Генерал в адміністрації. Як розвідник, "правоохоронник", співробітник СБУ та комбриг управляють Офісом Президента.

Зібрались якось розвідник, "міліціонер", СБУшник і бойовий комбриг керувати цивільним Офісом президента. Що з цього вийшло?

Минув місяць після найбільшої політичної зміни за роки президентства Володимира Зеленського. 2 січня 2026-го колись всесильного Андрія Єрмака на посаді глави ОП замінив колишній начальник ГУР Кирило Буданов. Останній може стати для Офісу серйозним підкріпленням, бо має як авторитет у військових, так і відчутну електоральну підтримку громадян.

Це велика трансформація для всієї системи влади, яка, однак, поки непомітна в самому Офісі президента.

Адже Буданов досі не лише не здійснив жодних кадрових змін, а, судячи з фотозвітів з його зустрічей в Офісі Президента, навіть не встиг позбутися уніформи Головного управління розвідки.

Тож, очікувано, виникає кілька запитань.

Чи дійсно в Офісі президента відбулися якісь зміни з приходом Буданова, окрім зміни прізвища на дверях кабінету на другому поверсі?

Навіщо така зміна керівника була потрібна Зеленському і самому генерал-лейтенанту?

Яким чином ця ротація змінює динаміку переговорного процесу, в якому Буданов поступово стає ключовою фігурою?

Чи справді нового главу ОП не дуже цікавить, що відбувається на внутрішньополітичній арені? І якщо так, то звідки з'явилась готовність Буданова перейти з чисто військової роботи у вищу лігу держуправління?

Всі порівнюють прихід Буданова до Офісу з епохою Єрмака, коли той займав надзвичайно впливову позицію в політичному та міжнародному контекстах. Можливо, Буданов досягне того ж рівня, але це зовсім не гарантовано. Як відомо, влада не дається, а здобувається. І наразі незрозуміло, що зможе заполучити Кирило, - ділиться думками співрозмовник УП з команди президента.

На даний момент ніхто не може точно визначити, які саме з розширених повноважень, які мав Єрмак, можуть бути корисними для Буданова. Чи зосереджений він виключно на мирних переговорах та завершенні конфлікту, чи також цікавиться контролем над Верховною Радою та урядом? На ці питання намагалася дати відповідь "Українська правда".

"Пам'ятаєте, в кінці минулого року Зеленський постив фото з кандидатами на главу ОП і типу вибирав. То Буданов ще тоді погодився, на першій зустрічі, але Зе мав для себе вирішити, що він хоче. Хоча теж схилявся до Буданова від самого початку", - розповідає в розмові з УП один із членів близького оточення президента.

Щоб зрозуміти причини коливань Зеленського, необхідно усвідомити, які альтернативи він розглядав.

Як повідомляла УП ще в грудні 2025 року, на посаду керівника Офісу Президента претендували два реальних кандидати: Михайло Федоров і Кирило Буданов. Призначення будь-кого з них мало б суттєвий вплив на подальший розвиток подій у всій владі.

Насправді, Зеленський стояв перед вибором між двома варіантами.

Першим кроком має стати призначення Федорова на ключову посаду, що дозволить повністю перезавантажити Офіс Президента. Це перетворення має на меті створення Офісу реформ, в якому будуть зосереджені всі основні повноваження, а також реалізація значних і радикальних змін. Подібну атмосферу вже можна спостерігати у Міністерстві оборони, де Федоров успішно звільнив майже всіх своїх заступників і залучив до керівництва процесами відомих осіб, які не належать до системи, таких як Павло Єлізаров, Сергій "Флеш" Бескрестнов та Сергій Стерненко.

Друга опція для заміни Єрмака полягала в перетворенні ОП на такий собі "центр мирних переговорів". На цю роль Федоров не підходив взагалі, а от Буданов був ідеальною фігурою, з огляду на широкі зв'язки як з Америкою, так і з росіянами.

Плюс, у Кирила Олексійовича не було ілюзій, що Зеленський досі лишається "шоковим реформатором" зразка 2019 року. Відповідно, Буданов і не подумав би розганяти весь керівний склад Офісу президента.

Для Зеленського випадання Єрмака з обойми саме собою було чутливою зміною. Повне перезавантаження команди ОПУ взагалі могло б дестабілізувати його управлінську вертикаль. Тому призначити Буданова новим керівником старого офісу виглядало менш травматичним варіантом для президента.

Крім того, "переворот" у системі проти Єрмака, де Буданов відігравав одну з провідних ролей, показав Зеленському, що поза зоною його контролю всередині влади організувалась ціла революційна група. Цього разу вона працювала на усунення Єрмака, але лишити її без уваги на майбутнє було б дуже ризиковано.

Ті, хто вважає, що призначення Буданова є загрозою для Зеленського, помиляються. Насправді, небезпека полягала в тому, що він залишався на своєму старому місці. Кирило мав можливість перебувати на "Острові" (так називається територія ГУР на Рибальському острові в Києві - УП), спілкуватися з ким завгодно і приймати рішення на свій розсуд. Тепер, однак, Зеленський має чітке уявлення про його місцезнаходження, діяльність і коло спілкування, - пояснює один із членів команди президента.

Додаткової політичної доцільності призначенню Буданова додав той факт, що Зеленський міг перекласти на нового голову ОП найважчий трек - переговори про мир. І зробити це відносно безпечно для себе: якщо Буданову вдасться довести переговори до позитивного результату, то це можна подати як перемогу Зеленського і його команди, якщо ж перемовини проваляться, то є шанс списати це на невдачу переговорної групи і, відповідно, глави ОП.

Для Буданова це було ризиковане рішення, і він не міг цього не усвідомлювати. Проте можливі переваги від призначення в Офіс Президента все ж таки переважили.

На початку, Буданов висловив думку, що переговори ще не принесли результатів, частково через те, хто представляв Україну в цих перемовинах і яким чином це відбувалося. Однією з ключових причин, що вплинули на рішення Кирила Олексійовича, була спокуса отримати перевагу в цих переговорах.

Ще однією причиною, що спонукала Буданова до переходу в Офіс Президента, є його політичні прагнення. Відомо, що він займає третє-четверте місце у президентських рейтингах, має високий рівень довіри серед виборців і здатність залучати голоси від інших важливих кандидатів.

Єдине, чого не вистачає Буданову в цьому контексті, - це досвіду у сфері публічної політики. Перехід до Офісу президента відкриває чудові можливості для того, щоб відразу потрапити у вищі політичні кола. Як показав приклад Андрія Єрмака, з посади голови ОП можна отримати вплив у будь-якій сфері. Головне - це прагнення.

На даний момент публічна політична активність Буданова викликає схожі відчуття, як і його елегантні офіційні костюми: виготовлені з високою майстерністю, добре сидять, але все ще виглядають досить незвично. Насправді, щоб звикнути до образу Буданова не лише у флісці, а й у смокінгу, можна було б розглянути можливість переходу до Офісу Президента.

З огляду на ситуацію з масштабним перезавантаженням силових структур та складною відставкою Василя Малюка, можна припустити, що у Буданова не було іншого виходу: або елегантно перейти до Офісу Президента, або без особливих приємностей втратити Головне управління розвідки. Як повідомляє УП, жодного ультиматуму від Зеленського не надходило. Проте варто відзначити аналітичні здібності Буданова, який вирішив очолити ОП ще до того, як президент поставив його перед неприємним вибором.

А надто, що бажання взяти переговорний процес у свої руки попри все було головною мотивацією для колишнього глави ГУР. Саме на цьому питанні Буданов і був сфокусований найбільше перший місяць на посаді глави ОП.

Читайте також: Пересядуть всі. Для чого Зеленському "перезавантаження" Буданова, Федорова, Шмигаля, Малюка та інших

Акцент на посиленні переговорного треку під час оновлення Офісу президента зробив сам Зеленський. Одразу після призначення Буданова він відкрито пояснив журналістам, що збирає в ОП всіх людей, які займаються переговорами.

"Я зміцнюю команду, яка займається переговорами. Ось що я наразі реалізую," - зазначив у той момент президент.

На даний момент минуло занадто мало часу, щоб оцінити, наскільки новий керівник Буданов вплинув на переговорну групу. Проте вже можна помітити, як його присутність змінила її динаміку.

У часи, коли Єрмак прагнув встановити монополію на ведення переговорів з партнерами, усі комунікації фактично відбувалися через кілька різних шляхів.

Перший, офіційний канал, був ініційований тодішнім головою Офісу президента у тісній співпраці з Міністерством закордонних справ. Щонайменше два альтернативні "бек-канали" діяли завдяки зв'язкам Буданова та Давида Арахамії, керівника фракції "Слуга народу".

Сигнали, що надходили до союзників і супротивників через ці три різні канали, істотно відрізнялися: офіційний канал дотримувався формату "мирної формули", тоді як неофіційні канали пропонували більш практичний і реалістичний аналіз ситуації та подій в Україні.

Після того, як контроль над офіційним каналом переговорів перейшов до Буданова, українська сторона почала діяти в рамках переговорного процесу в єдиному форматі "один голос".

Особливо після того, як у переговорну групу офіційно повернувся Арахамія. По-перше, він має широкий набір контактів у США. По-друге, тісно співпрацював з Будановим ще в епоху Єрмака. По-третє, що не менш важливо, з часів стамбульських перемовин він має прямі контакти з росіянами типу Романа Абрамовича.

Таким чином, Буданов і Зеленський ухвалили спільне рішення повернути керівника першої переговорної делегації до складу групи, яка має потенціал стати фінальною.

Важливо зазначити, що з моменту вступу Буданова та Арахамії у переговорний процес, змінився стиль спілкування не лише з американською стороною, але й з Росією. Одночасно з оновленням української делегації, Путін також змінив своїх переговорників. Замість Мединського та інших традиційних російських дипломатів, які любили говорити про Рюрика, тепер у переговорах беруть участь військові представники.

"Раніше ми були змушені слухати тривалі проповіді про історичні завоювання. Нині ж військові обговорюють конкретні питання: механізми відведення, гарантії, терміни і так далі. Це, напевно, основна зміна, яка відбулася з приходом Буданова," - ділиться з УП один із співрозмовників, обізнаний в процесі перемовин.

Подібні питання, як мораторій на атаки щодо енергетичної інфраструктури та інші поки що не масштабні угоди, спочатку обговорюються на засіданнях переговорних команд, а лише потім виносяться на рівень президентів.

Протягом минулого місяця Буданов встиг взяти участь у кількох міжнародних зустрічах в різних куточках планети. Тому цілком зрозуміло, що більшість співрозмовників УП в Офісі Президента, Верховній Раді та уряді зазначають, що питання внутрішньої політики наразі не є головним пріоритетом для новопризначеного керівника ОП.

Як із іронією зазначає один із лідерів владної команди, Буданову бракує "цінності постійного місця проживання".

"Щоб зрозуміти політичну ситуацію, потрібно деякий час прожити в Україні. Кирило весь місяць або у від'їзді, або ж повертається з подорожі. Проте, впевнений, у нього ще буде можливість зайнятись внутрішніми справами."

І готовність Буданова братися за такі чутливі теми, як проблеми мобілізації, СЗЧ та корупція в ТЦК показують, що цей час може настати дуже швидко.

Попри максимальну залученість у переговорний процес Буданов все одно намагається заглибитися в суть справ в Офісі, яким тепер має керувати. І початкові його кроки багато говорять про те, як виглядатиме ОП за нового керівника.

Перш за все, Буданов категорично відкинув думку про проведення кадрових "чисток" в Офісі. Він не лише не усунув з посади проблемного куратора правоохоронних органів Олега Татарова, але й вмовив тих, хто планував залишити свої позиції, залишитися. Серед них була Ірина Мудра, яка відповідала за реалізацію судової реформи в Україні та створення спеціального трибуналу для Росії.

В останні місяці "правління" Єрмака вона намагалася втекти з Офісу. Спочатку хотіла послом в Ізраїль. Згодом з'явився варіант очолити Міністерство юстиції.

На засіданні фракції "Слуга народу" планувалося провести "праймеріз" між основними претендентами на цю позицію - Мудрою та головою правового комітету Ради Денисом Масловим. Проте напередодні Буданов зустрівся з ними в Офісі Президента. Він попросив Мудру залишитися на своїй посаді заступниці, аби уникнути дисбалансу в роботі Офісу.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел УП, близьких до Буданова, першими, хто завітав до кабінету на другому поверсі Офісу Президента, були Віктор Микита та Ірина Верещук, які прийшли "переприсягнути". Третім до них приєднався полковник Павло Паліса, відповідальний за співпрацю з військовими. Проте не видається, що цей вчинок суттєво зміцнив їхні позиції в Офісі.

Офіційно Микита відповідає за підбір кадрів для обласних адміністрацій. Проте насправді він виконує роль менеджера процесів. Часто остаточне рішення залишається за Татаровим, який, після відставки Єрмака, значно посилив свій вплив. Це підтверджують джерела УП у Верховній Раді та Офісі Президента. Яскравим прикладом цього є нещодавні призначення в регіонах: двоє з п'яти нових керівників ОВА були обрані з "кадрового арсеналу" Татарова.

У процесі кадрових перестановок в регіонах виявилася ще одна тривожна тенденція. Один з співрозмовників УП серед провідних представників "слуг народу" описав це так: "При президенті завжди є особа, яка намагається переконати його в тому, що всі навколишні – вороги. Раніше цю роль виконував Андрій Борисович, а тепер – Литвин (радник президента з питань комунікацій - УП)".

Після відставки Єрмака, Дмитро Литвин став головним "джерелом тривоги" для Зеленського, за інформацією кількох співрозмовників з Ради та Офісу, повідомляє УП. Він активно намагається втручатися в різні процеси, до яких не має жодного відношення — від коригування формулювань у юридичних документах до впливу на кадрові призначення. Яскравим прикладом цього є ситуація з головою Тернопільської ОВА, коли "зауваження" Литвина щодо старої кримінальної справи перешкодили призначенню на цю посаду мера Чорткова Володимира Шматька.

Як відомо УП від співрозмовника в ОП, Буданов поки не намагався послабити вплив Литвина. У того безпосередній керівник - президент.

Огляньте також: Татаров, Микита та Кулеба. Чиї представники займатимуть місце Єрмака в регіонах?

Атмосфера в Офісі суттєво змінилася в порівнянні з часами Єрмака. Раніше більшість робочого часу співробітники ОП витрачали на те, щоб реагувати на витівки свого керівника.

У центрі уваги опинилися ті, хто майстерно створює інтриги і вміє підступно вдарити колегу в спину, аби підтримувати атмосферу недовіри. Без Єрмака будь-яке питання залишалося невирішеним. Якщо він був зайнятий, доводилося очікувати відповіді по 2-3 тижні.

З появою Буданова в Офісі виникло враження, що команда почала працювати злагоджено. Лідер формулює завдання, і всі активно беруться за їх виконання. Якщо виникає потреба в його допомозі, достатньо зайти в його кабінет або написати повідомлення — він відповідає протягом 5 хвилин. За 10 хвилин можна знайти рішення для подальших дій. Якщо ж його участь не є необхідною, ти можеш працювати самостійно, і ніхто не буде ставити під сумнів твої зусилля у виконанні роботи", - з радістю ділиться думками співрозмовник УП в ОП.

Новий глава Офісу ініціював проведення щотижневих зустрічей, на яких розглядаються актуальні питання — від робочих графіків заступників до порядків денних Ради та уряду.

Буданов поки що не отримав можливості повною мірою реалізувати свій потенціал у співпраці з парламентом, адже перший важливий пленарний тиждень 2026 року стартує лише 10 лютого. Упродовж минулого місяця відбулося кілька засідань, на яких голосували за кадрові зміни в уряді та силових структурах. У цей час керівник Офісу президента продемонстрував, що має певні зв'язки серед депутатського корпусу.

За інформацією, отриманою від джерел у Верховній Раді, Буданов особисто звертався до деяких депутатів, закликаючи їх підтримати як нові звільнення, так і призначення. Однак, співрозмовники в "Слузі народу" зазначають, що Буданов намагається максимально передати Арахамії управління взаєминами з парламентом, оскільки між ними існує хороше порозуміння.

"Думаю, Буданова до роботи з Радою будемо підключати уже в крайніх випадках. Завжди має бути "поганий поліцейський", якого будуть трохи боятись", - жартує в розмові з УП один із топів "Слуги".

Читайте також: Утримати "вертикаль". Як "заколотники" проти Єрмака перехоплюють владу

Як розповідає УП інший топ у команді президента, Буданов "змушує своїх заступників працювати по максимуму". Мовляв, він поки нікого не звільняв, бо намагається зрозуміти, хто і що може робити.

Дипломат Кислиця надає підтримку Буданову в процесі переговорів. Два інших фахівці з міжнародних відносин в Офісі, Ігор Жовква та Ігор Брусило, займаються питаннями інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО, а також забезпечують належну дипломатичну комунікацію.

Після відставки Ростислава Шурми в епоху Єрмака новий заступник, відповідальний за економічні питання, так і не був призначений. Відсутність такого призначення виглядає цілком ймовірною і сьогодні. Схожа ситуація склалася й у соціальній сфері, якою раніше опікувалася Юлія Соколовська в Офісі президента. Після того, як Зеленський призначив її послом в Іспанії, відповідальність за соціальні питання була розподілена між Іриною Верещук, Іриною Мудрою та Оленою Ковальською.

За інформацією джерела УП в Офісі, в разі, якщо один із заступників не виконуватиме своїх обов'язків, Буданов має право здійснювати зміни в кадровому складі.

"Поки він нікого не чіпає, щоб не створювати конфліктів на рівному місці і подивитись, хто й що може. Але якщо хтось не буде тягнути, то, повірте, там швидко всі підуть на вихід", - переконує в розмові з УП один із членів близької команди Зеленського.

В перший місяць на посаді глави Офісу президента Кирило Буданов отримав карт-бланш у переговорному треку. Нині він повністю сфокусований на тристоронніх перемовинах і має певні успіхи: президент називає їх "конструктивними", ЗМІ пишуть про "прогрес" у військових питаннях.

Водночас необмежені повноваження - це велика відповідальність. Буданов розуміє, що будь-який промах на міжнародній арені Зеленський може використати проти нього. Адже бачить у главі ОП потенційного політичного конкурента.

Внутрішня політика наразі залишається поза увагою Буданова. Проте, знаючи його вміння отримувати вигоду від ситуативних союзів із найтоксичнішими людьми, можна точно сказати, що він впорається і з різношерстою впливовою публікою у владі.

Якщо главі Офісу вдасться укласти мирну угоду з представниками США та Росії, контролювати голів обласних адміністрацій або депутатів, ймовірно, не складе для нього труднощів.

Отже, не слід відкидати можливість, що Буданов прагнутиме отримати якомога більше повноважень і використати своє призначення як "тренувальний майданчик" для державного управління перед початком наступної виборчої кампанії.