважають, що панікувати рано і найближчим часом уряд просто не зможе одним махом скасувати пільгу та різко збільшити податкове навантаження на підприємців.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі УНІАН висловив думку, що нова програма МВФ не залишить фізичних осіб-підприємців без пільг в найближчому майбутньому.

"З 2008 року в меморандумі з Міжнародним валютним фондом міститься вимога для українського уряду адаптувати ціни та тарифи на енергоносії для населення до рівня ринку. Чи можете ви сказати, чи були хоч якісь кроки в цьому напрямку?" - підкреслив Пендзин.

Отже, якщо нова угода з Фондом міститиме суворіші податкові вимоги, її реалізація може затягнутися на тривалий період.

"Хто вам сказав, що якщо Україна підпише меморандум з вимогами по відношенню до спрощеної системи оподаткування, це буде зроблено завтра?", - ставить риторичне питання економіст.

Такої ж думки дотримується адвокат Богдан Янків, який наголошує, що поки що немає навіть тексту меморандуму, а є лише короткий прес-реліз на сайті МВФ.

"Текст угоди - відсутній. Деталей - нуль. Фраза "скасувати пільгу на реєстрацію ПДВ" - надто широка. Це може значити абсолютно різні сценарії. У ЄС, наприклад, всі мають бути платниками ПДВ, але до приблизно 85 000 євро обороту ПДВ не сплачується", - зазначив адвокат.

Він зазначив, що у Національній стратегії доходів до 2030 року вже давно передбачено об'єднання груп фізичних осіб-підприємців, встановлення податку у відсотковому співвідношенні до доходу та можливе впровадження ПДВ. Тому, на його думку, меморандум Міжнародного валютного фонду лише підтверджує вже існуючий курс, а не вводить нові ініціативи.

Найбільш реалістичним сценарієм Янків вважає, що ПДВ для ФОП запровадять, але точно не у 2026 році. Зокрема, через те, що це дуже складно технічно: треба скасувати 1-2 групи або створити для них ПДВ-процедуру, переписати закони, затвердити нові форми звітів та обліку, оновити програмне забезпечення податкової, навчити бухгалтерів та підготувати сервери під мільйони ПДВ-накладних.

"На фіскалізацію пішло 3 роки. ПДВ для всіх - у 10 разів складніше. Реальний горизонт? 2029-2031 роки. Саме тоді завершиться дія меморандуму і настане дедлайн Нацстратегії", - вважає адвокат.

Слід підкреслити, що майбутнє програми МВФ, незважаючи на активні дискусії, досі не визначене. Все залежить від того, чи буде Європейський Союз продовжувати реалізацію ініціативи щодо використання заморожених російських активів. Рішення з цього питання очікується наступного місяця, і невдача в цьому процесі може поставити під загрозу фінансування фонду.

На даний момент стурбованість бізнесменів має більше теоретичний характер, ніж практичний. Фахівці підкреслюють, що навіть у разі, якщо меморандум з Міжнародним валютним фондом передбачатиме скасування податкових пільг на ПДВ, його реалізація навряд чи відбудеться швидко. Технічні виклики, такі як необхідність переписування законодавства, розробка нових форм звітності, навчання бухгалтерів та адаптація інформаційних систем, можуть затягнути реальні зміни на кілька років.

Проте загальна ситуація виглядає досить тривожною: малий бізнес стикається з посиленим фінансовим тиском. Підприємці, що функціонують на спрощеній системі оподаткування, ризикують або потрапити під збільшення податкового навантаження, або ж перейти в тіньову економіку. Це може призвести до зростання цін, зменшення кількості фізичних осіб-підприємців на ринку та зниження бюджетних надходжень, ставлячи під загрозу підприємницьку активність, яка є основою середнього класу і важливим джерелом податкових доходів.

Коли в бюджеті хронічно не вистачає коштів, ще й в умовах війни, чомусь ніхто не поспішає закривати ті самі "шлагбауми", через які зникають мільярди. Натомість першим під ніж іде багатостраждальний малий бізнес, хоча чиновники в своїх промовах апелюють до стійкості та незламності підприємців, які тримають економіку на плаву. Але, як часто буває, в реальності слова розходяться з діями, і затикати бюджетні діри хочуть саме "маленькими українцями".