Фінансова допомога для Києва, обмеження для росіян та візові питання. Які новини принесе жовтневий саміт Європейського Союзу?
Цей звук створений за допомогою штучного інтелекту.
БРЮССЕЛЬ - 15-16 жовтня, коли європейські лідери зберуться у Брюсселі, увага медіа, ймовірно, буде зосереджена на запеклій дискусії про бюджет ЄС. Уперше 27 прем'єрів і президентів спробують досягти істотного консенсусу щодо нового довгострокового бюджету Євросоюзу на період з 2028 по 2034 роки.
На нинішньому саміті лідерам ЄС навряд чи вдасться досягти домовленості. Наступні саміти, на яких вони спробують остаточно узгодити бюджет, заплановані на листопад і грудень. Водночас немає гарантій, що домовленості вдасться досягти й тоді, оскільки проєкт бюджету обсягом розділив північні країни, відомі як "ощадливі", які наполягають на скороченні витрат, та решту держав, які прагнуть збільшити бюджет або принаймні залишити його на нинішньому рівні.
Конфлікти навколо фінансування в Брюсселі, зазвичай, є найжорсткішими та затяжними, що призводить до відволікання значної частини уваги Європейського Союзу від більш масштабних міжнародних проблем, які стоять перед блоком.
Проте, проект підсумків саміту ЄС, з яким ознайомилося Радіо Свобода, надає певне уявлення про те, які дії планує вжити блок стосовно ряду зовнішньополітичних аспектів у найближчий час.
Фінансування України
На початку вересня в Брюсселі та Києві несподівано спалахнула політична дискусія після того, як українські посадовці почали попереджати про можливий
Виникла значна плутанина через різні цифри, які були озвучені, і українські з європейськими чиновниками почали з'ясовувати суть проблеми, а також необхідність перегляду умов кредиту в розмірі 90 мільярдів євро (100 мільярдів доларів), який ЄС погодив надати Україні на початку року для фінансування потреб у 2026-2027 роках. На кожен з цих років планувалося по 45 мільярдів євро. Зокрема, розглядалася можливість перенесення частини коштів, запланованих на 2027 рік, на більш ранній термін.
Джерела в Європейському Союзі, які знають про перебіг обговорень, розповіли Радіо Свобода, що корективи в оцінках потреб України відображають реальний стан справ. Вони зазначили, що ціна на військову техніку, яку планує закупити Україна, зростає, а також зростають витрати на зарплати військових та компенсаційні виплати родинам загиблих бійців.
Проте завдяки перерозподілу коштів із державного бюджету та фінансовій підтримці з боку інших міжнародних партнерів Київ знаходить способи задовольнити свої найнагальніші потреби.
Це також знаходить своє підтвердження в проєкті резолюцій саміту Європейського Союзу, де зазначається, що Європейська рада "в рамках програми кредитування на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, зокрема, висловлює задоволення тим, що вже визначено джерела фінансування для бюджетних і оборонних потреб України на 2026 рік".
Але це ще не кінець історії.
Хоча фінансування наразі гарантовано до 2026 року, дипломати ЄС вважають, що Україна витратить залишок у 45 мільярдів євро. Це означає, що дефіцит, якого вдалося уникнути цієї зими, може знову виникнути через рік. Тому ЄС буде змушений шукати додаткові ресурси, оскільки в наступному довгостроковому бюджеті блоку передбачається збільшене фінансування для України.
Отже, є велика ймовірність, що це, безумовно, не буде обговорюватися на саміті, що відбудеться цього тижня. Проте це питання цілком може знову з’явитися у порядку денному на запланованих заходах у листопаді та грудні, а також, ймовірно, знову стане актуальним на початку наступного року.
Обмеження та естонський скандал
У проекті фінальних документів саміту зазначено, що "Європейський Союз продовжує закликати до припинення жорстокої агресивної війни та ініціювання конструктивних переговорів для досягнення миру. Європейська Рада вітає ухвалення 21-го пакету санкцій, який передбачає внесення значної кількості нових фізичних і юридичних осіб до санкційних списків".
Хоча спочатку це може здаватися простим закликом до введення нових санкцій проти Москви, існує тонка, але суттєва відмінність.
У минулі роки та на попередніх самітах керівники ЄС неодноразово підкреслювали необхідність вжиття додаткових заходів, зокрема введення нових пакетів санкцій. Проте після труднощів, які супроводжували 21-й раунд санкцій, стає зрозуміло, що Європейський Союз поступово відмовляється від запровадження нових економічних обмежень і на даний момент, по суті, лише доповнює свій чорний список новими іменами.
І хоча загальна цифра - майже 1 600 нових об'єктів, офіційно затверджених 12 жовтня, - звучить вражаюче (), ті, проти кого спрямовані санкції, навряд чи є широко відомими. Насправді всі вони належать до російського військово-промислового комплексу,
Але не все було так просто, навіть із цими, на перший погляд, простими оголошеннями.
Конфузна ситуація виникла через те, що Естонія, яка відома своєю жорсткою позицією щодо санкцій, попросила вилучити одну компанію та одну особу зі списку, який спочатку був запропонований і з яким ознайомилося Радіо Свобода. Юридичною особою був Солікамський завод, що експортує рідкісноземельні матеріали, а фізичною особою - його генеральний директор Руслан Дімухамедов.
Оскільки значна частина експорту компанії спрямована до країн Європейського Союзу, зокрема до Естонії, ця балтійська країна підтвердила, що виступала за те, щоб ЄС не вводив проти неї санкції.
У коментарі для Радіо Свобода естонське представництво при ЄС підкреслило, що "серед європейських промислових секторів, які залежать від NPM Silmet, можна виділити виробництво електромобілів, вітрових турбін, а також електроніку, автомобілі та авіацію в державах Європейського Союзу".
У документі також говорилося, що "NPM Silmet активно досліджує можливості для знаходження нових джерел постачання матеріалів, які наразі імпортуються з Російської Федерації."
Ця ситуація яскраво ілюструє, що навіть найвідданіші прихильники України в Європейському Союзі мають свої національні економічні інтереси, які тісно пов'язані з Росією, і щодо яких вони не готові йти на жодні поступки.
Візи для громадян Росії
Хоча традиційна політика санкцій, здається, наразі відходить на другий план, у Брюсселі набирає обертів питання щодо обмеження в'їзду до ЄС для більшої кількості росіян.
Європейський Союз продовжує зусилля щодо введення заборони на в'їзд для російських громадян, які брали участь у бойових діях проти України, використовуючи шенгенські туристичні візи. У проекті підсумкових документів саміту міститься заклик до...
Це найочевидніша ознака того, що навіть такі середземноморські країни, як Франція, Італія та Іспанія, які значною мірою залежать від туризму, наближаються до ухвалення заходів, які в майбутньому можуть зобов'язати російських заявників надавати документи про військову службу під час подання заяв на отримання шенгенських туристичних віз.
У документі також підкреслюється важливість "перегляду та зміцнення візових вимог і політики стосовно громадян Російської Федерації".
Згідно з інформацією, наданою європейськими чиновниками, це свідчить про те, що наразі тривають роботи над тим, щоб власники таких віз втратили можливість безперешкодно подорожувати по всій Шенгенській зоні і були зобов’язані залишатися в тій державі, яка їх видала.
Крім того, виявляється намір припинити визнання російських паспортів, які не мають біометричних даних, включаючи дипломатичні та службові документи.
Щодо російських дипломатів, які вже знаходяться в країнах Європейського Союзу, вживаються заходи для обмеження їхньої мобільності. На даний момент російські дипломати та консульські працівники в країнах ЄС, як правило, зобов'язані лише інформувати місцеву владу про свої поїздки до інших держав-членів. Проте запропоновані зміни передбачають введення нових вимог.
Окрім цього, обговорюється можливість введення обмежень на тривалість перебування російських дипломатів у країнах, де вони працюють. Це пов’язано з тим, що європейські контррозвідувальні служби зазначають, що дипломати, які залишаються на одному місці протягом тривалого часу, можуть виконувати важливі завдання.
Час для Чорногорії закінчується.
Цей тиждень стане ще одним важливим моментом у процесі розширення Європейського Союзу. 13 жовтня Албанія також приєднається до цього процесу. У той же день Молдова та Україна мають розпочати переговори з 17 розділів, що дозволить збільшити загальну кількість активних розділів. Це вдалося здійснити завдяки подоланню початкових перешкод з боку Угорщини.
Однак, мабуть, найцікавішою країною, за якою зараз варто стежити, є беззаперечний лідер - Чорногорія, яка вступає у вирішальний етап у своїх зусиллях
У документі з висновками саміту ЄС підкреслюється, що "Європейська Рада підтримує триваючі зусилля щодо підготовки угоди про вступ з Чорногорією та визнає прагнення головуючої держави досягти консенсусу".
Це виглядає обнадійливо, проте не все відбувається без труднощів.
Процес підготовки угоди про вступ, яку Європейська комісія та Подгориця планують узгодити до весни і підписати влітку, наразі відбувається не так швидко, як очікувалося.
Група, що відповідає за розробку угоди, продовжує свої зібрання в Брюсселі. На даному етапі зустрічі мали б проходити з більшою регулярністю, що вказує на те, що не всі країни-члени Європейського Союзу готові до активної участі.
Спроба завершити всі переговорні секції до кінця року також опинилася під ризиком провалу.
Отже, 12 жовтня нашій державі вдалося завершити обговорення трьох розділів, що підвищило загальну кількість закритих розділів до 21 з 33.
Існували також сподівання, що переговори щодо ще чотирьох розділів вдасться завершити вже цього місяця, проте...
Більшість із цих затримок пов'язана з Хорватією, яка досі намагається вирішити низку двосторонніх питань зі своїм меншим сусідом.
Наприклад, у контексті транспортної політики Загреб спочатку висловлював стурбованість щодо "каботажу" — права транспортних компаній з однієї країни ЄС на надання послуг в інших країнах блоку. Ці побоювання були зумовлені тим, що дешевші тарифи чорногорських перевізників могли створити неконкурентні умови для хорватських фірм. Це питання вже вдалося вирішити, але тепер Загреб занепокоєний діяльністю морського агентства Чорногорії.
Проте більшість конфліктів зосереджена на історичних аспектах, які зазвичай аналізуються в рамках розділу 31, присвяченого зовнішнім відносинам. Оскільки Чорногорія ще не завершила обговорення цього розділу, існує ймовірність, що ці суперечки можуть вплинути на переговори щодо інших секцій. Викликає стурбованість те, що навіть початок перемовин щодо закриття розділу 31 досі не відбувся.
Серед умов, які ставить Хорватія, є ряд аспектів, що стосуються югославських конфліктів 1990-х років.
Розглянемо, наприклад, басейн, що носить ім'я Зорана Гопчевича, в чорногорському місті Котор. Загреб виступає з вимогою змінити назву цього об'єкта, оскільки Гопчевич під час конфлікту виконував обов'язки охоронця в таборі "Морінь".
Особливу увагу заслуговує вітрильник "Ядран", який має три щогли і був збудований у 1933 році. Історично судно мало базу в хорватському місті Спліт, і зараз Загреб наполягає на його поверненні під юрисдикцію Хорватії. Коли в 1991 році почалися югославські війни, "Ядран" перебував у Чорногорії, де залишився до сьогодні. У Подгориці стверджують, що на момент розпаду Югославії...
Окрім того, між цими двома державами тривають суперечки стосовно наземних і морських меж, а також виникають дебати щодо військових компенсацій на мільярди доларів, що може ще більше затягнути процес переговорів про вступ.
