Голосування через пошту або створення численних нових виборчих дільниць – чи зможуть біженці долучитися до перших виборів після війни?
Згідно з даними, 5,6 мільйона українців стали біженцями, а ще 4,6 мільйона є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Більшість з них мають право голосу на перших виборах після війни. Проте питання в тому, чи мають вони реальну можливість реалізувати це право. Чи працює Україна над механізмами, щоб залучити своїх громадян, які перебувають за кордоном, до участі у виборах? Скільки людей зможуть реалізувати своє право голосу, якщо нічого не зміниться? Про це йдеться в статті "Новин Донбасу".
Станом на листопад 2025 року в Україні на обліку перебуває понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, серед яких близько 900 тисяч — діти. Таким чином, приблизно 3,5 мільйона з них мають право голосу. Ця цифра, безумовно, зростатиме, оскільки бойові дії тривають, і люди продовжують залишати свої домівки. Наразі ця кількість є значною, але фахівці зазначають, що щодо участі переселенців у виборах можна буде використовувати законодавчі положення, які були розроблені ще до початку широкомасштабних бойових дій.
"Перші повоєнні вибори відбудуться за тими ж процедурами для голосування переселенців, що й у 2020 році. Для цього особа повинна звернутися до Державного реєстру виборців з проханням про зміну виборчої адреси або тимчасове переміщення місця голосування. На даний момент правила залишаються незмінними, і, відповідно, існують терміни для подачі таких заяв", - зазначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО "Громадський Холдинг "Група впливу".
Виконавча директорка ГО "Громадський Холдинг "Група впливу"" Тетяна Дурнєва. Фото: facebook
Вона підкреслює, що внутрішньо переміщені особи, які не мають наміру повертатися до своїх колишніх місць проживання або не зможуть цього зробити через руйнування своїх рідних міст, мають намір голосувати у новій громаді, коли настане така можливість. Для цього їм слід оновити свою виборчу адресу.
"Цю процедуру можна виконати як онлайн, так і особисто, звернувшись до Реєстру виборців за місцем вашого проживання. Однак у період воєнного стану це не є можливим. Після його завершення важливо звернутися не пізніше п'ятого дня з моменту початку виборчого процесу", — зазначає Тетяна Дурнєва.
Якщо ж ВПО схоче взяти участь у загальнонаціональних виборах, а не місцевих, то мова лише про тимчасову зміну місця голосування. Заяву про це треба буде подати не пізніше ніж за п'ять днів до самих виборів. Все це можна буде зробити як онлайн, так і фізично звернувшись у Реєстр виборців за місцем проживання. І тут маємо перший виклик: переселенців стало набагато більше, тож передбачається великий наплив людей у Реєстрі виборців. Варто очікувати черг. Також серед інших викликів щодо голосування переміщених осіб Тетяна Дурнєва називає завчасне інформування, як ВПО можуть проголосувати в громаді, де проживають; перевантаженість дільниць, якщо багато людей змінять місце голосування чи виборчу адресу.
"Отже, виникає потреба в організації нових виборчих дільниць, особливо з огляду на те, що деякі з них зазнали руйнувань, що додає ще один виклик до ситуації," - зазначає Тетяна Дурнєва.
Вибори президента в Маріуполі у 2019 році. Зображення: "Донбаські новини".
На відміну від ситуації з ВПО, щодо участі у виборах біженців викликів набагато більше. Головний з них на перших повоєнних виборах -- взагалі дати можливість проголосувати всім охочим, вважають аналітики. І тут знову повертаємось до невеликої кількості дільниць, бо за кордоном їх дуже мало.
У 2019 році в Польщі, за різними даними, проживало від 1,5 до 2 мільйонів українців. Для них було відкрито всього чотири виборчі дільниці по всій країні. В середньому, кожній людині доводилося подорожувати від 400 до 500 кілометрів, щоб дістатися до своєї дільниці. Пропускна спроможність кожної дільниці за 12 годин становила близько 5 тисяч осіб. Таким чином, загальна пропускна спроможність усіх дільниць складала 20 тисяч, що є лише 1% від 2 мільйонів українських громадян, які проживали в Польщі, -- зазначає Наталя Панченко, активістка, голова ради Фонду Stand with Ukraine та лідерка ініціативи "Євромайдан-Варшава".
Лідерка ініціативи "Євромайдан-Варшава" Наталія Панченко. Зображення: Facebook.
Зазвичай дільниці працюють у посольствах чи консульствах. Ще до повномасштабного вторгнення за кожною було закріплено тисячі людей. Наприклад, у Німеччині, де зараз найбільша кількість українських біженців, лише чотири дільниці -- у Берліні, Гамбурзі, Мюнхені та Франкфурті-на-Майні. У Польщі також чотири -- у Варшаві, Кракові, Гданську та Любліні. На заході Польщі -- жодної. У Чехії, яка наразі третя за кількістю українських біженців, лише дві дільниці -- у Празі та Брно.
"Це нереалістично, щоб всі люди мали можливість проголосувати. Навіть половина з них не зможе. Якщо дільнична виборча комісія буде працювати нон-стоп, то проголосує 3-3,5 тисячі людей за день. Більше фізично не пропустять", -- коментує заступник керівника програм Громадянської мережі ОПОРА Юрій Лісовський.
Заступник керівника програм Громадянської мережі ОПОРА, Юрій Лісовський. Кадр з відеозапису ОПОРИ.
У великих країнах, як-от Німеччина, Польща та Франція, де, до речі, існувала лише одна виборча дільниця в Парижі, така обмежена кількість дільниць призводить до того, що виборцям доводиться витрачати багато часу на дорогу до місця голосування. Наприклад, від Познані до Гданська відстань становить 310 кілометрів.
"Люди розселені, їм треба буде якось добиратись. Уявіть: ви їдете три години в автобусі в один бік на дільницю. Там шалена черга, ви стоятимете в ній цілий день, а потім повертатиметесь якимось автобусом назад. Якщо з вами маленькі діти -- стояти з ними в черзі дуже важко", -- каже Юрій Лісовський.
А Наталя Панченко згадує: у 2019 році багато людей приїхали на дільницю і не змогли проголосувати, бо їх не було у списках.
"Або черга була п'ять годин, а поїзд назад до міста, з якого людина приїхала, -- за чотири години", -- розповідає Наталя Панченко.
Вона переконана, що за умов відсутності нових виборчих дільниць або впровадження альтернативних способів голосування, таких як електронне або поштове, проведення виборів за кордоном у рамках чинного законодавства є малоймовірним. Україна ризикує втратити громадян, які бажають взяти участь у виборах, але не матимуть такої можливості.
Вибори в Україні у 2019 році. Фото: "Новини Донбасу"
У березні, під час одного з інтерв'ю, голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко підкреслив, що створення додаткових виборчих дільниць для українців, що проживають за кордоном, поза межами посольств та консульств є найреалістичнішим рішенням. Аналітики підтримують цю думку, визнаючи, що збільшення кількості дільниць є позитивною ідеєю, проте її реалізація супроводжується численними логістичними викликами. Як організувати цей процес? Хто нестиме витрати на функціонування нових дільниць? Це лише деякі з питань, що потребують обговорення.
"Виглядає на те, що для цього необхідно укладати певні міжурядові угоди. Постане велике питання: хто нестиме відповідальність за забезпечення порядку на виборчих дільницях? Наприклад, якщо дільниці відкриються в Польщі і там станеться правопорушення, хто повинен буде приймати міри? Адже події відбуваються відповідно до українського законодавства, тому, напевно, знадобиться участь українського поліцейського, хоча дільниця знаходиться на польській території," -- зазначає Юрій Лісовський.
У той же час Наталя Панченко переконана, що Польща та інші держави можуть гарантувати порядок під час виборів в Україні, однак для цього необхідно вдосконалити законодавчу базу. За оцінками ОПОРИ, в Польщі потрібно створити щонайменше сотню нових виборчих дільниць, а ймовірно, стільки ж знадобиться і в Німеччині. Зважаючи на кількість українських біженців, додаткові дільниці будуть потрібні фактично в кожній країні, де мешкають українці.
Окрім відкриття нових виборчих дільниць, розглядаються й інші способи, які можуть полегшити українцям за кордоном участь у виборах. Одним з таких варіантів є продовження терміну голосування на кілька днів. Наприклад, процес можна розпочати в четвер і завершити в неділю, після чого розпочати підрахунок голосів. Це дозволило б залучити більше виборців, які матимуть можливість особисто прийти на дільницю, а також зменшити навантаження на членів виборчих комісій.
Інший спосіб – це голосування через пошту, при якому виборець отримує бюлетень, заповнює його і надсилає назад поштовим шляхом.
"Поштове голосування дозволить проголосувати всім бажаючим. Але потрібно більше часу на підготовку, на виготовлення бюлетенів і, відповідно, адаптацію українського законодавства. Зараз виборчі кампанії розраховані приблизно на 50 днів. А в нашому тесті 2023 року іноді листи йшли 35-40 днів", -- згадує Юрій Лісовський.
Експеримент ОПОРИ полягав у тому, що за кордоном шукали людей, які погоджувалися отримати лист і відправити інший у відповідь. У тестуванні взяли участь трохи більше сотні людей з різних країн.
"Ми надіслали їм комплект, що складався з двох листів, фактично відтворюючи процес голосування. Людина отримувала конверт, в якому знаходилася листівка для неї, а також ще один конверт з листівкою, що імітувала бюлетень. Ми просили їх підписати його та повернути нам назад", - ділиться Юрій Лісовський.
Шлях більшості листів займав тижні лише в один бік. Проте під час справжніх виборів процес міг би бути більш оперативним, адже виборці зазвичай надсилали бюлетені до посольств у країні свого проживання, а не безпосередньо до Києва. Тим не менш, все ж потрібен певний запас часу, щоб люди мали можливість отримати бюлетень, заповнити його та надіслати назад поштою. Завжди існують ризики фальсифікацій, а також можливість, що листи можуть загубитися, проте організація ОПОРА вважає, що поштове голосування може бути умовно контрольованим і технічно здійсненним, якщо підготуватися заздалегідь.
Молдова активно впроваджує поштове голосування для своїх громадян, які проживають за кордоном. Оскільки значна кількість населення країни мешкає поза її межами, голоси діаспори виявилися визначальними під час референдуму про європейський вектор розвитку та на нещодавніх президентських виборах.
"Це нагадувало політичний землетрус, адже наша діаспора не лише брала участь у голосуванні, а й суттєво вплинула на результати виборів, обираючи між шляхом у Європу та ізоляцією. 240 тисяч голосів молдован, які проживають за кордоном, змінили результати референдуму. Діаспору важко залякати або підкупити. Вони голосували за майбутнє, яке спостерігали на власні очі", -- зазначила Маріана Лукрецяну.
Колишня державна секретарка МВС Молдови, експертка з питань діаспори Маріана Лукрецяну
Вона підкреслює, що Молдова подолала політичну інертність, оскільки не залишила поза увагою своїх громадян, які перебувають за межами країни: деякі з них голосують через інтернет, інші – за допомогою поштових сервісів.
"На цей момент законодавство Молдови повною мірою враховує право голосу для представників діаспори. Ми отримуємо фінансові внески від наших співвітчизників за кордоном — весь процес є абсолютно прозорим і регульованим. Це виключає будь-які шанси на втручання з боку Росії. Голоси надходили навіть з найвіддаленіших куточків Канади та Скандинавії. Згодом ми також включили Японію, Нову Зеландію та Австралію," — зазначила експертка.
Вона підкреслює, що Україна має можливість модифікувати систему голосування поштою. Безліч українських біженців не матимуть змоги відвідати виборчу дільницю через фінансові труднощі, брак часу або неможливість залишити дітей чи літніх членів родини.
"Україна ризикує втратити сотні тисяч голосів не через небажання людей голосувати, а через їхню фізичну неможливість дістатися до виборчих дільниць. Наполягати на їхній присутності — це нереалістично. Необхідні нові підходи. Одним із можливих рішень є впровадження голосування поштою, хоча б у окремих регіонах", — зазначає Маріана Лукрецяну.
Експертка підкреслює важливість спрощення та відкритості всього процесу участі біженців у виборах. Українці мають бути залучені не лише до підготовчих етапів, а й до самого голосування, адже вони виступають активом за межами країни, а не тягарем. Як свідчить досвід Молдови, голоси закордонних виборців здатні вплинути на майбутнє їхньої батьківщини.
