Феномен Мілея: які інноваційні реформи президента Аргентини вразили світ і допомогли подолати інфляцію.

У лютому 2023 року Аргентина зіткнулася з рекордною інфляцією, що перевищила 100% вперше за три десятиліття. До кінця року цей показник подвоївся, досягнувши 211%. У грудні 2023 року, після перемоги Хав'єра Мілей на виборах, місячна інфляція становила вражаючі 25%. Для порівняння, в Україні темпи інфляції за весь 2023 рік були набагато нижчими і склали лише 5,1%. Протягом свого першого року на посаді президента Мілей започаткував близько двох тисяч реформ, що допомогли стримати зростання цін.

Відомий аргентинський економіст Хав'єр Мілей вступив у політичну арену в 2021 році, ставши депутатом нижньої палати Національного конгресу Аргентини, представляючи Буенос-Айрес. Лише через два роки він вирішив балотуватися на пост президента, використовуючи гасло "У країни немає грошей". Це послання адресувалося виборцям і відображало його рішучу критику економічної стратегії попередніх урядів, які, на його думку, призвели до величезного бюджетного дефіциту, гіперінфляції та зростання державного боргу.

Серед ключових передвиборчих обіцянок 54-річного політика були:

Мілей здобув визнання не лише завдяки своїм економічним концепціям, а й завдяки провокаційній манері поведінки. Наприклад, під час виборчої кампанії він застосував бензопилу як метафору у боротьбі з надмірною бюрократією та корупційними проявами.

Електорат, виснажений карколомною інфляцією та корупцією, у другому турі президентських виборів віддав Мілею, який балотувався від ультраправої лібертаріанської партії "Свобода наступає", 56% голосів. Його суперник, чинний міністр економіки Серхіо Масса, набрав 44%.

Через рік підтримка президента Мілея майже не змінилася. Проте велика частина населення, зокрема серед родин з низьким доходом, різко критикує його політичні рішення через скорочення соціальних витрат.

Зокрема, він став ініціатором скорочення витрат на систему охорони здоров'я, а також ліквідував субсидії на транспортні послуги та паливо. Це призвело до збільшення цін на проїзд і енергоносії. Внаслідок таких заходів рівень бідності в країні досяг найвищих показників за останні двадцять років. Як наслідок, по всій країні виникла хвиля масових протестів.

Хав'єр Мілей має лише 15% підтримки серед депутатів у аргентинському парламенті, тоді як решта представляє традиційну парламентську еліту. Ці умови можуть суттєво ускладнити впровадження його реформ. Проте, завдяки активним переговорам з різними політичними групами та значній підтримці від широких верств населення, йому вдалося швидко реалізувати важливі зміни.

Обсяг економіки Аргентини оцінюється приблизно в 600 мільярдів доларів. У 2023 році державний бюджет зазнав дефіциту в розмірі 25 мільярдів доларів, що є суттєвим показником з огляду на зовнішньоторговельний обіг країни, який становить близько 100 мільярдів доларів. Додатково, державний борг Аргентини перевищує 400 мільярдів доларів і потребує постійного обслуговування. Головним завданням стало зменшення залежності від нових позик, які раніше використовувалися для покриття старих боргових зобов'язань. У зв'язку з цим, Хав'єр Мілей ініціював значне скорочення державних витрат, щоб зменшити потребу у зовнішніх запозиченнях та стримати зростання бюджетного дефіциту, - прокоментував економіст Данило Монін для РБК-Україна.

До приходу Мілея на пост президента Аргентини в країні діяло 19 міністерств. Проте, після його призначення їх кількість зменшилася до 9 завдяки об'єднанню та ліквідації деяких з них. Серед міністерств, які були розпущені, виявилися транспорт, соціальний розвиток, освіта, громадські роботи, справи жінок, культура, наука, технології та інновації, праця, охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, а також туристичний та спортивний сектори. Зокрема, Міністерство територіального розвитку і житлового будівництва було інтегровано з Міністерством інфраструктури. До цього моменту в державному секторі Аргентини працювало близько 3,5 мільйона осіб. До літа 2024 року Мілей вдалося скоротити приблизно 100 тисяч чиновників.

За інформацією Моніна, раніше частка державних витрат Аргентини становила 37% від валового внутрішнього продукту. Після проведення адміністративних реформ цей показник знизився до 31% ВВП. У 2025 році президент заявив про намір зменшити державні витрати до 25% ВВП. Проте, як зазначає експерт, реалізація цієї ініціативи ускладнюється тим, що частина витрат фінансується через центральний та місцеві бюджети, що вимагає узгоджених дій на різних рівнях влади.

Радикальні реформи, впроваджені Мілеєм, дозволили Аргентині не лише ліквідувати бюджетний дефіцит, який у грудні 2024 року складав 2 трильйони песо (близько 120 мільярдів доларів), а й досягти профіциту в розмірі 264,9 мільярда песо у квітні 2025 року. Додатково, попередні три місяці також відзначалися бюджетним профіцитом, чого країна не спостерігала з 2012 року.

"Наявність профіциту в бюджеті створює умови для реалізації податкової реформи, навіть якщо співпраця з МВФ продовжиться. Додаткове скорочення витрат держави може сприяти стабілізації економічної ситуації та забезпечити можливість для зниження податкового навантаження. Якщо реформа буде реалізована, можна очікувати на зміни в податковій системі, які можуть мати риси американської моделі, оскільки деякі ідеї республіканців відгукуються в діях нинішнього уряду Аргентини", - підкреслює Монін.

Однією з ключових причин зростання бідності в Аргентині стала гіперінфляція. У 2023 році країна зіткнулася з найвищим у світі рівнем річної інфляції, що сягнув 211%. Щомісячне підвищення цін становило в середньому 13%, а в грудні 2023 року, після приходу до влади Мілея, інфляція різко зросла до 25% через значну девальвацію песо, яку реалізувала нова влада.

Станом на листопад 2024 року, рівень інфляції знизився до 2,4% на місяць, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Міжнародний валютний фонд (МВФ) передбачає, що у 2025 році інфляція може досягти приблизно 50%, однак існує ймовірність її зниження до 40%. У наступному році очікується стабілізація економічної ситуації та уповільнення процесу девальвації песо, хоча це значною мірою залежатиме від умов на ринку. Мілей, який підтримує ідеї ринкових механізмів, навряд чи буде встановлювати фіксований курс валюти – песо, ймовірно, продовжить бути плаваючим, - зазначає Данило Монін у коментарі для РБК-Україна.

На початку 2023 року офіційний курс песо становив близько 200 песо за долар, але до кінця року він знизився до 350. Водночас існував тіньовий ринок, де курс значно перевищував офіційний. Один з перших заходів нового міністра економіки Луїса Капуто полягав у приведенні офіційного курсу у відповідність до ринкового. Як наслідок, у грудні 2023 року песо зазнало девальвації більш ніж на 50%, досягнувши позначки у 800 песо за долар США. Наразі курс песо вже перевищив 1000 песо за долар.

Під час передвиборчої кампанії Хав'єр Мілей гостро критикував неконтрольоване знецінення песо та навіть пообіцяв повністю відмовитися від національної валюти на користь американського долара. Проте після приходу до влади його команда зосередилася на скороченні інфляції та очищенні банківського сектору.

"Якщо економічна діяльність почне збільшувати обсяги виробництва товарів і послуг, а боргова ситуація залишиться під контролем, країна зможе зменшити ризики девальвації. На мою думку, стабільність можна буде оцінити, якщо песо знецінюватиметься лише на 15-20% в рік. При помірному зниженні курсу, наприклад, до 1200-1300 песо за долар, це може призвести до зниження інфляції до рівня 20-30%," - зазначає Монін.

На думку експерта, значну роль у стрімкому зростанні інфляції в Аргентині відіграла неправильна політика Центрального банку. У 2022 році ЦБ надавав уряду кредити за надзвичайно низькими ставками, навіть коли облікова ставка була однією з найвищих у світі.

На той момент уряд мав заборгованість перед банківською установою на рівні приблизно 154 мільярдів доларів, що є вражаючою сумою. Для контролю інфляції банки інвестували в державні облігації, але ця стратегія призводила до додаткового навантаження на бюджет. Наприклад, уряд виплачував Центральному банку 1 трильйон песо у вигляді процентних платежів, тоді як витрати на виплати банкам сягали в 8-10 разів більше. Це створювало бюджетний дефіцит і сприяло посиленню економічної нестабільності, - зазначає Монін.

Мілей вважав, що Центральний банк Аргентини замовчував про додатковий бюджетний дефіцит, який становив близько 10% від валового внутрішнього продукту. До того ж, у жовтні 2023 року процентна ставка цього банку досягла світового рекорду, склавши 133%.

Проте внаслідок реформування банківської сфери, на початку грудня 2024 року Центробанк встановив процентну ставку на рівні 32%. Хоча кредити для громадян все ще залишаються вкрай дорогими, на даний момент ставка Центрального банку Аргентини все ж нижча, ніж у Зімбабве, Венесуелі та Туреччині.

А песо за підсумками 2024 року продемонстрував найбільше зміцнення у світі - на 44%. За даними Financial Times, це стало можливим завдяки комплексним економічним реформам, що відновили довіру інвесторів і стабілізували валютний ринок.

Попри те, що Мілей відкинув пропозицію ліквідувати Центральний банк Аргентини та повністю перейти на американський долар, Монін зазначив, що з 2025 року країна має намір узаконити використання будь-якої валюти для розрахунків за товари та послуги, включаючи долари і навіть криптовалюти.

"Це свідчить про те, що більше немає необхідності обов'язково переводити гроші в песо – тепер можна розраховуватися в будь-якій доступній валюті, якщо продавець згоден її прийняти. Проте податкові зобов'язання все ще потрібно виконувати в песо. Таким чином, країна фактично переходить на мультивалютний режим", - зазначив експерт.

Незважаючи на амбіційні плани та помітні досягнення в економічній сфері, Аргентина стикається з надзвичайно високим рівнем бідності. Протягом перших шести місяців президентства Мілея цей показник підскочив з приблизно 42% до 53%. Орієнтовно 18% населення живе в умовах крайньої бідності, що свідчить про те, що їхні доходи не здатні покрити витрати на мінімальний набір продуктів.

У 2023 році середній показник бідності в Латинській Америці зменшився до 27,3%, що стало найнижчим значенням в історії. Президент Мілей відзначає, що в Аргентині спостерігається істотне зростання рівня бідності після впровадження "шокової терапії" в економічній політиці. Він підкреслює, що хоча ці кроки є складними та болісними в короткостроковій перспективі, вони є необхідними для вирішення економічних викликів, які залишилися від попередніх урядів.