Ферчук: Україна прагне стати "пісочницею" для цифрової Європи.
Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук в інтерв'ю DW - про перший закордонний візит до Берліна, штучний інтелект у "Дії" та чому Україна хоче стати цифровою "пісочницею" для Європи.
Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук відвідала Берлін у рамках свого першого закордонного візиту. У бесіді з DW вона поділилася думками про те, як Україна може сприяти Німеччині в процесах цифровізації, які технології українська сторона хоче отримати від німецьких партнерів, а також пояснила причини створення акселератора BraveOne для іноземних колег.
DW: Шановна пані міністерко, ваш перший закордонний візит на новій посаді відбувся в Берліні. Що стало причиною такого вибору?
Оксана Ферчук: Маю дуже позитивний досвід співпраці з урядом Німеччини. З 2022 року працювала в міністерстві оборони, там теж відповідала за діджиталізацію, спочатку логістики, медицини, HR-процесів, а потім за всю діджиталізацію. І бачила на реальному прикладі наскільки ефективною й унікальною співпраця може бути з німецькими урядовцями.
Я прагну активізувати нашу співпрацю з німецьким урядом у цивільній сфері. Маю на меті представити кілька цікавих пропозицій. Україна володіє значним досвідом у створенні цифрової стійкої держави, розробці електронних сервісів для громадян, захисті інфраструктури та сприянні інноваціям у високих технологіях.
Ви приїхали з України, яка має репутацію однієї з провідних держав у сфері цифровізації. Німеччина натомість має репутацію країни, яка відстає в сфері цифровізації. У Берліні до вас ставляться саме як до представника держави, в якої Німеччина хоче вчитися?
Є таке відчуття, є велика повага і є зацікавленість з боку всіх урядовців, з якими ми зустрілися. Кожну зустріч ми завершуємо конкретним планом: які наступні практичні кроки ми хочемо зробити. Нас війна навчила, що тільки практичні кроки мають значення, тому і цю культуру ми зараз привезли та дуже ефективно використовуємо на наших зустрічах у Берліні.
Давайте обговоримо це питання. З ким ви вже мали зустрічі? Що ви привезли з собою і з чим плануєте повернутися до Києва?
Перша зустріч пройшла з міністром цифрової трансформації Німеччини. Це відносно нове міністерство, яке існує лише рік. Мені дуже сподобався їхній настрій і підхід. Відчувається, що очільник міністерства має досвід у бізнес-середовищі.
Де ми будемо співпрацювати? Спочатку хочемо спробувати окреслити разом з командою міністерства декілька послуг для Німеччини, які базуватимуться на тому підході, що ми використовуємо в нашій екосистемі "Дія". Візьмемо конкретні приклади, подивимось, яяк вони можуть виглядати згідно з німецьким законодавством. Подивимось, що треба зробити, щоб їх спростити.
В Україні ця практика стала звичною. Ми здійснюємо це багаторазово, в різних міністерствах, зокрема в міністерстві цифрової трансформації. Це налагоджений, регулярний процес. І ми прагнемо продемонструвати німецьким колегам, як він функціонує.
Як скоро ви сподіваєтеся отримати результати в цьому?
Багато залежить від наших партнерів, проте ми зобов’язуємося докласти максимум зусиль. В Україні ми діємо не ізольовано, а в співпраці з урядовими структурами. У нас є численні партнери, зокрема в сфері ІТ та консалтингу, які об'єдналися в альянс GovTech. Протягом понад п'яти років вони активно співпрацюють з урядом в рамках різних трансформаційних ініціатив. Ми домовилися організувати зустріч між цими компаніями та представниками німецького уряду, надавши їм можливість спільно працювати, щоб дослідити, як наші інноваційні розробки можуть сприяти прискоренню процесів для наших колег.
Отже, мова йде про взаємодію між бізнесом і державою, а також про український досвід у цій сфері? Чи є ймовірність, що Україна зможе запропонувати якийсь інноваційний додаток для Німеччини?
Українські компанії, які нам допомагають це робити в Україні. Це міжнародні компанії, яким, думаю, буде цікавий досвід співпраці з німецьким урядом. А далі я впевнена, що німецький ринок також має багато компаній, які включаться в цей процес, бо всім нам треба швидкість. Я впевнена, що цифрова трансформація - це ще і про швидкість. Тому чим більше таких кваліфікованих партнерів з боку бізнесу допомагатиме державі прискорювати цифровізацію, тим швидше вона рухатиметься.
По-друге, не варто наївно вважати, що трансформаційні процеси можуть відбуватися лише під егідою міністерства трансформації. В Україні ми запровадили посади CDTO (Chief Digital Transformation Officer) у всіх міністерствах, органах влади, а також в обласних адміністраціях і громадах. Ці фахівці самостійно, відповідно до регуляторних норм, розробляють свої послуги, реалізують їх за рахунок місцевих бюджетів або ресурсів конкретних вертикалей, співпрацюють з партнерами. Такий децентралізований підхід сприяє виникненню численних цифрових проєктів, які вже суттєво змінили уявлення українців про якісні державні послуги.
Під час конфлікту ви були зайняті в міністерстві оборони. Зараз, у Берліні, ви обговорюєте питання співпраці у сфері цифровізації Бундесверу?
Спробувала перенаправити колег до роботи в цивільному секторі. Оскільки моя нинішня сфера відповідальності – це цивільний сектор, більшість моїх бесід присвячені змінам і трансформації публічних послуг у цій галузі.
Що саме ви сподіваєтеся отримати від уряду Німеччини, і чи вдалося досягти якихось конкретних угод?
Я наголошувала, де нам хотілося б отримати більше співпраці. По-перше, Німеччина має багато технологій, які відсутні в Україні. Нашим компаніям, резидентам "Дія.Сіті", не вистачає цих технологій. І в оборонному, і в цивільному секторах. Для того, щоб залучити ці технології, у нас є прекрасний інструмент - акселератор Brave1, який раніше працював виключно з українськими стартапами і з українськими державними грошами. А зараз ми відкрили ці двері і залучаємо партнерів, які приходять зі своїм фінансовим ресурсом і приводять свої компанії.
Ми сподіваємося, що німецькі фірми приєднаються до нашого акселератора, щоб спільно працювати над актуальними технологічними викликами, які виникають унаслідок війни.
Отже, німецькі фірми вже близько до Brave1, але поки що не вступили всередину?
Не можу стверджувати, що хтось чекає під дверима. Насправді, ми вже відчинили їх і з нетерпінням очікуємо на наших партнерів. Ми усвідомлюємо, що така співпраця дасть змогу нам розробляти інноваційні продукти в галузі оборонних технологій, що дозволить нам залишатися на крок попереду нашого супротивника. Це, в свою чергу, зміцнить не лише нашу оборонну спроможність, але й оборону наших союзників. Якщо ми започаткували виробництво певного продукту в рамках ініціативи Brave1 разом з іншою країною, то ця країна отримає доступ до цього продукту.
А яких технологій бракує Україні, які вона хотіла отримати через Brave1, якщо це не військова таємниця?
Я намагаюся зараз не коментувати військовий напрямок загалом. Можу сказати, що передусім йдеться про все, що пов'язане з космосом, ракетобудуванням, оптикою. Усі напрямки, де німецька індустрія має серйозні напрацювання. Нам їх не вистачає. Те, що я проговорила, це можливо один відсоток від того, що німецька індустрія могла би нам дати дати в плані технологій.
Якщо провести порівняння Німеччини з іншими європейськими державами, хто є більш рішучим та активним у співпраці з Україною в галузі цифрових технологій на сьогодні?
Не можу стверджувати, що одна людина є сміливішою за іншу, або що хтось гірший. Кожна країна володіє своїми особливими перевагами та недоліками, як, наприклад, і Україна.
Яка нині ступінь співпраці України з Німеччиною в сфері кібербезпеки? Відомо, що в Україні працюють одні з найвідоміших IT-експертів у світі. Чи обговорювали ви це під час свого візиту?
Так, цю ситуацію описували як можливість для розвитку. Я також наголошувала нашим співробітникам на тому, що в кібернетичному просторі триває справжня війна. Наші IT-ресурси та цифрові сервіси, включаючи як державні, так і приватні, постійно піддаються атакам. Методи нападів вдосконалюються, а тактики змінюються. Тому ми реалізували багато інституційних змін для підвищення рівня захисту наших систем. Ми співпрацюємо з провідними виробниками засобів кіберзахисту і регулярно обмінюємося досвідом з іншими країнами, хоча співпраця з Німеччиною залишається обмеженою. Це сфера, де ми можемо працювати більш продуктивно, і ми активно обговорюємо ці питання.
Що стримує розвиток цієї співпраці? Відома німецька бюрократія чи є інші причини?
Не можу сказати точно. Можливо, варто звернутися до наших колег, щоб з'ясувати, чому це не є пріоритетом. Або ж це може бути в центрі уваги, але, можливо, стосується іншого нашого відділу.
Нині німецький уряд і взагалі Європейський Союз обмежують приплив українських чоловіків призовного віку. Є думки, як потім сприяти, можливо, їхньому поверненню в Україну. Чи збирається ваше міністерство якось долучатися до цього? Принаймні до оповіщення українських чоловіків, які живуть в Німеччині.
Ні, ця політика не входить до нашої компетенції. Наша сфера відповідальності зосереджена на цифрових послугах для громадян. Це стосується всіх українців, як на території країни, так і за її межами. Наприклад, українці, які перебувають за кордоном, можуть укласти шлюб через платформу "Дія", а потім отримати паперовий сертифікат поштою.
Наше завдання полягає в тому, щоб об'єднати українців у єдиній цифровій спільноті, продовжуючи забезпечувати їх державними послугами та підтримуючи тісний зв'язок з ними. Як уряд, ми маємо великий інтерес у поверненні українців на батьківщину. Українець, який живе в Україні, є важливим елементом економічного розвитку. Це людина, яка працює, сплачує податки, споживає товари та послуги. Тому це, без сумніву, є нашим пріоритетом.
Щодо майбутніх виборів в Україні, які, безумовно, відбудуться, варто зазначити, що вже давно триває обговорення можливості голосування для українців, які проживають у Німеччині. Це понад мільйон наших співвітчизників, і виникає питання, чи буде реалізовано можливість голосувати через спеціальний застосунок. Чи працюють над цим питанням, чи воно залишилося на паузі?
Це питання не обговорюємо зараз. Зараз у фокусі підготовка до важкої зими, як зберегти нашу інфраструктуру, яка перебуває під атаками. Також забезпечити мобільний зв'язок для людей, щоб вони могли в будь-який момент викликати швидку допомогу або поліцію, дати доступ до інтернету.
Якщо раніше вважалося, що прифронтовими містами є лише Суми, Харків, Запоріжжя або Херсон, то тепер можна стверджувати, що до цього списку долучилися й Київ, і Одеса. Це пов'язано з тим, що частота атак на нашу інфраструктуру та швидкість руйнування цивільних об'єктів зростають, охоплюючи нові міста, незалежно від їхнього географічного розташування чи відстані до лінії фронту.
Німеччина має намір виділити потенційні додаткові кошти для цих цілей, зокрема для забезпечення стабільності мобільного зв'язку в зимовий період.
По телеком-напрямку ми працюємо з іншими країнами. Але загалом підтримку діджиталізації ми обговорювали з міністерством економічного розвитку Німеччини. Проговорили напрямки, за якими зараз існує підтримка з боку німецького уряду, а також можливі майбутні проєкти.
До речі, ви запитували про речі, які нам потрібні від Німеччини. Перший пункт, технології, ми проговорили. Але є дотичний до нього напрямок. Нам треба разом інвестувати в R&D (research and development), тому що інноваційні компанії і швидкий шлях до інновацій, який Україна зараз просуває, потребують також витрат на R&D.
У Німеччині ця експертиза досягла високого рівня розвитку, завдяки потужній науковій базі, спільним проектам та інвестиціям. Саме такого підходу ми прагнемо досягти. Третя важлива потреба – це доступ до фінансових ресурсів. Це включає як урядове фінансування та підтримку, так і інвестиції з боку приватного капіталу.
Останнє запитання. Ви нещодавно обійняли посаду міністерки. Які зміни вам вдалося реалізувати в міністерстві? Які аспекти є для вас найважливішими?
Маємо безліч задумів. Що ж вдалося реалізувати? Було досягнуто значних результатів у сфері законодавства та процесів, а також у фінансуванні, забезпеченні стійкості та доступності цифрових послуг. Це дійсно стало нашим головним пріоритетом.
Інша сфера, яку ми наразі вивчаємо, полягає в прагненні розширити привілеї для резидентів "Дія.Сіті" та надати їм ширший доступ до фінансових ресурсів.
Ми прагнемо збільшити кількість напрямків або сфер використання регуляторного фреймворку "Дія.Сіті" та активніше впроваджувати його в галузях автоматизації та робототехніки. Це сприятиме розширенню спільноти компаній, які складають хай-тек-сектор, надаючи їй більше можливостей для інвестицій та розвитку.
Третій пріоритет - це все навколо "Дії". Буде багато нових послуг, в тому числі послуги на базі штучного інтелекту. Будуть зростати проактивні агентські сервіси. Наступний анонсуємо до кінця цього тижня. Слідкуйте за нашими оголошеннями.
Вкажіть, з якою галуззю пов'язана дана послуга...
Ця послуга буде зосереджена на фінансових аспектах і стане доступною в "Дії". У додатку вже функціонує AI-асистент, який допомагає отримувати початкові довідки. Ми плануємо розширювати не лише консультування наших користувачів, а й пропонувати дедалі більше проактивних послуг.
Четвертим пріоритетом є стимулювання впровадження штучного інтелекту як у державному секторі, так і в усій країні. Ми займаємо унікальну позицію на світовій арені, що відкриває нам широкі можливості для використання переваг штучного інтелекту, аби забезпечити суттєве зростання та підвищення продуктивності. На чому базується цей потенціал? Війна сприяла формуванню потужної IT-спільноти, яка зараз отримує фінансування та розробляє нові продукти. Багато з цих рішень інтегрують елементи штучного інтелекту. Ми підготували кваліфікованих спеціалістів і маємо ідеальне середовище для постійного тестування та вдосконалення розробок.
Щомісяця в Україну прибувають учасники ринку штучного інтелекту. Їх цікавить можливість експериментувати з їхніми продуктами та отримувати доступ до наших даних. Всі усвідомлюють, що зараз в Україні спостерігається найвищий рівень досліджень і розробок у цій галузі. Це відкриває перед нами унікальні можливості. Крім того, ми ще не підлягаємо такій жорсткій регуляції, як, наприклад, країни Європи. Тому можемо продовжувати ці експерименти. Я вважаю, що це чудова нагода для України продемонструвати європейським державам, як можна інакше використовувати інструменти штучного інтелекту.
Ми хочемо бути такою пісочницею, сендбоксом для Європи, де Європа зможе дивитись на успішні експерименти або помилки. І, можливо, ми дамо приклад, яким чином можна стимулювати і розвиток продуктів на базі штучного інтелекту, і розвиток технологічного сектора більш проактивно.
У цьому контексті існує чимало міфів, які варто і необхідно розвіяти. Дозвольте навести один приклад. Під час однієї із зустрічей у Берліні мені поставили запитання про те, як ми забезпечуємо захист великої кількості особистих даних у додатку Дія. Мій співрозмовник був вражений, коли я відповів, що ми не зберігаємо персональні дані в Дії.
Архітектура розроблена так, що додаток Дія виконує роль координатора, котрий точно знає, куди звернутися для отримання необхідної інформації за запитом користувача. Додатково, він має інтерфейс, який є зрозумілим і зручним, і яким активно користуються 24 мільйони громадян України.
Такий підхід до архітектури повністю відповідає європейським нормам захисту персональних даних. Це, до речі, є відповіддю на запитання, чи вважаю я, що Німеччина або Євросоюз можуть використовувати ті практики, які ми розробляємо в рамках «Дії». Я вірю, що це можливо, і сподіваюся, що разом із німецьким урядом ми зможемо це реалізувати і довести, що такі ініціативи здійсненні.
